Справа № 2-629

2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 жовтня 2009 року                                               с. Покотилівка

    Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Назаренка О.В.,

за участі секретаря Шевчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Південної міської ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення, встановлення факту належності правовстановлюючого документу і визнання права власності за законом, а також за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Південної міської ради і ОСОБА_1 про визнання права власності за законом,

ВСТАНОВИВ:

    23.04.2007 року до Харківського районного суду Харківської області подана позовна заява ОСОБА_1. Свої позовні вимоги позивач уточнив в позові до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Південної міської ради від 29 січня 2008 року, в якому позивач просить суд встановити факт перебування позивача на утриманні у померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, встановити факт належності Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, зареєстрований в Харківському районному бюро технічної інвентаризації, про що 2 лютого 1983 року зроблено запис в реєстровій книзі № 8, ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а також позивач просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

    2.07.2007 року до суду подано зустрічний позов ОСОБА_5 до Південної міської ради і ОСОБА_1, в якому позивач просить суд визнати за позивачем право власності на 1\2 частину житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав позовні вимоги і пояснив суду, що на день смерті спадкодавця ОСОБА_4 проживав у її будинку і був на її утриманні, оскільки не жив з батьками. Тому просив суд повністю позов задовольнити. Зустрічний позов не визнав, посилаючись на те, що він є єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_7

    Представник позивача ОСОБА_2, який діє також в інтересах ОСОБА_8, в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 свій позов повністю підтримує, оскільки вона фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, який в свою чергу прийняв спадщину після смерті ОСОБА_9 дочки померлої ОСОБА_4, тому позов ОСОБА_1 повністю не визнає, пояснивши, що ОСОБА_1 ніколи не проживав в спірному будинку і не є спадкоємцем.

    Представник Південної міської ради в судовому засіданні пояснив, що питання щодо права власності на спірний будинок виникло при інвентаризації безхазяйного майна, а дійсних обставин, пов’язаних із спадкуванням цього майна Південна міська рада повідомити суду не може, тому представник відповідача просив суд розглянути справу відповідно до діючого законодавства.

    Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін, представників сторін і дослідивши надані суду докази, судом встановлено наступне.

    Свідоцтво про право власності на будинок, що розташований в АДРЕСА_1 видано 25.10.1982 року на підставі рішення Південної міської ради народних депутатів № 507 від 12.10.1982 року, що підтверджено копією свідоцтва. Свідоцтво виписане на російській мові і видано на ім’я ОСОБА_4, російською мовою записано «ОСОБА_4». ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданим Південною міською радою Харківського району Харківської області 3.08.1981 року. В свідоцтві про смерть запис зроблений російською мовою і анкетні дані записані так: «ОСОБА_4». Таким чином, свідоцтво про право власності на спірний будинок видане не на ім’я померлої ОСОБА_4. Та обставина, що свідоцтво про право власності на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 видано після смерті ОСОБА_4 свідчить про те, що встановити факт належності Свідоцтва про право особистої власності на спірний житловий будинок  ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 суд не може, оскільки при житті на ім’я ОСОБА_4 взагалі не видавалось ніякого документа, що посвідчує її право власності на нерухоме майно, а посилання позивача на допущено описку не підтверджується ніякими об’єктивними даними. Крім того, запис в будинковій книзі, який зі слів позивача підтверджує факт належності правовстановлюючого документу, суд не може прийняти в якості доказу, оскільки суду надана лише ксерокопія одного листа будинкової книги, а її оригіналу суду не надано. Таким чином, в задоволені позовної вимоги ОСОБА_1, в якій він просить суд встановити факт належності Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, зареєстрований в Харківському районному бюро технічної інвентаризації, про що 2 лютого 1983 року зроблено запис в реєстровій книзі № 8, ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 суд відмовляє за недоведеністю такої вимоги.

    Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1, в якій він просить суд встановити факт перебування позивача на утриманні у померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 судом встановлено наступне. На підтвердження доказу цієї обставини суду надано довідку – підтвердження  і акт депутатів в яких записано, що ОСОБА_1 був утриманцем ОСОБА_4, вступив в управління її майном. Суд вважає, що такі докази є недопустимими, а відомості, що містяться в таких доказах – не відповідають дійсності. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що суду не надано ніяких об’єктивних даних про те, що позивач ОСОБА_1 у віці 13-14 років більше року не проживав зі своїми батьками, що батьки його не утримували, і тому він перебував на утриманні ОСОБА_4, яка сама потребувала догляду, оскільки на день смерті їй виповнилося 85 років і померла вона від гіпертонічного кардіосклерозу, про що зроблено відповідний запис в свідоцтві про смерть, а відомості про те, що особа у 14 років фактично вступила в управління спадковим майном є явно надуманими. Крім того, ніяких доказів, які існували протягом останнього року життя померлої ОСОБА_4 і збережені на час розгляду справи судом, які б могли підтвердити факт перебування позивача на утриманні, не існують. Відповідно до ст. 60 ЦПК України позивач повинен довести доказами обставини, на які посилається в обґрунтування позовних вимог. Суду не тільки не надано ніяких прямих доказів перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_4, але не надано ніяких  непрямих доказів цієї обставини, бо не доведено навіть ніяких обставин, що свідчать про можливість існування такого факту, або існування необхідності у позивача у віці 14 років перебувати на утриманні у сторонньої особи при живих і здорових батьках, не позбавлених батьківських прав. За таких обставин суд вважає необхідним відмовити позивачу у встановленні факту перебування на утриманні за недоведеністю позовних вимог.

    В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 суд вважає необхідним відмовити, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 з кола осіб, що визначені ст. ст. 529-531 ЦК України 1963 року. Наявність заповіту на користь позивача також не підтверджена. Враховуючи ту обставину, що рішення Харківського районного суду Харківської області від 11 травня 2007 року по цій справі скасоване ухвалою від 27 червня 2007 року за нововиявленими обставинами, суд вважає безпідставним існування реєстрації права власності на будинок, що розташований в АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, і тому витяг про реєстраціє права власності № 14804454 від 6.06.2007 року, виданий комунальним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» суд не приймає в якості доказу по справі.

    Таким чином, суд повністю відмовляє позивачу ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог.

    Позовні вимоги, заявлені ОСОБА_5 про визнання права власності на 1\2 частину житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 також не підлягають задоволенню за недоведеністю позовної вимоги, оскільки суду не надано жодного доказу родинних зв’язків між позивачем і власником спірного будинку і не надано доказів прийняття спадщини ніким із спадкодавців ОСОБА_5

    Керуючись ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачами суд відносить за їх особистий рахунок.

    Керуючись ст. ст. 10,11,60,61,88,212-215, 256-259 ЦПК України, ст. ст. 529-531 ЦК України 1963 року, суд

ВИРІШИВ:

    в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, а також позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_5 – повністю відмовити.

    Судові витрати, понесені ОСОБА_1 і ОСОБА_5 віднести за їх особистий рахунок.

На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів  з дня проголошення  рішення суду а також, апеляційну скаргу на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Харківської області  через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду  набирає  законної сили після закінчення строку  подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано.

Якщо було подано таку заяву, але апеляційна скарга не була надана в строк, встановлений  ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає  законної сили після закінчення  цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після розгляду  справи апеляційним судом.

Головуючий суддя:                                     Назаренко О.В.