Справа № 2-а-809/09  

П О С Т А Н О В А

і м е н е м     У к р а ї н и

4 грудня 2009 року Суддя Барвінківського районного суду Харківської області Черних Є,А. розглянувши  в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа Блудова Галина Володимирівна – начальник Барвінківського районного управління праці та соціального захисту населення Харківської області про визнання протиправною відмову у перерахунку і виплаті щорічної допомоги на оздоровлення, інваліду, учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС,  

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить суд визнати поважною причину пропуску строку позовної давності та поновити пропущений строк звернення до суду, а також просив стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області недоплачену суму одноразової допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки. При цьому, позивач пояснив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ої категорії  у зв’язку з чим відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому повинна виплачуватись компенсація за шкоду заподіяну здоров’ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи – щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат на час виплати.

Встановлено, що позивач є інвалідом 2-ої групи захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесений до 1-ої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідними посвідченнями серії А № НОМЕР_1 від 07.12.1992 року та серії АГ № НОМЕР_2 від 19.11.2004 року  (а.с.4-5). Тобто, позивач  мав право у 2007- 2008 роках на отримання згідно п. 4 статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Згідно із ч. 7 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Позивачеві було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік – в травні 2007 року в розмірі 90 грн., за 2008 рік  - в лютому 2008 року в розмірі 120 грн., за 2009 рік – в січні 2009 року в розмірі 120 грн., що  підтверджується запереченнями Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області (а.с. 8).

 Відповідно до ч .4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі п’яти  мінімальних заробітних плат. Згідно із ч. 7 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Зі змісту Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”  не вбачається будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст.48 Закону України „Про статус і соціальний  захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до п.п. 13, 30 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, дію зазначених норм зупинено на 2007 рік та щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 р. по справі “Про соціальні гарантії громадян” визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 29, пункту 13 статті 71, пункту 30 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Також встановлено, що це рішення має преюдиціальне значення для судів при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає ст. ст. 1, 3, ч. 2 ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст.ст. 21, 22, п. 1 ч. 2 ст. 92, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 95 Конституції України.

Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного Суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів при  розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Таким чином, положення п. 30 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року № 489-V втратило чинність 09.07.2007 року.

Як було встановлено в ході розгляду справи, виплата щорічної грошової допомоги на оздоровлення позивачеві здійснювалась Управлінням праці та соціального захисту населення  Зміївської районної державної адміністрації за 2007 рік – в березні  2007 року, тобто до ухвалення Конституційним Судом України вищезазначеного рішення.

Приймаючи Закон України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, Верховна рада України внесла зміни у вказані вище закони, надавши право КМ України визначати розміри соціальних виплат і тому відповідач призначив в березні 2008 року позивачу щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 120 грн., яка була виплачена за 2008 рік в березні 2008 року. Конституційний Суд своїм рішенням № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнав внесення змін в зазначені Закони неконституційними.

Виплата щорічної грошової допомоги на оздоровлення позивачеві була здійснена відповідачем в березні 2008 року, тобто до ухвалення Конституційним Судом України вищезазначеного рішення.

Зазначивши, що виплати щорічної допомоги на оздоровлення здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином право позивача на їх отримання та обов'язок відповідача здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 19, ч. 3 статті 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного  судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють , чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно, розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність дій Управління праці та  соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області щодо здійснення виплат щорічної допомоги на оздоровлення суд першої інстанції повинен був застосовувати законодавство, яке діяло на час їх вчинення, виходячи з наступного.

З  01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року конкретні розміри щорічної допомоги на оздоровлення були встановлені певними нормами Закону України «Про Держаний бюджет України на 2007 рік» та Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, відповідно.

Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, здійснивши у зазначений період, виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, встановлених законами про державний бюджет на відповідний рік, правомірно діяли, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України. Отже, з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року відповідач не мав повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки протягом цього часу положення зазначеного закону не діяли.

Виходячи з наведеного, зазначив, що не підлягають задоволенню позовні вимоги  ОСОБА_1 щодо покладення на  Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області обов'язку здійснити виплату за 2008 рік щорічної допомоги на оздоровлення на її користь, оскільки він отримала таку допомогу протягом 01.01.2007 року - 09.07.2007 року та протягом 01.01.2008 року - 22.05.2008 року, у розмірах встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік, а саме: щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік – в квітня 2007 року, за 2008 рік – в  лютому2008 року. Протягом цього часу Управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області діяло у відповідності з приписами діючого законодавства, а враховуючи разовий характер цих виплат, в момент їх здійснення позивач реалізував своє право на їх отримання, і як наслідок, у відповідача припинився обов'язок щодо їх виплати.

