Справа № 490/1571/18 04.07.2018 04.07.2018 04.07.2018

Номер провадження: 33/784/283/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №490/1571/18 Головуючий у районному суді: Подзігун Г.В.

Провадження № 33/784/283/18 Головуючий у апеляційному суді: Лисенко П.П.

Категорія: ст. 122-2, ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 липня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Лисенка П.П.,

з секретарем судового засідання - Яценко Л.В.,

за участі :

особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3

його представника - ОСОБА_4,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_3 постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2018 року, ухвалену в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 061996, 23 лютого 2018 року о 22 години 55 хвилин від вул. Веселинівська в бік вул. Велика Морська в м. Миколаєві рухався автомобіль "Subaru Forester", державний номер НОМЕР_1, водій якого не зупинився на законну вимогу працівника поліції, подану за допомогою світлових (спеціальних) приладів, спеціальних звукових сигналів та засобів підсилення звуку і був зупинений лише за допомогою блокування в районі буд. 2 по вул. Велика Морська. Таким чином, водій названого транспортного засобу, яким виявився ОСОБА_3, порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху (далі Правил).

У зв'язку з цим було складено протокол про адміністративні правопорушення, передбачений ст. 122-2 КУпАП.

Крім того, як на думку співробітників патрульної поліції, під час керування автомобілем водій перебував у стані алкогольного сп'яніння, про що свідчили: різкий запах алкоголю з рота, почервоніння очей та порушення координації рухів.

У зв'язку з цим, ОСОБА_3 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або у медичному закладі охорони здоров'я.

Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку ОСОБА_3 відмовився, як відмовився і від проходження огляду у медичному закладі охорони здоров'я, чим порушив п. 2.5. Правил.

У зв'язку з цим, в присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і, з дотриманням вимог закону, було складено протокол про адміністративні правопорушення БД № 062000, яким зафіксовано вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначені вище протоколи, разом з іншими матеріалами направлено до Центрального районного суду м. Миколаєва, де постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2018 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням штрафу у розмірі 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

ОСОБА_3 подав на цю постанову апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у адміністративній справі за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Одночасно зазначав, що суд не взяв до уваги той факт, що на місці зупинки транспортного засобу ніяких свідків не було та ніякі протоколи йому підписувати не давали.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3 на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає за необхідне, апеляційну скаргу залишити без задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та п. 1.1 Правил дорожнього руху (далі правила) єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють названими Правилами.

За п. 1.10. Правил, водієм визнається особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Згідно з п.п. «б», «д» п. 2.3., п. 2.4., «а» п. 2.9. та п.2.5. Правил водій механічного транспортного засобу для забезпечення безпеки дорожнього руху зобов'язаний - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

У зв'язку з цим, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися, а також пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедуру встановлення проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та оформлення результатів такого огляду визначено однойменною Інструкцією, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я від 09.11.2015 № 1452/735, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Недотримання виписаних норм тягне за собою адміністративну відповідальність, відповідно до ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 122-2 КУпАП невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, тягне за собою адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За ч. 2 ст. 38 та п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП , якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до названого Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ;an=983684">ст. 38 КУпАП.

При цьому в правовій позиції Верховного суду України, викладеній у постанові голови Верховного суду України від 22 серпня 2005 року, зазначено, що у конкретній справі закриття справи на підставі ст. 38 КУпАП допустимо лише у випадку доведеності вини особи у вчиненні правопорушення за умови забезпечення при розгляді справи всебічного, повного й об'єктивного з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, з дотриманням процесуальної форми її розгляду, визначеної законом.

Що стосується доказової бази у справах про адміністративні порушення, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 251 та 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В силу статей 33-35 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Оскаржена постанова у повній мірі відповідає виписаним вище положенням.

Так, з протоколів про адміністративні правопорушення серії БД № 061996 та серії БД № 062000 від 23 лютого 2018 року (а.с.1-3); письмових пояснень свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7 (працівника бригади швидкої допомоги) та ОСОБА_6 (а.с. 4-6) та відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, наданого Управлінням патрульної поліції у Миколаївській області вбачається, що 23 лютого 2018 року о 22 години 55 хвилин водій ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом "Subaru Forester", державний номер НОМЕР_1 від вул. Веселинівська в бік вул. Велика Морська в м. Миколаєві не зупинився на законну вимогу працівника поліції, подану за допомогою світлових (спеціальних) приладів, спеціальних звукових сигналів та засобів підсилення звуку, та був зупинений лише шляхом блокування в районі будинку 2 по вул. Велика Морська, де і були складені зазначені протоколи про адміністративне правопорушення. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку - відмовився. Під час оформлення протоколу та роз'яснення необхідності проходження огляду для визначення стану сп'яніння ОСОБА_3 не заперечував проти залучених осіб в якості свідків, та не зауважував про їх можливу упередженість відносно нього.

Вищезазначені протоколи про адміністративні правопорушення відповідають вимогам статті 256 КУпАП та повністю узгоджуються з даними, які містяться у відеозаписі здійсненому працівником поліції.

Таким чином, названі докази є належними та допустимими, а тому суд 1 інстанції дійшов вірного висновку про те, що своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги пунктів 2.4,2.5. Правил дорожнього руху України і притягнув його до адміністративної відповідальності за ст.122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, суд вірно визначив міру покарання за вчинення адміністративного правопорушення.

За такого, підстав для скасування постанови судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2018 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2018 року, якою ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік - залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Миколаївської області П.П. Лисенко