Справа № 2-209/07

 (2-1654/06)

2007 рік

РІШЕННЯ

 ім'ям    УКРАЇНИ

15 лютого 2007 року

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі судді Швайковського А.А. при секретарі Піхуля Ю.М„ розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання та лікування у розмірі ¹А частини від усіх видів заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що від першого шлюбу він має повнолітнього сина ОСОБА_1, 1981 року народження. Статтею 202 ч. 1 Сімейного кодексу України передбачено, що повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги, а стаття 203 СК України, передбачає, що син крім сплати аліментів зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

У березні 2006 року у нього стався мозковий змішаний інсульт, внаслідок чого він тяжко захворів. У даний час він є інвалідом II (другої) групи загального захворювання, частково паралізований (не може розмовляти), непрацездатний. Лікування потребує значних грошових коштів, а його пенсія за інвалідністю складає, в середньому - 345 грн. на місяць, що є недостатньо, навіть, для придбання ліків.

Він одружений з ОСОБА_3, яка є інвалідом ПІ (третьої) групи загального захворювання, вона не працює, а її пенсія є недостатньою для його лікування і утримування.

ОСОБА_2 зобов'язаний і має змогу надавати йому матеріальну допомогу.

В судовому засіданні Представник позивача на позовних вимогах свого довірителя настоює, прохає позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав і заперечує проти його задоволення.

Представник відповідача підтримує свого довірителя та зазначає що відсутні підстави для задоволення такого позову.

Суд, заслухавши доводи Представника позивача, Відповідача, Представника відповідача та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні спору, суд керувався про деспозитивність цивільного судочинства, на підставі ст. 1-і ЦПК України, тобто суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог І на підставі доказів сторін.

Суд погоджується з посиланням Позивача на ч. 1 ст. 202 СК України, що повнолітній син зобов'язаний утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги та на ст. 203 СК України, що син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою.

Так, згідно ксерокопії виписки з історії хвороби НОМЕР_1 ОСОБА_1, йому постановлений діагноз: мозковий змішаний (ішемічний з гемоорагічним прописуванням. Інсульт в лівій гемісфері, руслі лівої СМА) від 11.03.06 р.), сенсорна афазія. Легкий лівосторонній геміпарез. З чого вбачається, що Позивач захворів на тяжку хворобу. Про захворювання на тяжку хворобу Позивачем стверджується і іншими наданими ксерокопіями медичних документів.

2

На підставі довідки НОМЕР_2, середньомісячна пенсія Позивача складає 330,80 грн., що є меншим від прожиткового мінімуму, рівень якого встановлено законодавством України. Також, Позивач не може утримувати допомогу від своєї дружини - ОСОБА_3, так як і її пенсія менше від прожиткового мінімуму, і середньомісячний розмір пенсії ОСОБА_3 складає 364,36 грн.

Відповідач, на підставі наданої ксерокопії трудової книжки НОМЕР_3 заповненої 30.06.200 р. і довідки НОМЕР_4 не працює і в центрі зайнятості як безробітній не зареєстрований і допомогу по безробіттю не одержує. Також у відповідності до наданої ксерокопії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців НОМЕР_5, Відповідач як підприємець не зареєстрований і не є засновником юридичної особи.

Отримувати допомогу Позивач від інших дітей відсутня можливість, так як ОСОБА_4 є малолітнім, що стверджується наданою ксерокопією свідоцтва про народження НОМЕР_6 виданого 21.04.1994 року.

До того ж, на підставі ксерокопії рішення суду від 05.12.2006 року з Позивача стягуються аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_4.

Надану свідком ОСОБА_5 ксерокопію виконавчого листа від 14.08.1992 року та свідчі показання, що Позивач не виконував належним чином свої батьківські обов'язки, не платив аліменти та не надавав будь-якої допомоги їй у вихованні, у відповідності до ст. 60 ЦПК України, не підтверджені відповідним чином.

На підставі викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, тобто стягнення аліментів з Позивача на користь Відповідача у твердій грошовій сумі у розмірі 50 грн.

Керуючись ст.ст. 2^і, 10, 11, 27, 31, 57, 58, 59, 60, 74, 76, 167, 199, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 181-184,192,196,197,202,203 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання та лікування у розмірі V* частини від усіх видів заробітку задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання та лікування у розмірі 50 грн. щомісячно починаючи з 28.11,2006 року.

Стягнути з ОСОБА_2 державне мито на користь Держави в розмірі 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі ЗО грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: А.А. Швайковський