Справа № 2-4
2009 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 червня 2009 року с. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Назаренка О.В.,
за участі секретаря Шевчук А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, комунального підприємства «Харківського районне бюро технічної інвентаризації» про виділ будинку о окремий самостійний об’єкт та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,
ВСТАНОВИВ:
17.12.2002 року до суду подано позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3. В остаточній редакції позовні вимоги уточнені 20.07.2007 року. До участі у справі в якості відповідачів притягнуті Височанська селищна рада і комунальне підприємство «Харківське районне бюро технічної інвентаризації». В своєму позові позивачі просять суд виділити будинок літ. «Б-1», розташований в АДРЕСА_1 в окремий об’єкт, визнати недійсним державний акт на право власності на землю ІІІ-ХР № 027490 від 26.10.2006 року, виданого ОСОБА_3 на підставі рішення Височанської селищної ради від 10.10.2002 року, визнати недійсним акт про встановлення меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 29.07.2007 року, зобов’язати КП «ХРБТІ» відновити в технічному паспорті домоволодіння № 7 по АДРЕСА_1 Харківської області зміни від 21.02.1984 року погашення викопіровки з будівельного кварталу на присадибну ділянку по АДРЕСА_1 зі змінами від 14.06.1980 року будинку літ. «Б-1» і визначити порядок користування земельною ділянкою.
В судовому засіданні позивачі повністю підтримали позовні вимоги і пояснили суду, що відповідач ОСОБА_3 незаконно приватизував частину земельної ділянки чим порушив права позивачів на користування земельною ділянкою при їх будинку, тому просили позовні вимоги задовольнити, поновивши право позивачів на користування земельною ділянкою, що повинна їм належати і виділити будинок літ. «Б-1», яким користуються позивачі в окремий об’єкт нерухомого майна.
ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши що він на законних підставах отримав у власність частину земельної ділянки і подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник Височанської селищної ради в судове засідання не з’явився, але відповідачем подана суду заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Комунальним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» подана суду заява про розгляд справи за відсутності представника КП «ХРБТІ».
Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін і дослідивши надані суду докази, суд вважає необхідним повністю відмовити позивачам в задоволенні позовних вимог за недоведеністю.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 19\100 частин домоволодіння а ОСОБА_2 є власником 27/100 частин домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 30 травня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий № 299, що підтверджено копією договору (т. 1 а.с. 5, т. 2 а.с. 305). Відповідач ОСОБА_3 є власником 54/100 частин спірного будинку на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно, виданого Височанською селищною радою 29.10.1084 року, що підтверджено копією свідоцтва (т. 1 а.с. 14), а також в 27/100 частин йому належить на підставі договору дарування від 1.08.1987 року, посвідченого 1-ю Державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області реєстровий № 2-1899, що підтверджено копією договору (т. 1 а.с. 15-18). Право власності сторін зареєстровано комунальним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації», що підтверджено довідкою № 1494 від 17.02.2003 року (т. 1 а.с. 173). Відповідно до ст. 367 ЦК України позивачі мають право вимагати поділу майна, що є у спільній частковій власності. Відповідно до вимог ст. 143 ЦПК України для з’ясування можливості поділу нерухомого майна по справі необхідно провести судову експертизу, яка була призначена ухвалою суду від 17.03.2008 року, але відповідно до ст. 96 ЦПК України ухвалою суду від 2.06.2009 року після відмови позивачів від направлення справи для проведення судової експертизи ухвала про призначення експертизи скасована. Враховуючи ту обставина, що позивачі на протязі року не виконали вимогу експерта про виготовлення технічного паспорту спірного домоволодіння, суд вважає, що позивачі ухиляються від проведення судової експертизи, а тому на підставі ст. 146 ЦПК України суд вважає недоведеними позовні вимоги про виділ будинку літ. «Б-1» в окремий об’єкт. З цих саме мотивів суд вважає недоведеним і позовні вимоги про визначення порядку користування земельною ділянкою. Крім того, щодо інших позовних вимог судом встановлено наступне. Відповідач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки розміром 0,0902 Га, розташованої в АДРЕСА_1 на підставі державного акту на право власності на землю № ІІІ-ХРН № 027490 від 26 жовтня 2002 року, що підтверджено копією акту (т. 1 а.