АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 18, тел.. 7-34-67
Справа № 11 – 856 2009 року Головуючий у 1-й інстанції: Колотієвський О.О.
Категорія ст.194 ч.2 КК України – Т.З. Доповідач: Давиденко Е.В.
В И Р О К
Іменем України
27 листопада 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді Давиденка Е.В.
суддів Кисіля А.М., Бурди К.І.
при секретарі Козин Н.В.
з участю прокурора Гринь Н.Г.
захисника адвоката ОСОБА_3
законного представника ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_6 на вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 липня 2009 року.
У С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кременчук Полтавської області, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, неодружений, який не працює, мешкає в АДРЕСА_1, раніше не судимий, –
засуджений:
• за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі;
• за ст.194 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.1 КК України ОСОБА_5 призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – 3 роки 3 місяці позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, залишено без розгляду.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 визнаний винуватим та засуджений за злочини проти власності, вчинені за наступних обставин.
25 грудня 2006 року близько 10 годин ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які засуджені за даний злочин вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 11 серпня 2008 року, проникли у будинок потерпілого ОСОБА_6 в с. Недогарки Кременчуцького району Полтавської області, звідки таємно викрали гроші, ДВД-програвач «ББК», музичні колонки, праску, електрочайник та набір феєрверків, спричинивши потерпілому шкоду на загальну суму 5650 грн.
Після цього, ОСОБА_5, не повідомивши ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про свій злочинний намір, облив в будинку ОСОБА_6 речі бензином, який заздалегідь приніс на місце скоєння злочину, та підпалив, і таким чином умисно знищив майно і будинок потерпілого, спричинивши матеріальну шкоду 54954,50 грн., що є великим розміром.
Не погодившись з рішенням суду, потерпілий ОСОБА_6 подав апеляцію, в якій вказував, що суд першої інстанції призначив ОСОБА_5 покарання без врахування ступеню суспільної небезпеки вчиненого ним тяжкого злочину, в наслідок якого загально небезпечним способом було знищено належний йому будинок з майном, що в ньому знаходилось, і його сім'я з двома малолітніми дітьми залишилась без житла. А тому потерпілий просив скасувати вирок суду першої інстанції та постановити новий, призначивши засудженому більш суворе покарання.
Інші учасники процесу вирок суду не оскаржили.
Заслухавши доповідача, провівши часткове судове слідство, заслухавши думку прокурора, який вважав вирок суду законним і обґрунтованим, а апеляцію потерпілого безпідставною, адвоката ОСОБА_3, законного представника ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_5, які також просили вирок суду залишити без зміни, а апеляцію потерпілого не підлягаючу до задоволення, перевіривши доводи апеляції та матеріали кримінальної справи, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне апеляцію потерпілого задовольнити, вирок суду першої інстанції скасувати та постановити новий, виходячи з наступного.
Вина ОСОБА_5 у таємному викраденні майна ОСОБА_6 поєднаного із проникненням до житла, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а також в умисному знищенні майна ОСОБА_6, вчиненого шляхом підпалу, що заподіяло матеріальну шкоду у великому розмірі, доведена зібраними у передбаченому законом доказами, які перевірені в судовому засіданні, докладно наведені у вироку, і не оскаржуються учасниками процесу.
Дії ОСОБА_5 судом першої інстанції правильно кваліфіковані за ст.ст. 185 ч.3, 194 ч.2 КК України.
Разом з тим, правильно встановивши фактичні обставини вчинення злочину районний суд призначивши покарання ОСОБА_5 не в повній мірі врахувавши вимоги ст.65 КК України про загальні засади призначення покарання.
Так, суд першої інстанції засудивши ОСОБА_5 за скоєні ним тяжкі злочини до покарання, яке є мінімальним, що передбачено санкціями відповідних статей кримінального закону, врахував лише особу винного, який раніше не судимий, скоїв злочини в неповнолітньому віці, виховувався в неповній сім'ї, позитивно характеризується за місцем проживання.
Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції безпідставно не було враховано неналежну процесуальну поведінку ОСОБА_5, який під час розгляду справи в суді ухилявся від слідства і суду, в зв'язку з чим оголошувався в розшук, що свідчить про намагання ОСОБА_5 уникнути відповідальності за скоєне та небажання щиро розкаятися у скоєних злочинах.
Також судом першої інстанції не було достатньо враховано ступінь суспільної небезпеки вчинених ОСОБА_5 злочинів, що є тяжкими, один із яких скоєний загально небезпечним способом шляхом підпалу, та тяжких наслідків злочинів, оскільки таким чином ОСОБА_5 було знищено будинок і майно потерпілого, чим спричинено матеріальну шкоду у великому розмірі, залишено без житла сім'ю потерпілого з двома малолітніми дітьми.
З огляду на викладене, колегія апеляційного суду вважає, що з врахуванням особи ОСОБА_5, тяжкості вчинених ним злочинів, якими заподіяно потерпілому велику матеріальну шкоду, що свідчить про підвищену небезпечність винуватого, тому при визначенні остаточного покарання, відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів доцільно застосувати принцип часткового складання покарань, призначивши ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі.
На думку колегії суддів, саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення нових злочинів.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області, –
З А С У Д И Л А :
Апеляцією потерпілого ОСОБА_6 задовольнити.
Вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 липня 2009 року стосовно ОСОБА_5 скасувати в частині призначення покарання.
Постановити новий вирок, яким ОСОБА_5 засудити:
• за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі;
• за ст.194 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_5 призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом частково складання призначених покарань, та остаточно визначити його у вигляді 5 років позбавлення волі.
В іншій частині вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 липня 2009 року стосовно ОСОБА_5 залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений до Верховного суду України через Апеляційний суд Полтавської області протягом одного місяця з моменту його проголошення.
Судді:
Давиденко Е.В. Кисіль А.М. Бурда К.І.