Судове рішення #7251103

Справа № 11а-1372

Категорія КК: 185 ч. 3

Головуючий у першій інстанції - Захарова А.С.

 Доповідач - Слинько С. С.

апеляційний суд

 міста києва

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2008 року    колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м.  Києва у складі:

головуючого     -судді Британчука В.В.,

судців     - Слинька С. С. ,  Кравченка С. І., ,

за участю прокурора     - Карпука Ю.А.,
засуджених     - ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3,

розглянула в відкритому судовому засіданні в м.  Києві кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2  та ОСОБА_3 на вирок Солом'янського районного суду м.  Києва від 23 червня 2008 року. Цим вироком

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець м. Дозовськ Молдова,  громадянин України,  не працюючий,  проживаючий за адресою: АДРЕСА_1,  судимий: 17 листопада 1986 року по  ст.  ст.  141 ч. 2, 140 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі;14 липня 1988 року по  ст.   ст.  141 ч. 2,  140 ч. 2 КК України на 6 років позбавлення волі; 23 жовтня 1995 року по  ст.  140 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі; 09 липня 1999 року по  ст.  142 ч. 3 КК України на 8 років позбавлення волі,  засуджений по  ст.  186 ч. 2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_4,  уродженець м. Первомайська Миколаївської області,  громадянина України,  не працюючий,  проживаючий за адресою: АДРЕСА_2,  судимий: 18 квітня 2006 року по  ст.   ст.  186 ч. 1, 185 ч. 2, 75 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,  засуджений по  ст.  186 ч. 2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі  ст.  71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_2  та ОСОБА_3  визнані винними в тому,  що 18 жовтня 2007 року о 17 годині,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на Північній

платформі Приміського вокзалу  ст.  Київ-Пасажирський,  діючи за попередньою змовою,  відкрито викрали у ОСОБА_5  гроші в сумі ЗО гривень.

Крім того,  18 жовтня 2007 року о 17 годині 20 хвилин ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ,  там же,  за попередньою змовою,  повторно,  з застосуванням насильства,  яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого,  відкрито викрали у ОСОБА_6  гроші в сумі 100 гривень.

В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_2 ,  вказуючи на однобічність,  неповноту та упередженість судового слідства,  невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи,  та зазначаючи,  що судом було порушено його право на захист та не було перевірено його доводи щодо застосування до нього незаконних методів дізнання,  просить вирок скасувати,  а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.

У своїй апеляції засуджений ОСОБА_3,  заперечуючи свою вину у вчиненні злочинів,  за які його засуджено,  посилаючись на те,  що вирок постановлений з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства,  оскільки судом не перевірені його доводи щодо застосування до нього незаконних методів слідства,  просить вирок скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.

Вислухавши доповідь судді,  пояснення прокурора,  який вважав вирок суду законним та обґрунтованим,  а апеляції такими що не підлягають задоволенню,  засуджених,  які підтримали свої апеляції та просили вирок суду скасувати,  вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій,  провівши судові дебати та надавши засудженим останнє слово,  судова колегія вважає,  що апеляції засуджених не підлягають задоволенню з таких підстав.

Винність ОСОБА_2  та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів,  за які їх засуджено,  за обставин,  викладених у вироку,  підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів.

Так,  суд обгрунтовано послався як на докази їх винності у відкритому заволодінні майном ОСОБА_5  на показання,  які той давав в ході досудового слідства,  де стверджував,  що саме вони 18 жовтня 2007 року о 17 годині на Північній платформі Приміського вокзалу  ст.  Київ-Пасажирський,  відібрали у нього 30 гривень. При цьому,  ОСОБА_2 ,  витягнувши з внутрішньої кишені його куртки гроші та паспорт,  забрав гроші собі,  а паспорт передав ОСОБА_3,  який,  оглянувши,  повернув його ОСОБА_5  (т.1,  а.с. 23-24).

