Справа № 2- 968

2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2009 року                                           с. Покотилівка

    Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Назаренко О.В.,

за участі секретаря Шевчук А.В.,

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам,

ВСТАНОВИВ:

    19.05.2008 року до суду подано позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, в якому позивач просить суд звільнити його від сплати заборгованості по аліментам, які повинен сплачувати відповідачу в розмірі 4554 гривні 40 коп.

    В судовому засіданні позивач повністю підтримав свої позовні вимоги і пояснив суду, що дочка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 після ухвалення рішення про стягнення аліментів Харківським районним судом Харківської області тривалий час проживала з ним і знаходилась на його повному утриманні, виконавчий лист пред’явлений до виконання тільки у 2007 році, тому позивач вважає, що заборгованість виникла не з його вини і просив позов задовольнити в повному обсязі.

    Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти позову, пояснивши, що позивач намагався ухилятися від сплати аліментів, не надавав дитині належного утримання, навіть в той період, коли дитина проживала з позивачем.

    Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін і дослідивши надані суду докази, судом встановлено наступне.

    Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 4.08.2005 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1\4 частини від усіх видів заробітку, починаючи з 7.07.2005 року і до повноліття дитини, що підтверджено копією рішення суду. З наданої копії виписки із рішення Харківського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2005 року встановлено, що шлюб між сторонами розірвано. Копіями з матеріалів виконавчого провадження, а саме листом державного виконавця від 12.03.2007 року № 03-3427, копією постанови № 347\8 від 7.03.2007 року про відкриття виконавчого провадження, копіями заяв ОСОБА_3 доведено, що відповідач звернулась до виконавчої служби з виконавчим листом про стягнення аліментів 30.01.2007 року і в заявах підтвердила, що просить стягувати аліменти тільки починаючи з 1.01.2006 року, оскільки не має претензій по сплаті аліментів за період до 01.01.2006 року. Розмір заборгованості по аліментам визначений старшим державним виконавцем Червонозаводського району м. Харкова С.О. Решитько і становить за період з 1.01.2006 року по 30.06.2007 року 4554 гривні 40 коп., що підтверджено копією розрахунку. Та обставина, що дочка ОСОБА_4 з 5 вересня 2005 року по 13 листопада 2006 року проживала разом із батьком не заперечується відповідачем і крім того підтверджена актом, складеним членами батьківського комітету за місцем навчання дочки у Харківській загальноосвітній школі № 35 м. Харкова. Також довідками виконавчого комітету Червонозаводської міської ради підтверджено, що дочка перебувала у батька з 18.06.2008 року по 16.08.2008 року, а також 24.10.2008 року по 31.10.2008 року. Наданими квитанціями банківських переказів грошей позивач довів, що сплачував аліменти добровільно, але такі сплати почалися тільки 30 жовтня 2007 року і не мають відношення до періоду розрахованої заборгованості.

    Відповідно до положень ст. 197 ч. ч. 2,3 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою, або іншою обставиною, що має істотне значення, а також, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред’явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.

      Суд вважає, що постійне місце проживання дитини з батьком має істотне значення для справи, оскільки відповідно до ст. 181 ч. 2 СК України передбачено, що за домовленістю між батьками той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні у грошовій і (або) натуральній формі. Тобто обов’язок в цьому випадку сплачувати аліменти в грошовій сумі виникає у того з батьків, який проживає окремо. Оскільки між сторонами існувала домовленість про проживання дитини з батьком і сторони добровільно за домовленістю між собою вирішили питання утримання дитини в цей період, ця обставина визнана відповідачем, то суд вважає, що відповідно до ст. 197 ч. 2 СК України суд може звільнити позивача від сплати заборгованості по аліментам за період з вересня 2006 року по червень 2007 року включно, коли дитина дійсно постійно проживала з батьком, в межах розрахунку заборгованості і позовних вимог. Доказів наявності підстав для звільнення позивача від сплати аліментів за інший період суду не надано, інші обставини, в тому числі тимчасове проживання дитини з батьком у літній період, не мають істотного значення для справи, доказів, що відповідач без поважних причин не пред’явила своєчасно виконавчий лист до виконання суду не надано, тому суд частково задовольняє позовні вимоги і звільняє позивача від сплати заборгованості по аліментів за період з вересня 2006 року по жовтень 2007 року включно в сумі 2714 гривень 29 коп., а в задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовляє.

    Керуючись ст. ст. 10,11,60,61,212-215 ЦПК України, ст. ст. 181 ч. 2, 197 ч. ч. 2,3 СК України, суд

ВИРІШИВ:

    позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

    Звільнити ОСОБА_2 від сплати заборгованості по аліментам, які стягуються на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 за рішенням Харківського районного суду Харківської області від 4.08.2005 року за період з вересня 2006 року по жовтень 2007 року включно в сумі 2714 (дві тисячі сімсот чотирнадцять) гривень 29 коп.

    В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 – відмовити.

На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів  з дня проголошення  рішення суду а також, апеляційну скаргу на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Харківської області  через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду  набирає  законної сили після закінчення строку  подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано.

Якщо було подано таку заяву, але апеляційна скарга не була надана в строк, встановлений  ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає  законної сили після закінчення  цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після розгляду  справи апеляційним судом.

Головуючий суддя:                                     Назаренко О.В.