КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/1117/18 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Петрика І.Й.

суддів Собківа Я.М., Мельничука В.П.

при секретарі Кузьміній Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області

на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року

у справі № 825/1117/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ``Рибне господарство ``Білошапки``

до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 13.11.2017 №00003721400, яким встановлено порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.198.3 ст.198 п.198.6. ст.198 п.201.1ст.201 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями і зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду та зазначення р.21 податкової декларації з податку на додану вартість (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) на суму 283 333,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в Акті перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем норм Податкового кодексу України на підставі своїх припущень, які ґрунтувалися виключно на аналізі даних про контрагента позивача - ПП "ІНТЕРА АКТИВ", який на думку контролюючого органу не мав можливість здійснювати господарські операцій (через відсутність ресурсів, відсутності реєстрації податкових накладних щодо придбання ПП "ІНТЕРА АКТИВ" у контрагентів-постачальників товару з номенклатурою "Двухрічка коропа"). При цьому, такі припущення були зроблені взагалі без будь-якого аналізу матеріального становища такого контрагента, без будь-якого аналізу вчиненої позивачем господарської операції, можливості та реальності її вчинення, результату її вчинення для позивача, а також наявності у останнього матеріально-технічної бази та ресурсів для проведення господарської операції. Крім того, ГУ ДФС у Чернігівській області не було надано будь-якої правової оцінки наданим первинним документам по здійсненим між позивачем та вказаним контрагентом господарським операціям (договорам, накладним, ТТН, факту здійснення оплати придбаного товару та його використання позивачем в своїй господарській діяльності).

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із наведеним просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 05.10.2017 №1986, згідно вимог ст. 20, ст. 78, ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 та відповідно до наказу керівника ГУ ДФС у Чернігівській області від 04.10.2017 № 1508, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Рибне господарство "Білошапки" щодо правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Інтера Актив" за період з 01.05.2017 р. по 31.05.2017 р., про що складено Акт від 19.10.2017 р. №572/14/30148237 (т.1 а.с.30-41).

Перевірку було проведено з 05.10.2017 по 11.10.2017.

Так, в висновку Акта перевірки від 19.10.2017 №572/14/30148237 вказано на порушення підприємством п.185.1 ст.185. п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "Рибне господарство "Білошапки" завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді з 01.05.2017 по 31.05.2017 на суму 283 333,00 грн.

До вказаного висновку відповідач дійшов у зв'язку з тим, що між позивачем (покупець) та ПП "ІНТЕРА АКТИВ" (постачальник) було укладено договір поставки товару (двохрічка коропа), на виконання умов якого позивачем до перевірки були надані банківські виписки, акти про зариблення ставу, товарно-транспортні накладні (далі-ТТН) та податкові накладні, суми ПДВ по яких були включені ним за відповідний період.

Перевіркою встановлено, що за відповідний період на адресу ПП "ІНТЕРА АКТИВ" були виписані податкові накладні з номенклатурою різних продтоварів, і не було встановлено зареєстрованих податкових накладних щодо придбання ПП "Інтера Актив" у контрагентів - постачальників товару з номенклатурою "Двухрічка коропа", який було поставлено на адресу позивача.

Так, в Акті перевірки відповідачем вказано, що дані податкових накладних, виданих та отриманих ПП "ІНТЕРА АКТИВ" у період з січня по травень 2017 року вказують на невідповідність номенклатури придбаних товарів у вказаних періодах номенклатурі реалізованих товарів. Окрім цього, відповідач дійшов висновку, враховуючи відсутність у ПП "ІНТЕРА АКТИВ" відповідних умов для продажу товару (відсутність трудових ресурсів, іншого джерела походження товару), про неможливість останнім фактично здійснювати фінансово-господарські операції з поставки вищезазначеного товару.

Крім того, у ході виїзду за юридичною адресою ПП "ІНТЕРА АКТИВ" та проведення заходів, встановити керівників та представників ПП "ІНТЕРА АКТИВ" не надалося можливим у звязку з незнаходженням їх за податковою адресою, на телефони, вказані у реєстраційній картці СГД ніхто не відповідає. Необхідні уставні та реєстраційні документи для перевірки юридичної та фактичної адреси не надано. Встановити офісне приміщення ПП "ІНТЕРА АКТИВ" не надалося можливим. За вказаною адресою відсутнє облаштування робочих місць компютерною технікою, зі вказаної адреси не здійснюється щоденне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства, співробітники та керівництво не відвідують свої робочі місця. За даною адресою відсутня зовнішня вивіска з назвою підприємства тощо."

За результатами аналізу інформації, що міститься у інформаційних базах ДФС, податкової звітності по ПП "ІНТЕРА АКТИВ", іншої інформації, отриманої у передбачений податковим законодавством спосіб, не встановлено реальності придбання послуги, введення в обіг якої (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) її реального походження (відсутнє дійсне формування активу, відсутні трудові ресурси) у попередніх ланках ланцюга його продажу; на дату складання податкової інформації стан підприємства "0".

