Справа № 11-а- 1304/2008р.
Головуючий в 1-й інстанції: Шкоріна О.І.
Категорія: ст. 187 ч.1, ст. 309ч.1 КК України
Доповідач: Коваль С. М
апеляційний суд
міста києва
.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого-судді Коваль С. М.
суддів Бартащук Л.В., Бовтрук В.М.
за участю прокурора Решетняк Н.О.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією
засудженого ОСОБА_1 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 03
липня 2008 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, судимого: 05.05.2000 року Харківським районним судом м. Києва за ст. 229-6 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на один рік; 06.03.2001 року Обухівським районним судом Київської області за ст. ст. 142 ч.2, 44 КК України (в редакції 1960р.) на 4 роки позбавлення волі,
• - засуджено за ст. 309 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі;
• - за ст. 187 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів за таких обставин.
04 січня 2008 року приблизно о 18 год., ОСОБА_1 з метою незаконного
придбання наркотичних засобів, для власного вживання, без мети збуту, знаходячись
між 7 на 8 поверхом в під»їзді № 6, що по вул. Драгоманова, 5 в м. Києві, знайшовши
пристрій для куріння, з середини якого за допомогою дерев»яної палички незаконно,
придбав наркотичний засіб - екстракт канабісу, який поклав у паперовий згорток і зберігав при собі.
05.01.2008 приблизно о 01 год. 45 хв., ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції по АДРЕСА_1, які при поверхневому огляді виявили та в присутності понятих вилучили у нього, наркотичний засіб - екстракт канабісу, масою 0, 50 г., який є особливо небезпечним наркотичним засобом.
Крім цього, ОСОБА_1 10.02.2008 року приблизно о 23 год. 10 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, умисно, будучи особою яка раніше вчинила розбій, з метою заволодіння чужим майном шляхом розбою, з застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров»я, знаходячись біля будинку № 38/40 по вул. Горлівській в м. Києві, скоїв розбійний напад на ОСОБА_2 При цьому, ОСОБА_1 мотивуючи необхідністю зателефонувати, отримав від ОСОБА_2 мобільний телефон «Нокіа 6080» вартістю 600 грн., в якому знаходилась сім-карта «Київстар» вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 5 грн., в подальшому з метою утримання та заволодіння майном ОСОБА_2, наніс останньому один удар кулаком в щелепу з правої сторони, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи з права, які згідно висновку експерта № 279/И від 15.04.2008 року, відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що не є небезпечні для життя, але потягли за собою тривалий розлад здоров»я (понад 21 день), заволодівши майном потерпілого ОСОБА_2 на загальну суму 630 гривень.
За змістом апеляції, засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого ним злочину та його особі.
Зокрема зазначає, що судом не були взяті до уваги показання потерпілого, які були дані ним під час проведення очної ставки та при його зверненні із заявою до міліції; що знаходячись у квартирі ОСОБА_3 він повернув мобільний телефон потерпілому і мова у нього була досить чіткою, тому вважає, що необхідно витребувати з поліклініки довідку, яка б підтверджувала, що потерпілий проходив лікування.
Крім того, посилається на те, що при призначенні покарання судом не було враховано, що він повністю визнав свою вину і розкаявся.
Засудженим ОСОБА_1, вирок в частині визнання його винним за ст. 309 ч.1 КК України, в апеляції не оспорюється.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї апеляції, прокурора, який вважав вирок суду законним і обґрунтованим, а апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого ОСОБА_1, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за викладених у вироку обставин, відповідають фактичним обставинам справи, обґрунтовані сукупністю розглянутих в судовому засіданні і наведених у вироку доказів.
Винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочині за ст. 187 ч.2 КК України за обставин, що викладені у вироку, стверджуються сукупністю доказів, зібраних по справі та перевірених судом, зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_2, даними протоколу огляду та вилучення мобільного телефону, висновком медичної експертизи.
Так, як убачається з матеріалів справи потерпілий ОСОБА_2 протягом досудового слідства і в судовому засіданні послідовно показував, що коли він на прохання ОСОБА_1 передав йому свій мобільний телефон, останній на його
прохання повернути телефон, сказав щоб він заспокоївся і що телефону в нього немає. На його неодноразові прохання повернути телефон, ОСОБА_1 наніс йому один удар рукою в область щелепи з правої сторони. Після цього, ОСОБА_1, не повернувши йому телефон, пішов.