ОСОБА_1І є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має 1 категорію як громадянин, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серія А № 019832 с та вкладкою до нього (а.с. 10, 11).

Згідно довідки  наданої відповідачем, 29.01.2009 року позивачу проведено виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 120 гривен.

Відповідно до ч.4 ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ІІ, щорічна допомога на оздоровлення постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АС 2-ї групи інвалідності виплачується в розмірі 5  мінімальних заробітних плат.

Згідно із ч. 7 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Законом України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, а саме п.п.11 п. 28 розділу 2, ст.48 Закону України “Про соціальний статус і захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо розміру і порядку виплати щорічної допомоги на оздоровлення викладена в новій редакції, яка набрала чинності з 01.01.2008 року, згідно якої щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2 - 4, 6 - 8, 10 - 18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20 - 22, 24 - 34, підпунктів 1 - 6, 8 - 12 пункту 35, пунктів 36 - 100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, в тому числі і внесення змін до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Перевіряючи правомірність дії органів соціального захисту населення щодо здійснення виплат щорічної грошової допомоги на оздоровлення, суд вважає за необхідне застосовувати законодавство, яке діяло на час їх вчинення, виходячи з наступного.

Особам, яким така допомога була сплачена після 22.05.2008 року, мають право на її отримання у розмірах, встановлених базовими законами, а саме статтею 48 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».    

Така позиція ґрунтується на приписах ч.2 ст.152 Конституції України та Рішеннях Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року.

Після рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року положення ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» залишилося в редакції базового закону, тобто учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АС 2-ї групи інвалідності щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Таке ж положення закону діяло і на момент проведення відповідних виплат позивачеві.

Враховуючи зазначені рішення, якими визнано неконституційними положення   Закону України «Про Держаний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Держаний бюджет  України та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими внесено зміни або зупинено на відповідний рік дію статті 48 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з моменту їх ухвалення, а саме з 22.05.2008 року, органи соціального захисту населення, застосовуючи положення законів, що визнані неконституційними діяли протиправно, всупереч приписам базових законів, які підлягали застосуванню при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення.

Відповідно до довідки представленої відповідачем, позивачеві була виплачена щорічна грошова допомога на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС 1-ї категорії 2-ї групи інвалідності в сумі 120 грн. (29.01.2009р.), тобто після 22.05.2008р., а отже органи соціального захисту населення, застосовуючи положення законів, що визнані неконституційними діяли протиправно, всупереч приписам базових законів, які підлягали застосуванню при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації здійснює пропорційний розподіл коштів по районах області відповідно до наданої районами потреби в коштах та в межах фінансових надходжень по кожному коду бюджетної класифікації, але безпосередньо не здійснює соціальні виплати і відповідно не має кошторисних призначень на здійснення зазначених виплат та реєстраційних рахунків для обліку коштів для здійснення виплат громадянам, а тому не може організовувати та контролювати призначення позивачу відповідачем належних соціальних виплат.

Крім того, задовольняючи позов частково, суд враховує, що виходячи із способів захисту порушеного права, визначених ч. 3 ст. 105 КАС України, суд, встановивши наявність протиправної поведінки суб'єкту владних повноважень, має зобов'язати його до правової поведінки, шляхом покладення певного обов'язку, в даному випадку здійснення нарахування та виплати недоплачених сум допомоги, встановлених базовим законом, з урахуванням фактично здійснених виплат.

Вимоги позивача про стягнення з Барвінківського районного управління праці та соціального захисту населення Харківської області недоотриманих сум одноразової щорічної допомоги на оздоровлення у конкретно визначеній грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування недоотриманих сум одноразової щорічної допомоги на оздоровлення замість органу, якому надані такі повноваження.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Зважаючи на відсутність документального підтвердження фактичної сплати понесених позивачем витрат на правову допомогу, підстав для задоволення позовних вимог в цій частині не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.152 Конституції України, ст.48, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 р. у справі «Про соціальні гарантії громадян», рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. «У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)», ст. ст. 6-14, 71, 122, 159-163, 167, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1  - задовольнити  частково.

Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області у виплаті ОСОБА_1  щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік незаконною.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області здійснити перерахунок та провести відповідні виплати щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1  за 2009 рік у відповідності до положення ч.4 ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в редакції закону станом на 22.05.2008року у відношенні до розміру мінімальної заробітної плати, з урахуванням фактично виплачених сум у 2009 році.

В іншій частини адміністративного позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного  адміністративного суду через Барвінківський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня винесення мотивованої постанови  заяви про апеляційне оскарження  і подання  після  цього  протягом  20 днів апеляційної  скарги,  або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя Барвінківського райсуду                                                             Є.А.Черних