Свої показання ОСОБА_5  підтвердив в ході очних ставок з ОСОБА_2  та ОСОБА_3 (т.1,  а.с.  52-53).

Як на докази винності ОСОБА_2  та ОСОБА_3 у відкритому заволодінні майном ОСОБА_6 ,  суд обґрунтовано послався на його показання в ході досудового слідства,  де ОСОБА_6  стверджував,  що ОСОБА_2  та ОСОБА_3 18 жовтня 2007 року о 17 годині 20 хвилин Північній платформі Приміського вокзалу  ст.  Київ-Пасажирський,  відібрали у нього 100 гривень. При цьому,  коли він відмовився дати ОСОБА_2  гроші на горілку,  ОСОБА_3 вдарив його кулаком у голову,  а ОСОБА_2  витяг з кишені його штанів гроші (т.1,  а.с. 20).

Свої показання ОСОБА_6  підтвердив в ході очних ставок з ОСОБА_2  та ОСОБА_3 (т.1,  а.с.  51, 54).

Допитаний в ході досудового слідства свідок ОСОБА_7,  показання якого були досліджені судом,  стверджував,  що бачив,  як ОСОБА_2  витяг з кишені ОСОБА_5  гроші та документи. Гроші поклав до своєї кишені,  а документи дав ОСОБА_3,  який повернув їх ОСОБА_5  Відійшовши від ОСОБА_5 ,  ОСОБА_2  та ОСОБА_3 підсіли до ОСОБА_6  За кілька хвилин він побачив,  як ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_6  кулаком по голові,  а ОСОБА_2  витяг з кишені його штанів гроші та поклав їх до своєї кишені,  (т. 1,  а.с. 26).

Свідки - співробітники міліції ОСОБА_8,  ОСОБА_9,  ОСОБА_10,  ОСОБА_11,  ОСОБА_12,  пояснили суду,  що 18 жовтня 2007 року,  виконуючи свої службові обов'язки на  ст.  Київ-Пасажирський,  через вікна електропотягу,  що стояв,  вони побачили,  як ОСОБА_2  та ОСОБА_3 відбирали гроші у ОСОБА_5  і ОСОБА_6 ,  та оббігши електропотяг затримали їх.

Відповідно до протоколу огляду та вилучення від 18 жовтня 2007 року,  у ОСОБА_2  було виявлено та вилучено 134 гривні (т.1,  а.с.  12).

Наведеним та іншим зібраним по справі доказам суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_2  та ОСОБА_3 по  ст.  186 ч. 2 КК України,  оскільки вони,  за попередньою змовою групою осіб,  повторно,  з застосуванням насильства,  яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого,  відкрито викрали чуже майно.

Суд обґрунтовано не взяв до уваги доводи засуджених під час досудового слідства про те,  що вони не вчиняли інкримінованих їм злочинів.,  оскільки вони спростовуються наявними у матеріалах справи та перевіреними судом доказами.

Не знайшло підтвердження в ході судового слідства також і твердження засуджених про застосування до них недозволених методів в ході досудового слідства.

З метою перевірки цих тверджень,  судом був допитаний як свідок співробітник карного розшуку ОСОБА_11,  який спростував твердження засуджених про застосування ним щодо них фізичного насильства та погроз з метою примусити їх давати неправдиві показання.

Допитана як свідок слідчий Вольвач О.М.  стверджувала,  що в ході досудового слідства засуджені не скаржились на застосування до них незаконних методів слідства.

З урахуванням наведеного,  суд дійшов обґрунтованого висновку,  що зміна показань засудженими та невизнання ними своєї вини у вчиненому в ході судового слідства спрямовані на ухилення від покарання.

Порушень норм кримінально-процесуального закону під час досудового та судового слідства,  що потягли б скасування чи зміну вироку,  не виявлено.

Керуючись  ст.  ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів

ухвалила:

Вирок Солом'янського районного суду м.  Києва від 23 червня 2008 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без зміни,  а їх апеляції без задоволення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація