Справа № 1-410/2009  року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25 грудня 2009 року                     м. Івано-Франківськ

     Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:          Лазарів О. Б.

секретаря:              Дунди Л.Р.,

прокурорів                Баландіної Ю.Ю., Янко В.М.,

 захисника                                ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, українку, громадянку України, неодружену, працюючу приватним підприємцем, раніше несудиму,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.368 ч.2 КК України, -

встановив:

    Підсудна ОСОБА_2 вчинила одержання хабара службовою особою за виконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням хабара.

        Злочин скоєно за наступних обставин. Підсудна ОСОБА_2, як приватний підприємець - арбітражний керуючий, згідно постанови господарського суду Івано-Франківської області від 11.08.2008 року по справі №Б-23/16 була призначена ліквідатором боржника, - приватного виробничо-комерційного підприємства «Беркут». 06.10.2008 року ОСОБА_2, як арбітражним керуючим, ліквідатором банкрота ПВКП «Беркут», направлено по місцю проживання ОСОБА_3 (керівника та власника підприємства), рекомендованого листа з вимогою негайної передачі реєстраційної, бухгалтерської та іншої документації, а також всіх печаток, штампів банкрута. У зв»язку з невиконанням листа-вимоги з боку ОСОБА_3, ОСОБА_2, в середині жовтня 2008 року, прибула по місцю проживання ОСОБА_3, за адресою м.Івано-Франківськ, вул. Симоненка, 24/12, де в присутності сина, ОСОБА_4, залишила копію постанови господарського суду Івано-Франківської області від 11.08.2008 року по справі № Б-23/16 про визнання боржника, ПВКП «Беркут» банкрутом, копію рекомендованого листа від 06.10.2008 року та номер свого мобільного телефону. При цьому, підсудна ОСОБА_2, будучи службовою особою, яка згідно ч.ч.4,6 ст. 17 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" приймає управління боржником, зобов'язана прийняти в господарське відання майно боржника, організувати ведення бухгалтерського і статистичного обліку та фінансової звітності, діючи умисно, з метою отримання незаконної наживи, хабара, поставила перед ОСОБА_3 категоричну вимогу передати їй в якості хабара 400 доларів США за вчинення нею дій щодо проведення процедури ліквідації ПВКП «Беркут». В кінці жовтня 2008 року арбітражний керуючий ОСОБА_2 повторно прибула по місцю проживання ОСОБА_3 і стала вимагати негайної передачі їй реєстраційної, бухгалтерської та іншої документації ПВКП «Беркут», а також всіх печаток, штампів банкрута. Того ж таки дня, ОСОБА_4, по мобільному телефону, про розмову з ОСОБА_2 повідомив свого батька ОСОБА_5, що знаходився у відрядженні в Вінницькій області, який попросив сина вияснити у арбітражного керуючого, які документи їй необхідно передати щодо проведення процедури по ліквідації підприємства. ОСОБА_4 по мобільному телефону домовився про зустріч з ОСОБА_2 в приміщенні кав»ярні «Відень», що в центрі м.Івано-Франківська, по вул.Вічовий Майдан, 4, де на прохання батька, він намагався передати ОСОБА_2 нотаріально-завірену копію Статуту ПВКП «Беркут», печатку та кутовий штамп підприємства, однак остання, діючи умисно, з метою отримання незаконної наживи, відмовилась їх прийняти та повторно, переслідуючи корисливі мотиви, поставила категоричну вимогу передати їй 400 доларів США за безперешкодне проведення процедури ліквідації підприємства та списання кредиторської заборгованості. В противному випадку ОСОБА_2 пригрозила подати в прокуратуру м.Івано-Франківська на ОСОБА_3 заяву з матеріалами про притягнення її до кримінальної відповідальності за невиконання рішення господарського суду Івано-Франківської області. Про вказані обставини ОСОБА_4 того ж таки дня, по мобільному телефону, повідомив свого батька, потерпілого ОСОБА_5, який повідомив, що всі питання вирішить сам, особисто.

