АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10 – 437/2009 року Головуючий у 1-й інстанції: Хіль Л.М.
Доповідач: Давиденко Е.В.
У Х В А Л А
Іменем України
26 листопада 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого – судді Давиденка Е.В.
суддів Павленка В.П., Тараненка Ю.П.
з участю прокурора Строчкова Ю.І.
адвоката ОСОБА_1
скаржника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 16 листопада 2009 року, –
У С Т А Н О В И Л А :
Цією постановою суду відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_2 про скасування постанови прокурора Полтавської області від 02.10.2009 р. про порушення кримінальної справи відносно нього, начальника Кременчуцького ВБОЗ УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області, за ознаками злочину, передбаченого ст.15 ч.2 – ст.190 ч.4 КК України, по факту вчинення ним закінченого замаху на заволодіння шляхом обману чужим майном в особливо великому розмірі, а саме квартирою АДРЕСА_1 у м. Кременчук.
Підставою прийняття такого рішення, згідно постанови суду, стало те, що кримінальна справа стосовно ОСОБА_2 за ст.15 ч.2 – ст.190 ч.4 КК України порушена компетентною особою з дотриманням вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України при наявності достатніх приводів, якими стали безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, та підстав – матеріалів перевірки та висновок службового розслідування, проведеного 17 відділом внутрішньої безпеки (у Полтавській області) СВБ ГУБОЗ МВС України, щодо вчинених неправомірних дій з боку начальника Кременчуцького ВБОЗ УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області майора міліції ОСОБА_2 при отриманні житла.
В апеляції ОСОБА_2 вказував на допущені судом порушення вимог статей 94 – 98, 98-2, 236-8 КПК України, які вразились в тому, що суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, належним чином не перевірив наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови та законність джерел отримання даних, які стали підставою для порушення кримінальної справи. Так, на думку ОСОБА_2, для порушення кримінальної справи не було законного приводу, оскільки службова перевірка 17 відділу внутрішньої безпеки у Полтавській області розпочалася за анонімною заявою, що прямо заборонено наказом МВС №552 про порядок проведення службових розслідувань в органах МВС та Законом України «Про звернення громадян». Крім того, ОСОБА_2. вказував, що кримінальна справа порушена відносно нього без достатніх даних, які вказували на наявність ознак злочину, передбаченого ст.190 ч.4 КК України, оскільки в його діях відсутня протиправність та немає корисливого умислу на заволодіння квартирою, що підтверджується зверненнями його та керівництва ГУ МВС до виконкому Кременчуцької міської ради про виділення з послідуючим поверненням службової квартири, а крім того його діями не було заподіяно майнової або моральної шкоди, бо по справі не було визнано потерпілого – фізичної особи, якій злочином було заподіяно шкоду. А тому скаржник просив скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтави та постанову прокурора області про порушення кримінальної справи відносно нього.
Заслухавши доповідача, ОСОБА_2 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1, які підтримали подану апеляцію, думку прокурора Строчкова Ю.І., який вважав рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, перевіривши доводи апеляції та матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування. Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.
Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Як вбачається із постанови прокурора Полтавської області від 02.10.2009 року приводом для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2. стало безпосереднє виявлення прокурором в його діях ознак злочину (рапорт заступника начальника відділу прокуратури області). Підставою для порушення даної кримінальної справи стали матеріали перевірки, проведеної 17 відділом внутрішньої безпеки (у Полтавській області) СВБ ГУБОЗ МВС України, якою було виявлено достатні данні, що вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ст.15 ч.2 – ст.190 ч.4 КК України, по факту вчинення ним закінченого замаху на заволодіння шляхом обману чужого майна, квартири в м. Кременчук, в особливо великому розмірі.
Тому твердження ОСОБА_2 в апеляції про те, що приводом для порушення кримінальної справи стало анонімне повідомлення, є безпідставними.
Твердження ОСОБА_2 про те, що в його діях немає складу злочину, передбаченого ст.15 ч.2 – ст.190 ч.4 КК України, на даній стадії процесу не підлягають розгляду, оскільки це питання повинно вирішуватися судом при розгляді справи по суті.
За таких обставин, кримінальна справа відносно ОСОБА_2 порушена прокурором області з дотриманням вимог ст.ст. 94-98 КПК України, скаргу на дану постанову суд першої інстанції розглянув з дотриманням вимог ст. 236-8 цього ж Кодексу, а тому апеляція ОСОБА_2 – задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України колегія суддів апеляційного суду, –
УХВАЛИЛА:
Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 16 листопада 2009 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_2 про скасування постанови прокурора Полтавської області від 02.10.2009 р. про порушення кримінальної справи відносно нього – начальника Кременчуцького ВБОЗ УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області, за ознаками злочину, передбаченого ст.15 ч.2 – ст.190 ч.4 КК України, – залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_2 – без задоволення.
Судді:
___________ ____________ ____________
Давиденко Е.В. Павленко В.П. Тараненко Ю.П.