Потерпілий також пояснював, що звернувшись до лікарні було встановлено, що у нього перелом щелепи.
Аналогічні покази були дані потерпілим при проведенні очної ставки з ОСОБА_1 (а.с. 80-89).
Як вбачається з висновку експерта № 279/И від 15.04.2008 року у ОСОБА_2 виявлено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи з права, яке відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як таке, що не є небезпечним для життя, але потягло за собою тривалий розлад здоров »я (понад 21 день) (а.с. 52-53).
Згідно протоколу огляду та вилучення від 29.02.2008р. у ОСОБА_4 було вилучено мобільний телефон «Нокіа 6080», який з її слів вона придбала у наочно знайомого Євгена за 300 грн. біля станції метро «Дружби народів» (а.с. 43).
Вказаними доказами підтверджуються пояснення потерпілого ОСОБА_2 про обставини вчинення ОСОБА_1 розбійного нападу.
Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано послався на показання потерпілого, оскільки вони є послідовними і узгоджуються як між собою так і з іншими наведеними у вироку доказами, підстав сумніватися в їх достовірності у колегії суддів немає.
Тому доводи апеляційної скарги засудженого ОСОБА_1 про невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, є безпідставними.
Посилання в апеляції засудженого про те, судом не були взяті до уваги показання потерпілого, які були дані ним під час проведення очної ставки та при його зверненні із заявою до міліції і що знаходячись у квартирі ОСОБА_3, він повернув мобільний телефон потерпілому, є безпідставними, так як не відповідають матеріалам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, потерпілий ОСОБА_2 на протязі досудового слідства і в судовому засіданні, логічно і послідовно пояснював про обставини вчиненого ОСОБА_1 злочину. Зокрема пояснював, що при зверненні із заявою до міліції він повідомив про інші обставини за яких у нього було викрадено мобільний телефон, оскільки не бажав, щоб його дружина дізналася про те, що він заходив до квартири ОСОБА_3 Проте, під час допитів на досудовому слідстві та при проведенні очної ставки з ОСОБА_1 ним були дані такі ж покази, які були дані ним під час судового розгляду.
Що стосується доводів засудженого ОСОБА_1 про те, що він повернув телефон потерпілому, то вони також не заслуговують на увагу, оскільки сам засуджений з цього приводу давав непослідовні покази. Так, під час досудового слідства пояснював, що мобільний телефон потерпілого залишився у нього, який він потім продав, а при розгляді справи в суді став пояснювати, що мобільний телефон йому в подальшому передав сам потерпілий для реалізації та придбання наркотичних засобів.
Суд першої інстанції ретельно проаналізувавши всі докази по справі і оцінивши їх у відповідності з законом, дав обґрунтований висновок своєму рішенню, з яким колегія суддів погоджується.
Колегія суддів також вважає безпідставними твердження ОСОБА_1 про необхідність витребувати з поліклініки довідки, яка б підтверджувала, що потерпілий проходив лікування.
Як вбачається з акту судово-медичного обстеження № 1413 від 5-19.03.2008 року при обстеженні у ОСОБА_2 було виявлено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи з права, і до такого висновку судово-медичний
експерт прийшов як при огляді ОСОБА_2 безпосередньо, так і на підставі рентгенограми зробленої в Київському міському бюро судово-медичної експертизи (а.с. 49).
Підстав сумніватися в об»єктивності та правильності проведених у справі експертиз, немає.
Обставини справи, встановлені у вироку, відповідають доказам, які є у справі й обвинувальний вирок постановлено відносно ОСОБА_1 обґрунтовано.
Враховуючи наведене, відсутні підстави для скасування вироку щодо ОСОБА_1, як про це ставиться питання в апеляції засудженого.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які тягнуть за собою скасування чи зміну вироку, по справі не встановлено.
Стосовно рішення суду про призначення покарання засудженому ОСОБА_1, то, на думку колегії суддів, воно в повній мірі відповідає ступеню тяжкості вчинених ним злочинів, установленим у справі даним, які характеризують засудженого, та відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Посилання в апеляції засудженого ОСОБА_1 на те, що судом при призначенні покарання не було враховано, що він повністю визнав свою вину і розкаявся, то вони не заслуговують на увагу, оскільки як убачається з матеріалів справи засуджений визнав вину частково.
Підстав для пом"якшення покарання засудженому ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Дарницького районного суду м. Києва від 03 липня 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.