     04.11.2008 року ліквідатор ПВКП «Беркут» ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області із клопотанням про вилучення у ОСОБА_3 реєстраційної, бухгалтерської та іншої документації, печаток та штампів, яка згідно ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2008 року по справі №Б-23/16 була задоволена. Крім того господарським судом Івано-Франківської області було продовжено строк ліквідаційної процедури підприємства та повноважень ліквідатора терміном на 2 місяці.

       30.12.2008 року, о 9-00 год. ранку, будучи на вулиці Дністровській в м.Івано-Франківську, поблизу зупинки транспортних засобів, що біля входу на речовий ринок, ОСОБА_2 категорично відмовилась прийняти від ОСОБА_3 документи, печатку та кутовий штамп підприємства і повідомила про те, що для проведення безпроблемної процедури ліквідації підприємства їй потрібні гроші.

     08.01.2009 року підсудна ОСОБА_2 зателефонувала на мобільний телефон ОСОБА_4, якому повідомила, що нею підготовлені всі документи для передачі в прокуратуру про притягнення її до кримінальної відповідальності і наголосила, що дає останній шанс вирішити всі питання проведення процедури ліквідації ПВКП «Беркут» по доброму і для цього чекає на ОСОБА_5 09.01.2009 року, о 10 годині, в приміщенні Західно-української правничої компанії, що в м.Івано-Франківську по вул.Галицька, 41 «А», призначивши в такий спосіб зустріч. 09.01.2009 року, о 10 год., в приміщенні офісу Західно-Української правничої компанії,  ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_5, що у зв»язку з відсутністю реєстраційних, бухгалтерських документів, печатки та штампів ПВКП «Беркут» не може закрити рахунки підприємства і завершити процедуру його ліквідації. При цьому, ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, як службова особа, що наділена правами керівника юридичної особи - банкрута, продовжила повторно вимагати у ОСОБА_5 хабар в розмірі - 2000 грн. за завершення нею процедури ліквідації ПВКП «Беркут». Підсудна власноручно написала цифру «2000,00» на зворотній стороні офіційного повідомлення Івано-Франківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» за №18-21/84-802 від 16.10.2008 року, яке передала ОСОБА_5 Підсудна,  також, передала ОСОБА_5 підготовлену на комп»ютері заяву за січень 2009 року на ім»я прокурора м.Івано-Франківська, - про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ст.382 КК України, - за умисне невиконання службовою особою рішення, ухвали та постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню. Того ж таки дня ОСОБА_2 повторно призначила зустріч ОСОБА_5 в понеділок,  12.01.2009 року, о 12 годині, в приміщенні Західно-Української правничої компанії, що в м.Івано-Франківську по вул. Галицька, 41 «А».

       12.01.2009 року о 12 год., згідно попередньої домовленості, ОСОБА_5 повторно прибув в офіс Західно-Української правничої компанії, де ОСОБА_2 ще раз наголосила, що у разі передачі їй хабара в розмірі 2000 грн., ні у нього, ні у його колишньої дружини, як керівника ПВКП «Беркут» не буде проблем ні з прокуратурою, ні з ліквідацією підприємства-банкрута. При цьому ОСОБА_2 знову призначила зустріч ОСОБА_5 12.01.2009 року, о 15 год. 30 хв., на розі вулиць Незалежності та ОСОБА_6, що в м.Івано-Франківську. Зустрівшись 12.01.2009 року, о 15 год. 30 хв., біля входу в кафе «Пан Арт», що по вулиці Незалежності, № 53 в м.Івано-Франківську, на пропозицію ОСОБА_5, ОСОБА_2 зайшла в приміщенні кафе, де ОСОБА_5 замовив дві кави. Після чого вони, вдвох, сіли за столик, що ліворуч від входу в приміщення кафе, де ОСОБА_2 з»ясувала у ОСОБА_5 щодо наявності суми хабара, яку вимагала, а після того, як ОСОБА_5 дав зрозуміти, що гроші у нього є, запропонувала йому їх передати і запевнила, що все буде нормально і що підприємство вона закриє, тобто завершить процедуру його ліквідації. Саме за таких обставин ОСОБА_5, будучи під впливом вимагання арбітражним керуючим, ліквідатором банкрота ПВКП «Беркут» ОСОБА_2 хабара, з метою запобігти шкідливим наслідкам як для своїх прав та законних інтересів, так і своєї дружини, передав ОСОБА_2 2000 грн. в якості хабара, поклавши їх на столик, які вона прийняла. Відразу ж, після отримання хабара в розмірі 2000 грн. підсудну ОСОБА_2 було затримано працівниками УСБ України в Івано-Франківській області та вилучено предмет хабара.

