Справа № 2-а-806/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2009 року Суддя Барвінківського районного суду Харківської області Черних Є,А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа Блудова Галина Володимирівна – начальник Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання протиправною відмову у перерахунку і виплаті щорічної до 5 травня разової грошової допомоги, як інваліду війни ІІІ групи, у розмірах встановлених законодавством
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області (далі – управління). Позивач прохає визнати незаконним дії відповідача щодо відмови йому в перерахунку та виплаті грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни 3 групи та зробити перерахунок щорічної грошової допомоги йому як інваліду війни до 5 травня не нижче семи пенсій за віком згідно з ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551 – ХІІ в редакції від 1 січня 2007 року за 2009 рік.
Позивач письмово звертався до відповідача з проханням проведення перерахунку вказаної суми допомоги, проте отримав відмову.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з’явилися, надали суду заяви про можливість розгляду справи за їх відсутності.
Вважаю можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на основі наявних у суду матеріалів без проведення судового засідання.
Відповідач – управління надало заперечення проти позову, з яких вбачається, що заявлений позов не визнають вказуючи на те, що дійсно управління проводить нарахування та виплату позивачеві щорічної грошової допомоги як інваліду війни третьої групи до 5 травня. Вважають, що їх дії при виплаті вказаної допомоги є цілком законними, оскільки вони проводили нарахування та виплату допомоги в межах бюджетних асигнувань на ці цілі, передбачених положеннями ст. 29 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” та Постановою КМУ від 12 березня 2008 року № 183 про „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет Україна на 2008 рік”, „Про Державний бюджет України на 2009 рік” та Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 18 березня 2009 року.
Третя особа – начальник Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області також до суду не з’явилася, подала заяву з проханням заслухати справу у її відсутність, проти позову заперечувала, що вбачається з наданих заперечень.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має статус інваліда війни ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення серії Б № НОМЕР_1, виданого безстроково 15 серпня 1997 року (а.с. 10).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року № 3551 – ХІІ в редакції від 1 січня 2007 року, до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов’язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.
Пільги для інвалідів війни визначені у Законі України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року № 3551 – ХІІ в редакції від 1 січня 2007 року, за приписами статті 13 якого, інвалідам війни ІІІ групи встановлена щорічна до 5 травня разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у таких розмірах: інвалідам І групи – десять мінімальних пенсій за віком; ІІ групи – вісім мінімальних пенсій за віком; ІІІ групи – сім мінімальних пенсій за віком.
У 2009 році відповідачем було здійснено виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня позивачу на підставі статті 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 211 «Про розмір разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертв нацистських переслідувань», якою встановлено, що у 2009 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни ІІІ групи здійснюється у розмірі 380 грн.
Після визнання рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 20-рп/2008 таким, що не відповідають Конституції України положення п. 20 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» стосовно виплати щорічної разової допомоги, зокрема інвалідам війни, зміни до ч. 5 ст. 13 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у 2009 році не вносилися, дія даної статті зупинена не була.
Згідно до положень ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»за основу нарахування даної виплати береться розмір мінімальної пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до положень цієї статті розмір мінімальної пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до закону.
Частина 1 ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» передбачає, що в 2009 році прожитковий мінімум не одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних демографічних груп населення, встановлений у розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Згідно ст. 58 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 жовтня – 498 грн.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щорічної грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягають застосуванню ч. 5 с. 13 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а не постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 268 Цивільного Кодексу України, позовна давність на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю не поширюється.
За змістом ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи Кодексом адміністративного судочинства України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, ніж річний строк передбачений ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України .
Відповідно до 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна особа має право мирно володіти майном ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 41 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути позбавлений права власності та право власності є непорушним.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він не є неналежним відповідачем по справі як безпідставні, не відповідають вимогам закону. Крім того, відповідача в письмовому запереченні вказав, що саме Управління праці та соціального захисту населення проводили нарахування та виплату позивачеві одноразову грошову допомогу до 5 травня.
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Зважаючи на відсутність документального підтвердження фактичної сплати понесених позивачем витрат на правову допомогу, підстав для задоволення позовних вимог в цій частині не має.
Керуючись ст. ст. 2, 11,71, 159-163, 181 КАС України, ст. ст. 41,152 Конституції Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року № 3551 – ХІІ в редакції від 1 січня 2007 року, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 р. у справі «Про соціальні гарантії громадян», рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. «У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)», ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” за № 835 – VІ від 26.12.2008 року, постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 18 березня 2009 року „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2009 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань” суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа Блудова Галина Володимирівна – начальник Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику війни задовольнити.
Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області у перерахуванні та виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік незаконною.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2009 рік згідно вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», враховуючи фактично виплачені суми.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Барвінківський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня винесення мотивованої постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя
Барвінківського районного суду
Харківської області Є.А.Черних