Справа № 2-79

2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2009 року                                              с. Покотилівка

    Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Назаренка О.В.,

за участі секретаря Шевчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

    12.05.2006 року до суду подано позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, в якому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 6331 гривню 47 коп. у відшкодування матеріальної шкоди і 2500 гривень у відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати, в тому числі за проведення експертизи.

    В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги і пояснив суду, що з вини відповідача в наслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю позивача завдано матеріальних збитків, розмір яких підтверджений висновком експерта. Крім того, представник позивача пояснив, що позивачу завдано моральних страждань, які виникли в наслідок пошкодження майна позивача, тривалий час позивач позбавлений був можливості користування автомобілем, що спричинило зміну нормальних умов життя позивача, тому представник позивача просив задовольнити позов в повному обсязі.

     Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що експертиза проводилась без його участі, тому не згоден із висновками експертизи, просив провести нову експертизу.

    Вислухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, пояснення відповідача і дослідивши надані суду докази, судом встановлено наступне.

    23.02.2006 року ОСОБА_2 о 9.15 годині керував автомобілем ВАЗ 21099 державний номер НОМЕР_3 на автошляху Харків-Сімферополь, порушив правила дорожнього руху, а саме перевищив встановлене обмеження швидкості, в результаті чого не впорався з керуванням і допустив зіткнення з автомобілем, який рухався попереду. Постановою Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_2 підданий штрафу в розмірі 68 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 ч. 1 КУпАП. Автомобіль позивача ВАЗ 21015 державний номер НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження в результаті винних дій відповідача. Зазначені обставини достовірно підтверджені копією справи № 3-421\2006 року про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, яка розглянута по суті Карлівським районним судом Полтавської області. На підставі ст. 61 ч. 4 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення  обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, суд вважає доведеним ті обставини, що з вини відповідача пошкоджено автомобіль ВАЗ 21015 державний номер НОМЕР_2 чим завдано матеріальної шкоди його власнику. З наданої копії технічного паспорту серії ЕІС № 266895 судом встановлено, що власником автомобілю ВАЗ 21015 державний номер НОМЕР_2 є позивач ОСОБА_1. Відповідно до ст. 1188 ЦК України, матеріальна шкода, завдана в наслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, підлягає відшкодуванню особою, яка винна в спричиненні такої шкоди. Враховуючи ту обставину, що дорожньо-транспортна пригода, в наслідок якої позивачу завдано матеріальної шкоди відбулася тільки з вини відповідача, відповідно до ст. 1188 ЦК України відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу завдану шкоду в повному обсязі. Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса 6 квітня 2006 року проведено дослідження спеціаліста товарознавця і складено висновок № 1598. Відповідно до цього висновку сума матеріальних збитків, завданих позивачу ОСОБА_1 в результаті пошкодження автомобілю ВАЗ 2115 державний номер НОМЕР_2 становить 6331 гривню 47 коп. Відповідач не погодився із зазначеним висновком і ухвалою суду від 15 листопада 2006 року за клопотанням відповідача судом призначена нова експертиза для встановлення розміру матеріальних збитків. Справа неодноразово направлялась судом до експертної установи для проведення експертизи, але жодного разу експертиза проведена не була. Причиною не проведення такої експертизи є несплата відповідачем вартості експертизи. Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і що до яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Таким чином, відповідач зобов’язаний був надати суду такий висновок, і на підставі ст. 96 ч. 2 ЦПК України оплатити вартість експертизи. Неодноразові посилання відповідача на те, що він не отримував рахунку, не підтверджені доказами, протягом двох років відповідач мав об’єктивну можливість надати суду висновок експерта, але без будь-яких поважних причин такого висновку суду не надано, що суд розцінює як ухилення відповідача від проведення експертизи, тому відповідно до ст. 146 ЦПК України суд вважає недоведеними заперечення відповідача що до розміру збитків, завданих позивачу і вважає доведеним, що розмір збитків, завданих позивачу становить 6331 гривня 47 коп. Таким чином, на підставі ст. 1188 ЦК України суд задовольняє вимоги про стягнення матеріальної шкоди і стягує з відповідача на користь позивача 6331 гривню 47 коп.

    Судом також встановлено, що сам факт протиправного пошкодження майна власника свідчить про заподіяння моральних страждань. Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню особою, що її спричинила при наявності її вини. Протиправність дій відповідача доведена постановою про накладення адміністративного стягнення, тому завдана позивачу моральна шкода підлягає відшкодуванню відповідачем. Оцінюючи вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 2500 гривень суд встановив, що позивачем не врахована та обставина, що шкоди завдано в наслідок необережних дій, тому суд враховує цю обставину, і вважає, що суми у 1000 гривень буде достатньо для відшкодуванню позивачу моральних страждань, завданих з вини відповідача, а в іншій частині позовних вимог суд відмовляє за їх недоведеністю. Таким чином, на підставі ст. 1167 ч. 1 ЦК України суд частково задовольняє позовні вимоги і стягує з відповідача на користь позивача 1000 гривень у відшкодування моральної шкоди.

    На підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати, пов’язані із сплатою державного мита, проведення експертизи, які понесені позивачем в сумі 419 гривень 06 коп. суд стягує з відповідача на користь позивача.

    Керуючись ст. ст. 10,11,60,61,88,96 ч. 2,146,212-215 ЦПК України, ст. ст. 1167 ч. 1, 1188 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

    позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6331 (шість тисяч триста тридцять одну) гривню 47 коп. у відшкодування матеріальних збитків.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) гривень у відшкодування моральної шкоди.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 419 (чотириста дев’ятнадцять) гривень 06 коп. судових витрат.

    ОСОБА_1 в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів  з дня проголошення  рішення суду а також, апеляційну скаргу на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Харківської області  через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду  набирає  законної сили після закінчення строку  подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано.

Якщо було подано таку заяву, але апеляційна скарга не була надана в строк, встановлений  ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає  законної сили після закінчення  цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після розгляду  справи апеляційним судом.

Головуючий суддя:                                     Назаренко О.В.