Таким чином, за результатами здійсненого аналізу даних ЕРПН по ПП "ІНТЕРА АКТИВ" (код ЄДРПОУ 40047175) за травень 2017 року встановлено податкові ризики відсутності факту (законного джерела) реального походження товару та послуг, що свідчить про формування податкової вигоди іншим платникам податку без реального здійснення господарських операцій, здійснення нереальних господарських операцій по податкових зобов'язаннях на суму ПДВ 3 877 430,00 грн.

На підставі вищевикладеного відповідачем у Акті перевірки дійшов висновку, згідно зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних виявлено невідповідність придбаного товару з реалізованими по ланцюгу постачання від контрагента-постачальника ПП "ІНТЕРА АКТИВ" до ТОВ "Рибне господарство "Білошапки", в результаті чого ТОВ "Рибне господарство "Білошапки" завищено податковий кредит у травні 2017 року щодо придбання у ПП "ІНТЕРА АКТИВ" товару з номенклатурою "Двухрічка коропа" у кількості 37 778 кг на суму 283 333,00 грн.

Не погоджуючись з висновками перевіряючих, що викладені в Акті перевірки, позивачем було подано заперечення, які ГУ ДФС у Чернігівській області розглянуло та 10.11.2017 за результатами розгляду прийняло рішення за №6242/10/25-01-14- 06-06, яким залишила висновки викладені в Акта перевірки від 19.10.2017 №572/14/30148237 без змін, а заперечення без задоволення.

Так, на підставі висновків акта перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.11.2017 №00003721400, яким зменшено розмір відємного значення суми ПДВ на 283 333 грн, та яке є предметом розгляду.

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Кодексу. При цьому, оскільки в силу пп.9.1.3 п.9.1 ст. 9 Кодексу податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп.14.1.178 п.14.1 ст.14 Кодексу), саме пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996 (далі - Закон №996) дія цього Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм власності, які зобовязані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Виходячи з вимог п.2 ст.3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 Закону №996 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише був відображений на первинних документах. Тому, така господарська операція спрямована лише на формування платником валових витрат та податкового кредиту у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Приписами п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п.201.7 ст.201 Кодексу податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 Кодексу).

Аналізуючи те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, взаємовідносини позивача із ПП "ІНТЕРА АКТИВ" (постачальник), про що між сторонами було укладено договір поставки товару від 01.04.2017 (двохрічка коропа), на виконання умов якого позивачем було отримано від ПП "Інтера Актив" транспортом продавця вказаний товар з доставкою. Кількість товару становила 40 тон. Загальна сума даного Договору становила 1 800 000,00 грн.

Для перевірки позивачем були надані видаткові накладні від 04.05.2017 №100, від 05.05.2017 №104, від 06.05.2017 №107, від 07.05.2017 №109, від 10.05.2017 №199, №200, №203, товарно-транспортні накладні (ТТН) від 04.05.2017 №11021, від 05.05.2017 №11034, від 06.05.2017 №11037, від 07.05.2017 №11051, від 10.05.2017 №11103, №11058, №11100, податкові накладні від 04.05.2017 №27 та від 10.05.2017 №28, які були зареєстровані ДФС в Єдиному державному реєстрі податкових накладних без будь-яких зауважень, суми ПДВ по яких були включені позивачем за відповідний період.

Оплата вартості отриманого товару була здійснена в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями: від 04.05.2017 №185, від 11.05.2017 №191, від 11.05.2017 №190 та банківські виписки, які також надавались позивачем на перевірку.Зауважень зауважень до змісту чи форми наданих документів перевіряючими висловлено не було.

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що наданими позивачем документами повністю підтверджується факт проведення фінансово-господарської діяльності, що в свою чергу спростовує заперечення відповідача. Підставою для висновку відповідача про незаконне вирахування від'ємного значення з ПДВ, можливе тільки в тому випадку, якщо позивачем не доведено і судом не встановлено правомірність формування податкового кредиту. Податковий орган мав би підстави вважати правочини нікчемними, а суд погодитися з обґрунтованістю висновку податкового органу, якщо б головною метою платника податку було одержання доходу за рахунок відшкодування ПДВ, чого відповідачем не встановлювалось та не зазначалось взагалі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанці з огляду на наступне.

Як зазначає апелянт, що враховуючи відсутність у ПП ``ІНТЕРА АКТИВ`` відповідних умов для продажу товарів (відсутність трудових ресурсів, іншого джерела походження товару), то останнім фактично не могло здійснюватись фінансова-господарські операції з поставки вищезазначеного товару, колегія суддів не погоджується із таким твердженням відповідача враховуючи наступне.

