КОПІЯ

ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

Справа № 1-П-3/2009

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

03 грудня 2009 року                                                                                         місто Миколаїв

Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Семенчука О.В. при секретареві Божок О.В., з участю старшого помічника військової прокуратури Миколаївського гарнізону капітана юстиції ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні постанову старшого слідчого військової прокуратури Миколаївського гарнізону майора юстиції Камінського Д.С., погоджену військовим  прокурором Миколаївського гарнізону про направлення кримінальної справи за фактом крадіжки  з військової частини 48413 військового майна,  до суду для закриття, у зв’язку з закінченням строків давності,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий військової прокуратури Миколаївського гарнізону майор юстиції Камінський звернувся до військового суду з постановою, погодженою військовим  прокурором Миколаївського гарнізону, про направлення кримінальної справи за фактом крадіжки 7-8 листопада 1994 року з військової частини 48413  (нині А-1836) військового майна –235 комірок з блоків виробу 12Ю6, вартістю 115170 гривень до суду для закриття, у зв’язку з закінченням строків давності.

Як вбачається з матеріалів справи,  8 листопада 1994 року о 17 годині старший лейтенант Кравченко, приймаючи чергування по військовій частині 48413, виявив пошкодження печатки та замку на кабіні АКП-1, після чого при проведені огляду шафи була виявлена нестача 235 комірок, які містили в собі дорогоцінні метали, чим було заподіяно шкоду державі на загальну суму – 115 170 гривень.

20 листопада того ж року по цьому факту було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.86-1 КК України (в редакції Кримінального Закону від 28.12.1960 року), яка 21 грудня 1994 року надійшла за підслідністю до військової прокуратури Миколаївського гарнізону.

9 листопада 2009 року у відповідності до перехідних положень нового Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року, кримінальна справа про викрадення державного майна була перекваліфікована зі ст.86-1 КК України (в редакції Закону 1960 року) на ст. 185 ч.5 КК України ( в редакції Закону 2001 року).

Оскільки в ході досудового слідства не вдалося встановити особу чи осіб, які скоїли крадіжку з військової частини 48413 вищевказаного майна,  25 листопада 2009 року слідчим військової прокуратури Миколаївського гарнізону було винесено постанову про направлення вказаної кримінальної справи до військового суду для закриття, у зв’язку з закінченням строків давності.

В судовому засіданні прокурор підтримав постанову слідчого та просив суд закрити кримінальну справу, порушену 20 листопада 1994 року по факту крадіжки військового майна 7-8 листопада 1994 року з військової частини 48413 (нині А-1836) на підставі ст. 49 ч.2 КК України, у зв’язку з закінченням строків давності, оскільки на цей час з моменту скоєння злочину минуло 15 років та не встановлено особу чи осіб, які скоїли злочин.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, суд приходить до висновку, що є підстави для закриття кримінальної справи.

З постанови, яка міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.1) вбачається, що 20 листопада  1994 року по факту викрадення не встановленими особами 7-8 листопада 1994 року з військової частини 48413 військового майна, було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 86-1 КК України (в редакції Закону від 1960 року).

З постанови від 9 листопада 2009 року вбачається, що у зв’язку з прийняттям нового Кримінального кодексу України, кримінальна справа про викрадення державного майна з військової частини 48413 була перекваліфікована зі ст.86-1 КК України (в редакції Закону 1960 року) на ст. 185 ч.5 КК України ( в редакції Закону від 2001 року).

Незважаючи на те, що з часу вчинення злочину в рамках порушеної кримінальної справи до теперішнього часу - на протязі 15 років – проводилися розшукові і слідчі заходи, особу чи осіб, які скоїли вказаний злочин, органами досудового слідства  не встановлено.

 Відповідно до ч. 3 ст. 11-1 КПК України справу стосовно невстановлених осіб суд вправі закрити за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 49 КК, тобто якщо з часу вчинення злочину минуло 15 років.

Оскільки в цій справі особу чи осіб, котрі вчинили злочин, не встановлено і минуло 15 років з часу його вчинення, як передбачено ч. 2 ст. 49 КК України, військовий суд вважає, що є підстави для закриття справи, у зв’язку із закінченням строку давності.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст. ст. 7-1; 11-1  КПК України,  військовий місцевий суд,

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу №1309199400261 порушену 20 листопада 1994 року за фактом викрадення не встановленими особами з військової частини 48413 (нині А1836) військового майна – 235 комірок з блоків виробу 12Ю6, вартістю 115170 гривень, за ознаками злочину, передбаченого ст.185 ч. 5 КК України – закрити на підставі ст.7-1 ч.1 п.5 – у зв’язку із закінченням строків давності.

На постанову може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону на протязі 7(семи) діб з моменту її проголошення.

ВІРНО ЗА НАЛЕЖНИМ ПІДПИСОМ

КОПІЯ ВІРНА:

ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ

ПІДПОЛКОВНИК ЮСТИЦІЇ О. СЕМЕНЧУК