        Підсудна ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненому визнала повністю, послідовно та в повній мірі підтвердила обставини вчиненого злочину, щиро розкаялась у вчиненому, просила суд суворо її не карати та врахувати те, що вона на даний час перебуває в стані вагітності.

            Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом підсудної.

    Крім визнання вини підсудною, її вина доведена зібраними по справі під час провадження досудового слідства доказами, які підсудна не оспорювала і вважала їх дослідження в судовому засіданні недоцільним.

           Таким чином, суд приходить до висновку, що дії підсудної слід кваліфікувати за ст.368 ч.2 КК України, оскільки вона вчинила одержання хабара службовою особою за виконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням хабара.

    При призначенні підсудній покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, а саме те, що ОСОБА_2 негативно ставиться до вчиненого, за місцем проживання характеризується виключно позитивно. До обставин, що пом'якшують підсудній покарання, суд відносить повне визнання вини, щире каяття, підсудна вперше притягується до кримінальної відповідальності, на даний час перебуває в стані вагітності.

            Обставин, які б обтяжували підсудному покарання, судом не встановлено.

       З врахуванням наведених вище пом"якшуючих обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також того, що підсудна ОСОБА_2, відповідно до довідки Івано-Франківського обласного перинатального центру №1217 від 23.12.2009 року перебуває в стані вагітності, суд вважає, що в даному випадку є можливим застосувати до підсудної ст.79 КК України, звільнивши її від відбування основного та додаткового покарання з випробуванням, поклавши на неї відповідні обов'язки.

            Враховуючи, що судом прийнято рішення про можливість звільнення підсудної від відбування покарання з випробуванням, то в даному випадку додаткове покарання у виді конфіскації майна, що передбачено санкцією ч.2 ст.368 КК України, не може бути застосоване, оскільки, статтею 77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені при звільненні від відбування покарання з випробуванням, серед яких конфіскація майна відсутня.

            Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 підлягає до часткового задоволення. Так, заявлений розмір матеріального відшкодування в сумі 2000 грн. не підлягає до задоволення, оскільки згадані кошти (предмет хабара) визнані по справі речовими доказами та підлягають поверненню потерпілому. Щодо морального відшкодування, то суд вважає, що дійсно неправомірними діями підсудної, потерпілому було завдано моральну шкоду, шо виразилась в порушенні нормального ритму життя, проте, заявлений розмір морального відшкодування в сумі 5000 грн. є дещо завеликим. Суд вважає, що з врахуванням глибини моральних страждань, які зазнав потерпілий, матеріального становища, як підсудної так і потерпілого, сума морального відшкодування в розмірі 1000 грн. буде цілком справедливою.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

засудив:

     ОСОБА_2  визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.368 ч.2 КК України, та призначити покарання у виді п»яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов”язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності на строк два роки без конфіскації майна.

        На підставі ст.79 КК України звільнити засуджену ОСОБА_2 від відбування призначеного основного та додаткового покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки.

       Відповідно до п.п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_2 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи.

         Запобіжний захід засудженій ОСОБА_2 - підписку про невиїзд - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

       Цивільний позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 1000 грн. моральної шкоди та 200 грн. витрат, пов”язаних з наданням правової допомоги, а всього разом 1200 грн.

     Речові докази, кошти в сумі 2000 грн., які знаходяться в кабінеті криміналістики прокуратури Івано-Франківської області (а.с.181 т.2) повернути потерпілому ОСОБА_5, мобільний телефон марки “SAGEM-my400V” (а.с.58 т.3) повернути засудженій ОСОБА_2, інші речові докази залишити при матеріалах кримінальної справи.

    Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п’ятнадцяти діб з часу проголошення шляхом подачі апеляції через Івано-Франківський міський суд.

    Суддя:                                  Лазарів О. Б.