с. 12, 112), а також копією матеріалів технічної документації щодо землевідведення (т. 1 а.с. 113-124). Позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не отримали у встановленому законом порядку ні права власності ні права користування земельною ділянкою, розташованою в АДРЕСА_1 відповідно до вимог ст. 125, 126 ЗК України. Рішенням Височанської селищної ради № 819 від 14.12.1982 року встановлено конфігурацію земельної ділянки і встановлено фактичний порядок користування земельною ділянкою, розташованою в АДРЕСА_1, що підтверджено копією рішення, копіями заяв співвласників і абрисом земельної ділянки (т. 2 а.с. 352-356). Зазначені документи свідчать, що рішенням органу місцевого самоврядування вирішено питання щодо меж землекористування між ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Позивачі отримали у дар від ОСОБА_7 частину будинку, але позивачі не надали суду доказів того, що при переході права власності від ОСОБА_7 на їх користь на частину будинку, що розташований в АДРЕСА_1 вони отримали за договором оренди частину земельної ділянки, якою користувався попередній власник ОСОБА_7 відповідно до рішення Височанської селищної ради № 819 від 14.12.1982 року. Відповідно до ст. 120 ЗК України, яка діяла на час отримання у власність позивачами частини будинку, передбачено що право користування частиною земельної ділянки при переході права власності на частину будинку може переходити на підставі договору оренди. Відповідно до вимог ст. 125,126 ЗК України в редакції, що діяла на 30.05.2002 року право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації, а приступати до використання земельної ділянки до одержання документу, що надає право користування земельною ділянкою і до його державної реєстрації – забороняється. Таким чином, позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не мають законних підстав користування земельною ділянкою, що розташована в АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_3 отримав частину спірної земельної ділянки у власність. Доказів того, що при отриманні відповідачем у власність частини земельної ділянки порушені права позивачів – суду не надано, оскільки позивачі до цього часу не отримали права користування спірною земельною ділянкою. Крім того, доказів того, що отримана відповідачем у власність частина земельної ділянки в своїй конфігурації не відповідає рішенню Височанської селищної ради № 819 від 14.12.1982 року суду не надано. Доказів незаконного отримання відповідачем земельної ділянки у власність суду не надано. Враховуючи наведене суд вважає, що позовні вимоги позивачів, в яких позивачі просять суд , визнати недійсним державний акт на право власності на землю ІІІ-ХР № 027490 від 26.10.2006 року, виданого ОСОБА_3 на підставі рішення Височанської селищної ради від 10.10.2002 року, визнати недійсним акт про встановлення меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 29.07.2007 року, зобов’язати КП «ХРБТІ» відновити в технічному паспорті домоволодіння № 7 по АДРЕСА_1 Харківської області зміни від 21.02.1984 року погашення викопіровки з будівельного кварталу на присадибну ділянку по АДРЕСА_1 зі змінами від 14.06.1980 року будинку літ. «Б-1» і визначити порядок користування земельною ділянкою необхідно повністю відмовити за недоведеністю позовних вимог.
На підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 віднести за їх рахунок.
Керуючись ст. ст. 10,11,60,61,88,143,146,212-215 ЦПК України, ст. ст. 120,125,126 ЗК України, ст. 376 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог – повністю відмовити.
Судові витрати, понесені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 віднести за їх рахунок.
На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду а також, апеляційну скаргу на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Харківської області через Харківський районний суд Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано.
Якщо було подано таку заяву, але апеляційна скарга не була надана в строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя: Назаренко О.В.