АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого Козака І.О.
Суддів Ходоровського М.В.,Шевчук Г.М.
при секретарі Танцюрі О.В.
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Козівського районного суду від 30 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні жилим будинком та його реальний поділ,-
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2006 року ОСОБА_3 пред'явила позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні жилим будинком та його реальний поділ.
Позивачка зазначила, що вона та її син відповідач ОСОБА_1 є співвласниками будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1. їй на праві власності у ньому належить 2/3 частини.
Посилаючись на те, що між нею та сином і невісткою відповідачкою ОСОБА_2 з приводу користування будинком постійно виникають суперечки, вони чинять їй перешкоди у користуванні будинком, позивачка просила провести реальний поділ будинку, виділивши їй приміщення по першому варіанту висновку будівельно-технічної експертизи.
Рішенням Козівського районного суду від 30 листопада 2006 року позовні вимоги задоволено Постановлено виділити ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1 по першому варіанту висновку будівельно-технічної експертизи такі приміщення: тамбур - 1 пл.5.9 кв.м. варт. 3621 грн., коридор 1-1 пл.3.6 кв.м. варт. 2210 грн., кімнату 1-2 пл.19.3 кв.м. варт. 11845грн., кухню 1-5 пл.6.8 кв.м. варт. 4174 грн., всього на суму 21850 грн. Із господарських приміщень
Справа № 22а-129 Головуючий у 1 -й інстанції - Крендель М.І.
Категорія -5 Доповідач - Ходоровсышй М.В.
виділити літню кухню пл.16.2 кв.м. варт. 4311грн., стайню "Д" пл.13,8 кв.м. варт. 3722 грн., підвал варт 821 грн.
Відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділити такі приміщення: кімнату 1-3 пл.12.4 кв.м. варт.7610 грн., кімнату 1-4 пл. 13.4 кв.м. варт.8224 грн., та зобов"язано їх пробити дверний проріз в приміщення 1-3, замурувати дверні прорізи в кімнатах 1-3 та 1-4.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 200 грн за проведену будівельно-технічну експертизу, а також держмито в сумі 158 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1., ОСОБА_2 974 грн. грошової компенсації. Зобов"язано відповідачів не чинити перешкод позивачці в користуванні вказаними приміщеннями.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. та ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким провести реальний поділ будинковолодіння по другому варіанту висновку будівельно-технічної експертизи, яким передбачено виділення кухні кожому співвласнику, оскільки по застосованому судом варіанту поділу їм кухня не виділяється, а позивачці виділено аж дві кухні. Провести переобладнання із кімнати під кухню вони не можуть із-за того, що у них на утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши учасників апеляційного розгляду справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Проводячи поділ будинку по першому варіанту висновку будівельно-технічної експертизи, суд виходив з того, що співвласникам цього будинку виділяються відокремлені його частини, які найбільш наближені до ідеальних долей кожного співвласника у праві власності на будинок.
З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є співвласниками будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 і кожному із них на праві власності у ньому належить відповідно 2/3 і 1/3 частина.
Ця обставина стверджується як показами позивачки так і показами відповідача ОСОБА_1.
Відповідно до наявного в матеріалах справи висновку №927 будівельно-технічної експертизи від 17 серпня 2006 року, проведеної Тернопільським відділенням КНДІСЕ, по першому варіанту поділу будинку та надвірних будівель, який застосував суд, власнику 1/3 частини - ОСОБА_1. виділяються приміщення вартістю 15834 грн, або 31/100 ідеальної долі будинковолодіння, а власнику 2/3 частини - ОСОБА_3. виділяються приміщення вартістю 34589 грн, або 69/100 ідеальної долі будинковолодіння і вона зобов'язана сплатити грошову компенсацію в сумі 974 грн..
По другому варіанту висновку будівельно-технічної експертизи можливий поділ будинку на 60/100 та 40/100 ідеальних долей. Розмір грошової компенсації становить 3200 грн.
Отже, наведене стверджує, що суд першої інстанції правильно провів поділ по першому варіанту висновку будівельно-технічної експертизи, оскільки по ньому сторонам виділено приміщення, які найбільш відповідають розміру їх ідеальних часток у праві власності на будинок, що узгоджується із положенням Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 4 жовтня 1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок".
Доводи апелянта про те, що судом позивачці виділено аж дві кухні, а йому не виділено жодної, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки із показів позивачки в суді апеляційної інстанції, яких не заперечив відповідач ОСОБА_1., вбачається, що літня кухня фактично не придатна для використання, потребує ремонту, якого вона не взмозі зробити внаслідок похилого віку та хвороби. Окрім цього, як вбачається із висновку експертизи, у випадку поділу будинку по другому варіанту, за яким відповідачу ОСОБА_1. можливе виділення крім кімнат 1-3,1-4 й приміщення кухні 1-4, він зобов"язаний сплатити позивачці грошову компенсацію в розмірі 3200 грн. Як вбачається із його показів в суді апеляційної інстанції, грошей для сплати у нього не має.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду є законне, обгрунтоване, а тому підстав для його скасування не має.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд помилково у резолютивній частині рішення зазначив про виділення приміщень ОСОБА_2, про покладення на неї обов'язку по проведенню переобладнання, отримання 974 грн., оскільки як вбачається з матеріалів справи та й показів самої відповідачки ОСОБА_2 вона не є співвласником спірного будинковолодіння. За даних обставин, колегія вважає, що дану вказівку із рішення суду слід виключити.
Керуючись ст.ст. 307,308,314 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення а рішення Козівського районного суду від 30 листопада 2006 року без змін.
Виключити із резолютивної частини цього рішення вказівку про виділення ОСОБА_2 кімнати 1-3 пл.12.4 кв.м. варт.7610 грн., кімнати 1-4 пл. 13.4 кв.м. варт.8224 грн., покладення на неї обов"язку пробити дверний проріз в приміщення 1-3, замурувати дверні прорізи в кімнатах 1-3 та 1-4, про надання їй права на отримання грошової компенсації в сумі 974 грн..
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України
ПРОТЯГОМ ДВОХ МІСЯЦІВ.