Справа № 2-83

2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 грудня 2009 року                                       с. Покотилівка

    Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Назаренка О.В.,

за участі секретаря Шевчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

    29.05.2006 року до суду подано позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2. Позовні вимоги були уточнені позивачем 9.06.2009 року. В своєму позові позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 7594 гривні у відшкодування матеріальної шкоди, а також 50000 гривень у відшкодування моральної шкоди.

    В судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги і пояснив, що він є власником земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_1, на якій був розташований розпочатий будівництвом фундамент будинку. Позивач стверджував, що 23 травня 2005 року відповідач при проведені земельних робіт зруйнував фундамент, що завдало позивачу матеріальних збитків в розмірі 7594 гривні, а також такими незаконними діями відповідача позивачу завдано моральних страждань, розмір відшкодування яких позивач оцінив у 50000 гривень.

    Відповідач в судовому засіданні повністю заперечував роти позову, пояснивши, що віні не міг руйнувати фундаменту, оскільки на тому місці, на яке вказує позивач як на розпочате будівництво містилась груда будівельних матеріалів у вигляді зруйнованого фундаменту, тому спричинити шкоду зруйнованому майну відповідач не міг, навіть при контакті із таким об’єктом.

    Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін і дослідивши надані суду докази, суд вважає необхідним повністю відмовити позивачу в задоволені позовних вимог за їх недоведеністю.

    Судом встановлено, що позивач уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_1, посвідчений 1 листопада 1994 року державним нотаріусом 1-ї Державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області реєстровий № 3-3535, що підтверджено копією договору купівлі-продажу. Однак право власності позивача на зазначену земельну ділянку до цього часу не зареєстровано у встановленому законом порядку і позивач не має державного акту на право власності на земельну ділянку. Позивачем надано суду проект розташування не зазначеній земельній ділянці будинку і надвірних будівель, який складений 8 серпня 1995 року і має вигляд графічного креслення схеми розташування майбутнього будівництва. Позивачем надано суду кошторис на будівництво цоколя під гараж, складений у 2007 році Міжгосподарчим відділом капітального будівництва м. Валки, а також надано суду кошторис на теж будівництво, складений тією ж організацією у 2009 році. Згідно останнього кошторису витрати на будівництво цоколю гаражу становлять 7594 гривні.

    Відповідно до ст. 60 ЦПК України позивач зобов’язаний надати суду докази на підтвердження тих обставин, на які позивач посилається  в обґрунтування позовних вимог. Для підтвердження розміру заподіяної шкоди позивачу було запропоновано провести судову експертизу, але така експертиза не була проведена з причин ненадання експерту проектної документації та акту на приховані роботи. Не надано таких доказів і після повернення справи експертом із повідомленням про неможливість надання висновку. Наявність на земельній ділянці незакінченого будівництвом нерухомого майна повинно бути підтверджено відповідними довідками комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації», але такі відомості суду не надані. На підтвердження понесення витрат на незакінчене будівництво необхідно надати суду докази, що підтверджують понесення відповідачем реальних витрат на закупівлю будівельних матеріалів і оплату виконання будівельних робіт, або надати суду підтвердження набуття у власність уже виконаного будівництва. Таких доказів суду не данино. Таким чином суд вважає, що позивач не довів доказами ту обставину, що на земельній ділянці, розташованій в АДРЕСА_1 знаходиться розпочатий будівництвом об’єкт нерухомого майна і не підтверджено витрат на будівництво або придбання такого об’єкту. Розмір заподіяної шкоди також не підтверджений доказами, а надані кошториси на будівництво можуть лише підтвердити розмір витрат на будівництво, які будуть витрачені  майбутньому. Крім того, позивач в своєму позові і поясненнях стверджує, що відповідач заподіяв йому шкоди при проведенні земельних робіт із використанням спеціальної техніки. Між тим позивач чітко не зазначає підстави, передбачені законом для відшкодування збитків. Враховуючи обставини, з’ясовані із пояснень сторін і відомості, що містяться в постанові ДІМ Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області від 1.06.2005 року, що проводив перевірку за завою позивача про пошкодження його майна, суд приходить до висновку, що у випадку пошкодження майна при проведенні робіт з використанням спеціальної техніки, шкода завдається джерелом підвищеної небезпеки і підстави для відшкодування шкоду у такому випадку передбачені ст. 1187 ЦК України відповідно до якою шкода,   завдана   джерелом    підвищеної  небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену
небезпеку. Доказів того, що саме відповідач є особою, що відповідно до ст. 1187 ЦК України зобов’язана відшкодовувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, суду не надано, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заподіяної матеріальної шкоди задоволенню не підлягають за недоведеністю позовних вимог. Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, що винна у вчиненні протиправних дій. Доказів того, що відповідач вчинив по відношенню до позивача протиправні дії суду не надано, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 50000 гривень у відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню за недоведеністю.

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем суд відносить за його рахунок.

    Керуючись ст. ст. 10,11,60,61,212-215 ЦПК України, ст. ст. 1167,1187 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

    ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог – повністю відмовити.

    Судові витрати, понесені ОСОБА_1 віднести за його рахунок.

На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду а також, апеляційну скаргу на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Харківської області  через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано.

Якщо було подано таку заяву, але апеляційна скарга не була надана в строк, встановлений  ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення  цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після розгляду  справи апеляційним судом.

Головуючий суддя:                 підпис                     Назаренко О.В.

рішення суду не набрало законної сили, з оригіналом згідно, оригінал зберігається в матеріалах справи № 2-83/09

Суддя