ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

Справа № 1-32/ 2009

ВИРОК

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 24 грудня 2009 року                                                                                               м. Миколаїв

Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Семенчука О.В., при секретареві Єфіменко О.М., з участю державного обвинувача старшого помічника військового прокурора Миколаївського гарнізону капітана юстиції Арачковського В.Л.,

у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в приміщенні суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця  військової частини А2183 солдата                                                            

ОСОБА_3, який народився                                                     ІНФОРМАЦІЯ_1    року в с.м.т  Голованівськ,  Голованівського району, Кіровоградської області,  громадянина України,  з професійно-технічною освітою, не одруженого,  раніше не засудженого, проходив  військову службу за контрактом з 5.09.2008 року по 8.09. 2009 року, переведений на   строкову службу  з 8.09.2009 року, зареєстрованого та проживаючого до прийняття на службу за адресою: АДРЕСА_1,

    у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1  ст.407 КК України.

    Судовим слідством військовий  суд

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

Солдат ОСОБА_3, проходячи строкову військову службу у військовій частині А2183, що дислокується в м. Первомайську, Миколаївської області,  бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби,  25 вересня 2009 року, біля 10 години, без поважних причин, самовільно залишив військову частину  і ухилявся від проходження військової служби до  3 жовтня 2009 року.

Знаходячись поза межами військової частини, ОСОБА_3 час проводив на власний розсуд, добравшись до с. Красногірка, Голованівського району, Кіровоградської області, проживав у своєї знайомої,  переховуючись від командування частини, відпочивав від служби.

3 жовтня 2009 року ОСОБА_3, близько 14 годин 15 хвилин був затриманий працівниками міліції та військкомату в будинку своєї знайомої в с. Красногірка та доставлений до Голованівського районного відділення МВС, а в подальшому - до Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку.

Підсудний ОСОБА_3  свою провину у викладеному вище визнав повністю, про обставини скоєного дав свідчення, які за своїм змістом відповідають описаному вище і пояснив, що дійсно 25 вересня 2009 року, він біля 10 години вийшов з казарми та через отвір у заборі біля лазні, покинув розташування військової частини.

Добравшись до с. Красногірка, Голованівського району, Кіровоградської області він дізнавшись, що його розшукує командування частини  проживав у своєї знайомої, а 3 жовтня 2009 року, був затриманий та в послідуючому доставлений до Миколаївського ВСП.

Також ОСОБА_3 показав, що мети зовсім ухилитися від військової служби він не мав, а  причиною самовільного залишення частини стало бажання відпочити від служби, оскільки після переведення його з контрактної на строкову службу з 8 вересня 2009 року йому було важко звикати до несення служби в якості військовослужбовця строкової служби.

Винність ОСОБА_3 в скоєному, крім особистого визнання своєї провини, підтверджується і іншими доказами, дослідженими в суді.

Самовільне залишення ОСОБА_3 військової частини, 25 вересня 2009 року підтверджується допитаними в суді свідками: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які кожен окремо в суді показали, що біля 10 години було виявлено відсутність в казармі солдата ОСОБА_3, після чого було  організовано його пошук на території частини та поза її межами, однак знайти  ОСОБА_3 не вдалося.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також показали, що зі слів майора Білого їм відомо, що 3 жовтня 2009 року солдат ОСОБА_3 був затриманий в с. Красногірка Голованівського району, Кіровоградської області у будинку знайомої дівчини робітниками міліції та військкомату, після чого його було доставлено  у Миколаївський зональний відділ військової служби правопорядку.

Факт самовільного залишення частини 25 вересня 2009 року, а також його затримання 3 жовтня 2009 року біля 14 години 15 хвилин підтверджується відповідними рапортами і наказами посадових осіб військової частини А2183, а також матеріалами службового розслідування та протоколом затримання.

З наказів командира військової частини А2183  № 183 від 5.09.2008 року та наказу № 185 від 8.09.2009 року,  видно, що солдата ОСОБА_3 з 5 вересня 2008 року було прийнято на військову службу за контрактом, зараховано до  списку особового складу військової частини, а з 8 вересня 2009 року контракт з ним було розірвано, у зв’язку з систематичним невиконанням умов контракту, та солдата ОСОБА_3 переведено на строкову військову службу.

  Згідно висновку амбулаторної психіатричної експертизи № 8 від 16.11.2009 року, ОСОБА_3 к часу вчинення  інкримінованого діяння не виявляв ознак будь-якого хворобливого та афективного розладу психічної діяльності. Дії його не були обумовлені хвилюваннями галюцінаторно-бредового характеру, якісно порушеною свідомістю. Вони носили цілеспрямований та впорядкований, достатньо координований характер, були вмотивовані особистим інтересом, тому він в повному обсязі міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Як не страждаючий психічним хронічним захворюванням, в застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує. За своїм психічним станом – придатний до військової служби.

Висновки експертів обґрунтовані і не суперечать вивченим в суді доказам, у зв’язку з чим військовий суд визнає ОСОБА_3 осудним.

Військово-лікарська комісія визнала  ОСОБА_3 придатним до військової служби.

  Таким чином суд вважає, що винність ОСОБА_3 у скоєному ним злочині, знайшла підтвердження у повному обсязі.

Оскільки солдат ОСОБА_3, з метою тимчасово ухилитися від військової служби самовільно, без поважних причин, 25 вересня 2009 року залишив військову частину А2183, де проходив службу, і незаконно знаходився поза межами частини  по 3 жовтня  2009 року, тобто тривалістю понад 3 доби, але не більше місяця,  вчинене ним військовий суд кваліфікує по ч.1 ст.407 КК України.

     Призначаючи покарання Поліщуку суд враховує, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, командуванням частини характеризується негативно, за місцем проживання та  навчання характеризувався з позитивного боку, у скоєному  щиро покаявся, визнав неправомірність своїх дій та активно сприяв розкриттю злочину, а також той факт, що він не тривалий строк прослужив в якості військовослужбовця строкової служби  і незаконно знаходився поза межами частини незначний термін.

    Враховуючи ступінь тяжкості скоєного злочину ОСОБА_3, особу винного і  наявність по справі декількох обставин, які пом'якшують покарання,  військовий суд приходить до висновку про можливість застосування до підсудного ст. 69 КК України і призначення йому більш м’якого покарання ніж передбачено санкцією ст. 407 ч. 1 КК України, застосувавши ст.60 того ж Кримінального кодексу, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді арешту.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3, визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 407 КК України на підставі якої, із застосуванням ст.69 КК України призначити йому покарання у виді арешту  строком на 3 (три) місяця з відбуванням на гауптвахті Південного територіального Управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з  моменту прибуття на гауптвахту для відбуття покарання з урахуванням строку затримання з 3 по 6 жовтня 2009 року.

       Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 – нагляд командування частини -  до набрання вироком законної сили - залишити без зміни.

       На вирок може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону протягом 15 (п’ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ

ПІДПОЛКОВНИК  ЮСТИЦІЇ О.СЕМЕНЧУК