Справа № 2-870

2009 року

УХВАЛА

закриття провадження в справі.

23 жовтня 2009 року                                           с. Покотилівка

    Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Назаренка О.В.,

за участі секретаря Шмулич А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, вселення, встановлення порядку користування земельною ділянкою, надвірними будівлями і стягнення матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

    в судовому засіданні судом з’ясовано, що позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу № Н/З-2Б62 від 29.06.1995 року частини житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1, просить вселити його в цей будинок, встановити порядок користування будинком, надвірними будівлями і земельною ділянкою при ньому, а також відшкодувати позивачу матеріальну і моральну шкоду.

    Судом оглянуті матеріали архівної справи № 2-58/09 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування.

    В рамках розгляду зазначеної архівної справи судом винесена ухвала від 22 червня 2007 року, яка двічі оскаржувалась позивачем, але до цього часу не скасована.

    Відповідно до зазначеної ухвали судом було встановлено, що 19.06.2001 року до Харківського районного суду Харківської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_4, в якому просив суд визнати договір купівлі-продажу недійсним, усунути перешкоди при вселенні позивача в спірну частину домоволодіння і встановити порядок користування земельною ділянкою. ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_4 померла. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 4.08.2004 року до участі в справі притягнуто належних відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

    20.08.2005 року Харківським районним судом Харківської області ухвалено рішення, яке скасоване ухвалою судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області і справа направлена на новий розгляд до Харківського районного суду Харківської області.

При новому розгляді судом оглянуті матеріали архівних  справ № 2-140\1999 року, 2-2055\1992 року, та архівний матеріал  від 2001 року і судом встановлено, що 11.01.1991 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_6, 3-тя особа ОСОБА_4, в якому позивач просив суд виділити в натурі його частку в спірному будинку, встановити порядок користування земельною ділянкою, перерозподілити ідеальні частки в будинку, що розташований в АДРЕСА_1 і просив позивач стягнути з нього грошову компенсацію на користь відповідачів. 12.06.1992 року Харківським районний судом Харківської області ухвалене рішення, яке залишено в силі постановою президії Харківського обласного суду від 27.08.1993 року, але скасоване ухвалою судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України від 22 квітня 1998 року і справу направлено на новий розгляд до Харківського районного суду Харківської області. 25.06.1998 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_4, в якому просив суд розірвати (визнати недійсним відповідно до ст. 48 ЦК України 1963 року) договір купівлі-продажу частини будинку, стягнути матеріальну і моральну шкоду. 10.02.1999 року ОСОБА_1 доповнив свої позовні вимоги і просив додатково суд встановити порядок користування земельною ділянкою, поновити його право власності на частину будинку. Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 2.12.1999 року ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_6, 3-тя особа ОСОБА_4 про виділ частки і визнання права власності на частину будинку – відмовлено. Цим же рішенням ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_7, ОСОБА_4, 3-тя особа ОСОБА_6 про розірвання договору купівлі-продажу частини будинку, поновленні порушеного права власності на частину будинку, стягненні матеріальної і моральної шкоди – відмовлено. До цього часу назване рішення ніким не скасоване і набрало законної сили. Крім того, ОСОБА_1 звертався до суду 30.01.2001 року з позовом до ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу, але ухвалою суду від 6.02.2001 року йому відмовлено в прийнятті позову на підставі ст. 136 п. 3 ЦПК України (в ред. 1963 року) і ухвалою Харківського обласного суду така ухвала залишена без змін.

6.10.2002 року до Харківського районного суду Харківської області звернувся з позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9 про виселення по справі № 2-2055\1992 року, а 30.10.1992 року до суду подано зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_8, в якому ОСОБА_9 просить суд допустити його користуватися 1\2 частиною спірного будинку, земельною ділянкою і надвірними будівлями. Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 10.11.1992 року ухвалено виселити ОСОБА_9 зі спірного будинку і відмовити йому в задоволенні позовних вимог. Ухвалою Харківського обласного суду це рішення залишено без змін.

Таким чином судом встановлено, що відносно позовних вимог ОСОБА_9 що до визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку, вселення, визначення порядку користування земельною ділянкою, відшкодування майнової та моральної шкоди існують рішення, що набрали законної сили.

З цих підстав судом ухвалою суду від 22 червня 2007 року ухвалено провадження по справі в частині позовних вимог ОСОБА_9 що до визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку, вселення, визначення порядку користування земельною ділянкою, повернення мана, відшкодування майнової та моральної шкоди – закрити і така ухвала до цього часу не скасована.

Незважаючи на це 18.04.2008 року в рамках розгляду справи № 2-58/09 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування, позивач знов звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу № Н/З-2Б62 від 29.06.1995 року частини житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1, просить вселити його в цей будинок, встановити порядок користування будинком, надвірними будівлями і земельною ділянкою при ньому, а також відшкодувати позивачу матеріальну і моральну шкоду.

Таким чином, судом встановлено, що за цими позовними вимогами існують рішення, які набрали законної сили, з цих підстав позивачу ОСОБА_1 судом ухвалено про закриття провадження в справі ухвалою суду від 22 червня 2007 року, така ухвала не скасована і набрала законної сили.

За таких обставин, відповідно до ст. 205 ч. 1 п. 2 ЦПК України суд вважає необхідним закрити провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, вселення, встановлення порядку користування земельною ділянкою, надвірними будівлями і стягнення матеріальної і моральної шкоди.

    Керуючись ст. 205 ч. 1 п. 2 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

    провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, вселення, встановлення порядку користування земельною ділянкою, надвірними будівлями і стягнення матеріальної і моральної шкоди – закрити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області протягом 10 днів з дня подачі до суду заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 5 днів з дня проголошення ухвали.

Головуючий суддя:                                     Назаренко О.В.