На момент складання податкових накладних даний контрагент був зареєстрований як платник податку на додану вартість, а тому мав право видавати податкові накладні позивачу і жодних обставин які б підтверджували їх недійсність чи незаконність не встановлено. Доказів на спростування цієї обставини суду не надано.

Крім того, придбаний товар був напряму повязаний з господарською діяльністю позивача та його основними видами господарської діяльності (код КВЕД 03.12 Прісноводне рибальство; код КВЕД 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура) (основний). Під час перевірки також надавались Акти зариблення та ряд інших документів, які підтверджують факт реального придбання коропу та його наявності в ставках позивача, а також його використання, докази наявності у позивача матеріально технічної бази та ресурсів для здійснення вказаної господарської операції, тощо.

Так, наданими документами повністю підтверджується реальність проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом.

Щодо посилання апелянта на відсутність джерела походження ідентифікованого товару, а відтак нереальності здійснення господарських операцій, колегія суддів вважає даний факт необґрунтованим, без вказівки на будь-які реальні докази, факти або ж інші встановлені законом обставини.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок ревізора щодо відсутності реєстрації податкових накладних щодо придбання ПП "ІНТЕРА АКТИВ" у контрагентів-постачальників товару з номенклатурою "Двохрічка коропа" взагалі є безпідставним. Отримання позивачем зареєстрованих податкових накладних, засвідчує факт виникнення події, що дає законне право на отримання ним податкового кредиту. Крім того, ТОВ "Рибне господарство "Білошапки" здійснило всі інші дії по перевірці даного контрагента станом на момент підписання договору поставки та отримало підтвердження з відповідних реєстрів, що зазначений контрагент зареєстрований платником податку на додану вартість, його установчі документи не були визнані у судовому порядку недійсними.

Правовідносини з даним контрагентом відбувалися на підставі укладеного договору поставки, належне виконання якого підтверджується товарно-транспортними та прибутковими накладними, а сплата коштів - відповідними виписками з банківського рахунку. Отримання вказаного в договорі поставки товару, а саме двохрічки коропа, також підтверджується їх використанням у подальшій господарській діяльності даного товариства (КВЕД 2010 - 03.22 - прісноводне рибництво), тобто зариблення ставків для подальшого вирощування товарної риби з метою отримання прибутку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність у контрагента необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, складських приміщень, володіння певними активами, а також про неможливість здійснювати господарські операції ПП "ІНТЕРА АКТИВ" на увагу також не заслуговує, оскільки для здійснення господарських операцій немає необхідності володіти майном на праві приватної власності, таке майно може перебувати у підприємства на підставі договорів оренди, тощо. Крім того, наявність податкової інформації щодо ПП "ІНТЕРА АКТИВ", зазначена в акті перевірки, взагалі не стосується діяльності ТОВ "Рибне господарство "Білошапки".

Так, зазначені відповідачем обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на відшкодування ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови для отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція зазначена в практиці Європейського суду з прав людини в справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03). У рішенні Суду від 22.01.2009 зазначено, що платник податків не повинен зазнавати наслідків від невиконання постачальником своїх зобов'язань зі сплати податку та в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також платити пеню. Такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податків, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та захисту права власності.

Щодо посилань відповідача на наявну судову практику, зокрема ухвали ВАСУ від 29.06.2016 №800/53001/15, від 20.08.2015 №9991/57762/12, від 24.03.2016 №К/800/22726/13, від 08.11.2016 №К/800/18615/13, від 29.06.2016 №К/800/6511/16 та постанову Верховного Суду України від 06.12.2016 №21-1440а16, суд зазначає, що ухилення від сплати податків та здійснення фіктивного підприємництва, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, факт здійснення якого повинен бути доведеними певними засобами доказування, зокрема вироком суду у кримінальній справі.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що чинне законодавство не ставить за умову дійсності правочинів або виникнення податкових зобов'язань у платника - стан податкового обліку контрагентів. Позивач не може відповідати за виконання чи невиконання третіми особами, які не мають ніякого відношення до нього, своїх податкових зобов'язань, оскільки поняття "добросовісний платник", яке вживається в сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням підприємствами з якими здійснювали господарські операції його контрагенти правил оподаткування, а самого платника не наділено повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому він не може володіти інформацією щодо виконання такими третіми особами податкових зобовязань. Отже, за умови невстановлення податковим органом наявності замкненої схеми руху грошових коштів, яка могла б свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для отримання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнати негативних наслідків у результаті дій інших осіб, що перебувають за межами його впливу.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку що суд першої інстанції ухвалив законне, обґрунтоване рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 250, 308, 313, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст.329 КАС України.

Суддя - доповідач Петрик І.Й.

Судді Собків Я.М.

Мельничук В.П.