Справа № 2-1675/06

Справа №2-226/07

2007 рік

РІШЕННЯ

 ім'ям    УКРАЇНИ

16 січня 2007 року

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі судді Швайковського А.А. при секретарі Шхуля Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Оріхівської районної державної адміністрації, третя особа: Оріхівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку (пай), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом, в якому зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2, із яким вони перебували у шлюбі з 07 березня 1971 року.

Вони проживали однією сім'єю разом з його рідною тіткою, - ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 більше дванадцяти років.

Факт її родинних зв'язків із ОСОБА_2 та родинних зв'язків ОСОБА_2 із ОСОБА_3 встановлений ухвалою Оріхівського районного суду про справі № 2-2945-05 від 14.09.06 р., що в контексті статті 61 ЦПК України визначає ці обставини загальновідомими, які не потребують доказування.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. На час смерті у її приватній власності була земельна частка (пай), право на яку підтверджене Державним актом на право приватної власності на землю НОМЕР_1, оформленим на її ім'я.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складалась з вищевказаної земельної ділянки у розмірі 6,26 га на території Преображенської сільради. ОСОБА_2 не звертався до державної нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про спадщину, але проживаючи разом із спадкодавцем, користуючись земельною ділянкою для потреб своєї сім'ї шляхом надання її в оренду СТОВ „Преображенське", фактично прийняв її у свою власність.

Після його смерті вона продовжує користуватися вказаною земельною ділянкою, надаючи її у оренду СТОВ „Преображенське" та отримує за це орендну плату. До державного нотаріуса за отриманням свідоцтва на спадщину вона не зверталася, продовжуючи користуватись землею, фактично вступивши в її володіння.

Окрім неї право на спадщину має дочка ОСОБА_2, - ОСОБА_4, яка відмовляється від прийняття спадщини на її користь.

У 2004-му році на підставі ст.ст. 1264, 1266 та ч. 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції 2003 року) вона отримала право на спадщину тітки її покійного чоловіка, бо до набрання чинності цим кодексом ніхто зі спадкоємців, крім її чоловіка, спадщину не приймав.

Факт її проживання зі спадкодавцем однією сім'єю та ведення спільного господарства більше п'яти років до відкриття спадщини показаннями свідків:

· ОСОБА_5, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2;

· ОСОБА_6, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3.

2

При зверненні до нотаріального органу за отриманням свідоцтва про право на спадщину за правом представлення, оскільки її чоловік - рідний брат спадкодавця помер до 2004-го року, державний нотаріус Оріхівської державної нотаріальної контори відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Стаття 15 Цивільного кодексу України надає право кожній особі на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, для чого, у відповідності з вимогами ст. 16 цього ж Кодексу, вона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Чинним законодавством України передбачений захист цивільних прав судом, а статтею Цивільного кодексу України визначені способи захисту, одним з яких є визнання цього права.

В судовому засіданні Представник позивача на позові довірителя наполягає і прохає визнати право власності на спадкове майно за довірителем.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про чає та місце судового засідання був повідомлений судовим викликом, до суду надіслав клопотання про заміну на належного відповідача, так як райдержадміністрація не має ніякого відношення до спадку - землі та не заважають оформити права на спадщину.

Третя особа в судове засідання свого представника не направила, про час та місце судового засідання була повідомлена судовим викликом у встановлений законодавством спосіб, до суду надіслав лист про розгляд справи без їх участі.

Суд, заслухавши доводи Представника позивача та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із заперечення Відповідача, що райдержадміністрація є неналежним відповідачем, погодитися не можна, так як хоч спадкове майно не переходить у власність райдержадміністрації, однак ця установа в особі державі є власником землі та у відповідності до Земельного кодексу розпоряджається землею, втому числі і видає правовстановлюючі документи.

На підставі ксерокопії Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_2, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки розміром 6,26 га на території Преображенської сільської Ради Оріхівського району Запорізької області.

Так, у відповідності до ксерокопії свідоцтва про смерть НОМЕР_3 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, про що зроблено відповідний актовий записНОМЕР_4, у зв'язку з чим, з дня смерті відкрилася спадщина, що зазначена вище.

Звертаючи увагу, що на час відкриття спадщини діяв Цивільний кодекс в редакції 1963 року, в нормах якого не визначено спадкоємцями племінників, а нормами вже Цивільного кодексу в редакції 2003 року, який вступив в дію 01 січня 2004 року, статтями 1264 і 1265 передбачено таке право.

Як визначено в ч. 1 п. 5 Прикінцевих та перехідних положеннях ЦК України в редакції 2003 року, правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

У відповідності до ст.ст. 1264 і 1265 ЦК України спадкоємцями четвертої (п'ятої) черги після смерті ОСОБА_3 є її племінник - ОСОБА_2, який у відповідності до ксерокопії свідоцтва про смерть НОМЕР_5, помер.

Так, згідно правила ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за законом помер після відкриття спадщини і не встиг ЇЇ прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Рідство ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_2 встановлене рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 24.01.2006 року, і у відповідності до ст. 61 ЦПК України не підлягає встановленню та доказуванню.

У відповідності до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом одного року він не заявив про відмову від неї.

На підставі наданих: заяви ОСОБА_7, що зареєстровано в реєстрі за НОМЕР_6  в нотаріальному порядку та заяви ОСОБА_7, що зареєстровано в реєстрі за

3

НОМЕР_7 в нотаріальному порядку; вони проживають по сусідству зі сім'єю ОСОБА_1, яких дуже добре знають. ОСОБА_1 проживала разом з чоловіком ОСОБА_2 та його рідною тіткою ОСОБА_3 до моменту їх смерті. Зазначена земельна ділянка була здана в оренду СТОВ „Преображенське" і орендну плату отримує Позивачка.

Як пояснив Представник позивача, його довірителька розпоряджалася земельною ділянкою, отримує орендну плату, і довіритель проживала разом із спадкодавцями до часу їх смерті.

При таких обставинах, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись СТ.СТ. 2і, 11, 27, 31, 60, 74, 76, 167, 199, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 11,16,267,1222,1235,1264,1265,1268,1272,1276,1268 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Оріхівської районної державної адміністрації, третя особа: Оріхівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку (пай) задовольнити повністю.

Визнати факт прийняття ОСОБА_1 спадщини у вигляді земельної ділянки у розмірі 6,26 га на території Преображенської сільської Ради Оріхівського району Запорізької області, що відкрилося після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку у розмірі 6,26 га на території Преображенської сільської Ради Оріхівського району Запорізької області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:             А.А. Швайковський