Справа № 2-3069

2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2009 року                                               с. Покотилівка

    Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Назаренка О.В.,

за участі секретаря Шевчук А.В.,

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

    10.02.2009 року до суду подано позов ОСОБА_2, яка діяла в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_3, в якому позивач просила суд стягнути з відповідача на свою користь 2869 гривень у відшкодування матеріальної і 10000 гривень у відшкодування моральної шкоди.

    В судовому зсіданні позивач повністю підтримала позовні вимоги і пояснила суду, що відповідач була притягнути до кримінальної відповідальності за коня злочину по відношенні неповнолітньої дочки позивача, але була звільнена від кримінальної відповідальності на підстав Закону України «Про амністію». Діями відповідача завдано шкоди здоров’ю дочки позивача, в зв’язку з чим понесені витрати на лікування в розмірі 2869 гривень 36 коп. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 10000 гривень у відшкодування моральної шкоди, завданої її дитині, посилаючись на значні моральні і фізичні страждання.

    Відповідач в судовому засіданні повністю не визнала позовні вимог і заявила, що не має наміру відшкодовувати будь-яку шкоду, завдану її злочинними діями.

    Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін і дослідивши надані суду докази, судом встановлено наступне.

    Позивач є матір’ю неповнолітньої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено копією свідоцтва про народження НОМЕР_1, виданим Мереф’янською міською радою Харківського району Харківської області 19 жовтня 1993 року, тому позивач має право діяти в інтересах неповнолітньої дочки як законний представник. Відповідач притягнути до кримінальної відповідальності за ст. 296 ч. 1 КК України, в тому числі і за спричинення неповнолітній ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень, але звільнена від кримінальної відповідальності постановою Харківського районного суду Харківської області від 27 січня 2009 року що підтверджено копією постанови суду (а.с. 6). В судовому засіданні встановлено з пояснень сторін, і ці обставини не оспорені, що неповнолітній ОСОБА_5 завдано тілесних ушкоджень, в тому числі пошкоджено вухо і зірвані два нігті на руці. Характер ушкоджень і стан здоров’я неповнолітньої дочки позивача підтверджена відповідними медичними довідками (а.с. 10-12). На підставі ст. 1199 ЦК України відповідач зобов’язана відшкодувати витрати на лікування неповнолітньої дочки позивача, які складають 2535 гривень 77 коп., що підтверджено чеками про купівлю ліків (а.с. 7-9). В ці витрати включені і витрати, понесені на транспортування хворої, які становлять значну суму і дозволяють проїхати на автомобілі приблизно 2000 кілометрів. Про те, відповідно до ст. 1166 ЦК України, матеріальна шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі. Ці витрати понесені позивачем безпосередньо після вчинення злочину протягом першого тижня. Позивач пояснила, що вона наймала транспорт, власники якого просили лише заправити автомобілі. Таким чином, суд вважає, що позивач витратами на бензин розраховувалась за транспортні послуги в повному обсязі і такі витрати були викликані станом здоров’я дочки позивача. Таким чином, ці витрати також підлягають відшкодуванню, оскільки також пов’язані із лікуванням. В іншій частині позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди суд відмовляє, оскільки позивачем не надано підтвердження понесених витрат в більшому розмірі, ніж це встановлено судом.

    Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, що її спричинила. Оскільки вина відповідача у заподіянні тілесних ушкоджень дочці позивача доведена постановою суду, ушкодження були болісними, злочин вчинено щодо неповнолітньої особи суд вважає, що моральна шкода, завдана неповнолітній дочці позивача підлягає відшкодуванню відповідачем на користь позивача. Враховуючи матеріальний і сімейний стан відповідача, суд вважає, що сума, яку просить позивач стягнути з відповідача повинна бути зменшено в два рази і суд вважає необхідним стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 5000 гривен.

    На підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 30 (тридцять) гривень, а також стягнути з ОСОБА_3 на користь держави державне мито в розмірі 75 (сімдесят п’ять) гривень 35 коп. державного мита.

    Керуючись ст. ст. 10,11,60,61,88,212-215 ЦПК України, ст. ст. 1166,1167,1199 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

    позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2535 (дві тисячі п’ятсот тридцять п’ять) гривень 77 коп. у відшкодування матеріальної шкоди.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5000 (п’ять тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 30 (тридцять) гривень.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави державне мито в розмірі 75 (сімдесят п’ять) гривень 35 коп. державного мита.

    ОСОБА_2 в задоволенні іншої частини позовних вимоги відмовити.

На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів  з дня проголошення  рішення суду а також, апеляційну скаргу на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Харківської області  через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду  набирає  законної сили після закінчення строку  подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано.

Якщо було подано таку заяву, але апеляційна скарга не була надана в строк, встановлений  ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає  законної сили після закінчення  цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після розгляду  справи апеляційним судом.

Головуючий суддя:                                     Назаренко О.В.