ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2011 року Справа № 2а/2370/4654/2011
21.07.11
09 год. 00 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді –Чубар Т.М.,
секретар –Кузнецов В.С.,
за участю представника відповідача управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси ОСОБА_1 –за довіреністю № 34/08 від 04.01.2011р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області, Головне управління Державного казначейства України у Черкаській області про визнання дій неправомірними, стягнення помилково сплачених коштів,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулася ОСОБА_2, в якому просить визнати дії управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси щодо неповернення ОСОБА_2 помилково сплачених коштів у розмірі 4 516 грн. 41 коп. неправомірними, повернути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Черкаській області помилково сплачені кошти у розмірі 4 516 грн. 41 коп. ОСОБА_2, розгляд справи позивач просила провести за її відсутності в порядку ч. 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до п. 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів. Тобто, платниками збору є юридичні та фізичні особи, які продають або іншим чином відчужують автомобіль. При купівлі автомобіля позивач не відчужувала останній у зв’язку з чим нею помилково сплачено вищевказаний збір. Згідно статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків повертаються платникам.
Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що згідно п. 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів. За змістом п. 5 статті 2 цього Закону об’єктом оподаткування для перелічених платників збору є вартість легкового автомобіля. Ставка збору на обов’язкове державне пенсійне страхування становить 3 відсотки від об’єкта оподаткування. Відповідне положення міститься також в постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку сплати збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» № 1740 від 03.11.1998р., згідно п. 12 якої платниками збору з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи, організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають права власності на легкові автомобілі шляхом, зокрема купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій. При цьому під відчуженням слід розуміти купівлю-продаж, міну, дарування.
Представник третьої особи управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, на адресу суду направив клопотання про розгляд справи за відсутності представника управління, в якому проти задоволення позову заперечує, пояснюючи це тим, що справляння та використання збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є встановленим державною обов’язковим платежем у зв’язку з чим органи Державтоінспекції здійснюють реєстрацію транспортних засобів лише за умови сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору.
Представник третьої особи Головного управління Державного казначейства України у Черкаській області належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, заяви щодо розгляду справи за його відсутності не подав.
Заслухавши пояснення та доводи представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 05 вересня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Леон Мотор»та ОСОБА_2 укладено договір № 44/08-ЛМ купівлі-продажу легкового автомобіля SEAT Altea за ціною 150 547 грн. з ПДВ, переданий покупцю згідно акту приймання-передачі того ж дня.
При реєстрації даного автомобіля в органах державної автомобільної інспекції, згідно квитанції № 1301 від 06.09.2008р. позивач сплатив на відповідний рахунок в управлінні Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси обов'язковий збір при відчуженні легкового автомобіля в розмірі 3 % вартості автомобіля без ПДВ (125 455 грн. 83 коп.), що відповідає сумі в 3 763 грн. 67 коп.
Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що пунктом 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»№ 400/97-ВР від 26.06.1997р. визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, як то юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом. При цьому об’єктом оподаткування для перелічених платників збору є вартість легкового автомобіля (п. 6 статті 2 вищезазначеного Закону), ставка збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування становить 3 відсотки від об’єкта оподаткування, визначеного п. 6 статті 2 Закону України «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Проте, відповідно до пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998р., суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).
Відповідно до ч. 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
В постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996р. в п. 5 зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Відповідної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, зокрема в своїй постанові від 20.03.2010р. у справі № К-22354/07.
Таким чином, з урахуванням положень Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»№ 400/97-ВР від 26.06.1997р. обов’язок зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково в сумі стягнення 3 763 грн. 67 коп., адже позивачем згідно наданої управлінням Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області квитанції сплачено 3% від вартості автомобіля без ПДВ.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси щодо відмови в поверненні ОСОБА_2 безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів у розмірі 3 763 грн. 67 коп.
Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Черкаській області на користь ОСОБА_2 безпідставно сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів у розмірі 3 763 грн. 67 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 1 (одну) грн. 70 коп. судових витрат.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Т.М. Чубар
Повний текст постанови виготовлений 25 липня 2011 року.