Справа № 2-244

2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2009 року                                      с. Покотилівка

    Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Назаренка О.В.,

за участі секретаря Шевчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Харківгаз» про визнання відсутності заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

    05.07.2006 року до суду подано позов ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Харківгаз», в якому позивач просить суд визнати відсутність у позивача заборгованості за спожитий природний газ.

    В судовому засіданні позивач повністю підтримала позовні вимоги і пояснила суду, що відповідач безпідставно вимагає від позивача сплати боргу за спожитий природний газ, посилаючись на невідповідність відомостей у її особовому рахунку щодо показань лічильника відомостям у її квитанціях, тому просила позов задовольнити.

    Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на рішення Харківського районного суду Харківської області, яким з позивача стягнути заборгованість за спожитий природний газ і що згідно показань лічильника, встановленого в помешканні позивача у позивача є заборгованість за спожитий природний газ.

    Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін і дослідивши надані суду докази, судом встановлено наступне.

    Відповідно до витягу з особового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1, що проживає в АДРЕСА_1 позивач є споживачем природного газу, який постачається відповідачем.

    Відповідно до ст. 60 ЦПК України позивач зобов’язана довести доказами ті обставини, на які посилається в обґрунтування позовних вимог. На підставі ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, не підлягають доведенню в іншій цивільній справі.

    Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 19 грудня 2005 року по справі № 2-2243\05 визвано наявність у позивача заборгованості за спожитий природний газ і з ОСОБА_1 стягнуто на користь ВАТ «Харківгаз» 400 гривень 68 коп. Ухвалою судової колегії судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області від 11 квітня 2006 року зазначене рішення залишено без змін. Таким чином, такт того, що на час набрання рішення законної сили, а саме на 11 квітня 2006 року позивач мав заборгованість перед відповідачем встановлено рішення суду і не підлягає доказуванню в цій справі. Доказів сплати цього боргу суду не надано.

    Відповідно до Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. N 2246 (з подальшими змінами), в п. 10 Правил зазначено, що Розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється за показаннями лічильників газу. Застосування роздрібних цін, диференційованих залежно від річних  обсягів  споживання,  у  поточному  році  для споживачів здійснюється залежно від річного обсягу фактичного використання природного  газу (зафіксованого на кожному особовому рахунку споживача) у попередньому році. Таким чином, обсяг фактично спожитого позивачем газу визначається тільки за показниками лічильника газу, які зафіксовані на кожному особовому рахунку споживача, а не за квитанціями про сплату послуг за газопостачання. Наданими суду виписками з особового рахунку позивача встановлено, що позивач має заборгованість за послуги газопостачання станом на 1.03.2009 року. Доказів повної сплати позивачем за спожитий об’єм газу суду не надано, тому позовні вимоги, в яких позивач просить суд визнати відсутність у позивача заборгованості за спожитий природний газ задоволенню не підлягають за недоведеністю позовних вимог.

    При розгляді справи встановлено, що позов ОСОБА_1 не стосується захисту прав споживача, а є позовом матеріального характеру, який стосується оспорюваних договірних правовідносин, пов’язаних із виконанням обов’язку по сплаті наданих послуг. Тому позивач не звільнений від сплати судових витрат. Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду не сплачені судові витрати, а за рішенням суду в задоволенні позову відмовлено, на підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати стягуються з позивача, а розмір судових витрат відповідно до ст. 2 ч. 3 ЦПК України встановлюється судом за правилами, що діють на час ухвалення рішення суду. Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в розмірі 51 (п’ятдесят однієї) гривні і стягнути з ОСОБА_1 на користь УДК у Харківському районі витрати, пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового розгляду справи в розмірі 250 (двісті п’ятдесят) гривень.

    Керуючись ст. ст. 10,11,60,61,88,212-215 ЦПК України, п. 10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. N 2246, суд

ВИРІШИВ:

    ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимоги повністю відмовити.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в розмірі 51 (п’ятдесят однієї) гривні.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь УДК у Харківському районі витрати, пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового розгляду справи в розмірі 250 (двісті п’ятдесят) гривень.

На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів  з дня проголошення  рішення суду а також, апеляційну скаргу на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Харківської області  через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду  набирає  законної сили після закінчення строку  подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано.

Якщо було подано таку заяву, але апеляційна скарга не була надана в строк, встановлений  ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає  законної сили після закінчення  цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після розгляду  справи апеляційним судом.

Головуючий суддя:                                     Назаренко О.В.