3-1781\2009

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

11 грудня 2009 року. Суддя Старобешівського районного суду Донецької області Сазонова М.Г. розглянувши в смт. Старобешеве справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 41 КУпАП, яка надійшла від територіальної державної інспекції праці у Донецькій області стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, працюючого директором Приватного підприємства «Л.Л.К.», розташованого за адресою: м. Комсомольське вул. Леніна 10(а) Старобешівського району Донецької області, яка мешкає за адресою: м. Комсомольське вул. Маяковського 5\25 Старобешівського району Донецької області,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 працюючи на посаді директора з 01.06.2007 року, та маючи право прийому та звільнення працівників, на момент перевірки 19.11.2009 року в Приватного підприємства «Л.Л.К.», розташованого за адресою: м. Комсомольське вул. Леніна 10(а) Старобешівського району Донецької області, порушила вимоги законодавства про працю, а саме:  

1.   Працівники підприємства не ознайомлені під підпис з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, з Посадовими інструкціями та не всі працівники ознайомлені з умовами Колективного договору. Так, головний бухгалтер ОСОБА_2 не ознайомлена під підпис з Колективним договором, що свідчить про неправомірні дії, які призвели до триваючого порушення вимог ст. 29 КЗпП України.

2.   Заробітна плата працівникам підприємства протягом 2008 – 2009 роках виплачується один раз на місяць, 8 - 10 числа наступного за звітним місяця, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці» в частині виплати заробітної плати не менш двох разів на місяць із проміжком часу, що не перевищує 16-ти календарних днів.

3.   Посадові оклади працівників підприємства не відповідають рівню заробітної плати, встановленого Генеральною угодою між Донецькою ОДА, профспілковими об’єднаннями Донецької області та Донецькою обласною організацією роботодавців. Так, згідно штатного розкладу, посадовий оклад повара, офіціанта з 01.01.2009 року становив 725грн., з 01.04.2009р. – 750грн., з 01.07.2009р. – 755грн., з 01.10.2009р. – 780грн. Згідно п. 2.2. Генеральної угоди мінімальна тарифна ставка робітника 1-го розряду встановлює у розмірі не менш 120% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом. Станом на 01.01.2009р. ця сума складала – 726грн., на 01.04.2009р. – 750грн., на 01.07.2009р. – 756грн., на 01.10.2009р. – 780грн. Згідно п.2.2.6 Регіональної угоди до цієї норми застосовується регіональний коефіцієнт в межах 1,15, тобто 01.01.2009р. – 834,90грн., з 01.04.2009р. – 862,50грн., з 01.07.2009р. – 869,40грн., з 01.10.2009р. – 897грн. Таким чином, встановлення зарплати працівникам у розмірі 725, 750, 755, 780 грн. не відповідає вимогам ст. 96, 97 КЗпП України, ст. 6, 11 Закону України «Про оплату праці», та умовам Регіональної угоди, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення.

4.   Індексація заробітної плати за період з квітня 2008року по вересень 2008 року, з грудня 2008 року по березень 2009 року не провадиться, що свідчить про неправомірної дії, які привели до триваючого порушення вимог п. 6 ст. 95 КЗпП України та ст. 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

5.   На підприємстві розроблені Графіки щорічних відпусток працівників на 2008, 2009р.р. Графік затверджений директором підприємства та узгоджений з працівниками. Однак, працівники не повідомляються письмово про термін надання щорічної відпустки за два тижні до її початку, що свідчить про неправомірні дії, які призвели до триваючого порушення вимог ст. 79 КЗпП України та ст. 10 Закону України «Про відпустки».

6.   Заробітна плата за час щорічної відпустки виплачується несвоєчасно, тобто не за три дні до її початку. Так, наказом № 168 від 01.10.2009р. надана щорічна відпустка Піску новій Е.В. з 08.10.2009р., але заробітна плата за час щорічної відпустки працівнику виплачена 09.10.2009р., що свідчить про неправомірні дії, які призвели до триваючого порушення вимог ч. 3 ст. 115 КЗпП України та ст. 21 Закону України «Про відпустки».

7.   Під час нарахування середньої заробітної плати за час щорічної відпустки роботодавцем враховуються останні 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки. Однак, роботодавцем не провадиться коригування виплат, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, на коефіцієнт підвищення окладів, що свідчить про неправомірні дії, які призвели до триваючого порушення вимог п. 10 Постанови КМУ від 08.02.1995р. ; 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

8.   Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників не скорочується на одну годину. Так, згідно табелю обліку використання робочого часу за березень 2009 року, напередодні свята 07.03.2009 року всі працівники працювали повний робочий день, що свідчить про неправомірні дії, які призвели до триваючого порушення вимог ст. 53 КЗпП України.

9.   Згідно вимогам Наказу Міністерства статистики України від 09.10.1995 року № 253 «Про затвердження типових форм первинного обліку» на працівників розроблені особові картки за формою П-2. Працівники підприємства ознайомлюються з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказів про прийом, переміщення, звільнення працівників. Однак, при прийомі на роботу працівників у 2009 року заповнюються старі форми особових карток П-2, що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вимог Наказу Держкомітету статистики України від 05.12.2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці», який набрав чинності з 01.01.2009 року.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується записом в протоколі про адміністративне правопорушення, і від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи,  тому справа розглянута за її відсутності.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення № 05-42-042\0099, зміст та форма якого відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, актом перевірки № 05-42-042\0076 від 19.11.2009 року.

Аналізуючи докази у їх сукупності суддя дійшла до висновку про доведеність провини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, тому обирає захід стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 41 КУпАП й керується ст.ст. 23, 27 КУпАП.

Суддя вважає, що характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, дає підстави для обрання стягнення у вигляді штрафу, який адекватний до ступеня тяжкості вчиненого правопорушення, сприятиме досяганню мети стягнення як виховання особи й запобігання вчинення нових правопорушень.

Керуючись ст. ст. 23, 27, 41 ч. 1, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

    ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення й накласти на її адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 (п’ятсот десять) гривень.

Постанова на підставі ч. 2 ст. 294 КУпАП може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя