КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року м. Київ №826/13105/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Губської О.А.,

Літвіної Н.М.,

за участю

секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2018 року (прийняте в порядку письмового провадження, суддя Власенкова О.О.) у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просило стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (код ЄДРПОУ 37243279, ІПН 372432726556, п/р 26003020053310 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313) пеню в розмірі 14 653 290,58 грн. (чотирнадцять мільйонів шістсот п'ятдесят три тисячі двісті дев'яносто гривень 58 коп.) на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за деклараціями з ПДВ за серпень та вересень 2016 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2018 року у справі № 826/13105/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Розгляд справи просив проводити за участі представника Офісу.

13 червня 2018 року від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№19613), у якому такий, вважаючи що рішення суду першої інстанції є законним та таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, а рішення суду першої інстанції - без змін, розгляд справи просив проводити за участі представника позивача.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, думку представників позивача та відповідача - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» перебуває на обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби.

08.11.2016 публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» подало до Офісу великих платників Державної фіскальної служби уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок за серпень 2016 року, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок за вересень 2016 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2016 року (в якій заявлено суму до бюджетного відшкодування в розмірі 130094628 грн.); заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за вересень 2016 року (в якій заявлено суму до бюджетного відшкодування в розмірі 126499647 грн.).

Позивач, зазначаючи, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість отримано несвоєчасно, з порушенням строків, передбачених ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: 26.04.2017 за серпень 2016 в розмірі 130094628 грн.; 26.04.2017 за вересень 2016 в розмірі 126499647 грн., звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з Державного бюджету України на його користь пеню на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що суми податку на додану вартість, що несвоєчасно відшкодовані на розрахунковий рахунок позивача за серпень та вересень 2016 року у розмірі відповідно 130 094 628,00 грн. та 126 499 647,00 грн. вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, на яку відшкодовується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно п.200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначаються як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.7 ст.200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України встановлено, що протягом 30 календарних днів, які настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу. Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.

Так, п. 200.11 ст.200 ПК України передбачено, що контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, за період до 1 січня 2016 року.

Відповідно до п.200.12 ст.200 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно п.200.13 ст.200 ПК України, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

У зв'язку з вищенаведеним колегія суддів приходить до висновку, що у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених п.200.7 ст.200 ПК вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а протягом наступних п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Пунктом 200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Станом на час виникнення спірних правовідносин механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість був визначений Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №39 від 17.01.2011 (надалі - Порядок №39).

Так, відповідно до п. 6 Порядку №39 у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Згідно із п. 7, п. 8 Порядку №39 орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість. Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

Відповідно до п. 9 Порядку №39 на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Отже, за правилами Порядку №39 у разі підтвердження контролюючим органом достовірності нарахування платником податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган зобов'язаний скласти та надіслати органу державної казначейської служби висновок про суму відшкодування податку на додану вартість.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання вимог зазначених положень Податкового кодексу України 08.11.2016 публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова компанія України» подано до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби податкові декларації з ПДВ, з урахуванням уточнюючих розрахунків від 08.11.2016, разом із заявами про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок.

Зазначені декларації надіслані засобами електронного зв'язку, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.18, а.с.22).

Відтак, дата узгодження суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень та вересень 2016 року згідно з п.200.10 статті 200 Податкового кодексу України припадає на 09.12.2016, в такому разі з цього дня податковий орган повинен у п'ятиденний строк подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, тобто до 15.12.2016 включно згідно з п.200.12 статті 200 Податкового кодексу України. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, мав видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу - до 22.12.2016.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» отримало бюджетне відшкодування ПДВ за серпень 2016 року в розмірі 130 094 628,00 грн. та за вересень 2016 року в розмірі 126 499 647,00 грн. лише 26.04.2017, тоді як кінцевим терміном бюджетного відшкодування було 22.12.2016.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про несвоєчасне відшкодування позивачу ПДВ за серпень та вересень 2016 року, у зв'язку з чим, суми податку на додану вартість, що несвоєчасно відшкодовані на його розрахунковий рахунок у розмірі відповідно 130 094 628,00 грн. та 126 499 647,00 грн. вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, на яку відшкодовується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Пеня за несвоєчасне відшкодування ПДВ розраховується за такою формулою:

Сума пені + (сума несвоєчасно відшкодованого ПДВ х 120% облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені х кількість днів прострочки відшкодування) / кількість днів у році.

Відтак, пеня за несвоєчасне відшкодування позивачу ПДВ розраховується наступним чином.

Дата узгодження суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень та вересень 2016 року згідно з п.200.10 статті 200 Податкового кодексу України припадає на 09.12.2016, в такому разі з цього дня податковий орган повинен у п'ятиденний строк подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, тобто до 15.12.2016 включно згідно з п.200.12 статті 200 Податкового кодексу України. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу - до 22.12.2016.

Відшкодування на розрахунковий рахунок позивача відбулося 26.04.2017.

Таким чином, відлік пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок позивача за серпень 2016 року починається з 23.12.2016 та складає 125 днів.

Облікова ставка Національного банку України на момент виникнення пені становила 14% (112 днів) та з 14.04.2016 - 13% (13 днів).

Розрахунок пені на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за серпень 2016 року:

130 094 628,00 грн. х (14% х 120%) х 112 днів/365 днів = 6 706 467,17 грн.;

130 094 628,00 грн. х (13% х 120%) х 13днів/365 днів = 722 827,14 грн.,

що в сукупності становить 7 429 294,31 грн. (6 706 467,17 грн. + 722 827,14 грн.).

Розрахунок пені на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за вересень 2016 року

126 499 647,00 грн. х (14% х 120%) х 112 днів/365 днів = 6 521 143,44 грн.;

126 499 647,00 грн. х (13% х 120%) х 13днів/365 днів = 702 852,83 грн.,

що в сукупності становить 7 223 996,27 грн. (6 521 143,44 грн. + 702 852,83 грн.).

Отже, загальна сума пені на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, що виникла внаслідок несвоєчасного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок позивача за серпень та вересень 2016 року складає 14 653 290,58 грн. (7 429 294,31 грн. +7 223 996,27 грн.).

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, згідно з п. 23 якого стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби.

Таким чином, наведеним підзаконним нормативно-правовим актом безпосередньо передбачено можливість ухвалення на користь особи судового рішення про стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, і встановлено особливості процедури такого стягнення; у рамках цієї процедури особа зобов'язана подати до казначейства документи, наведені у пункті 6 зазначеного Порядку, якими є, зокрема, відповідна заява, судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).

Відтак, враховуючи, що судом першої інстанції вірно проведено арифметичні розрахунки розміру пені, позивач та відповідачі щодо обрахованих сум не заперечували, а відтак, суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до вимог чинного законодавства, зазначивши в резолютивній частині точну суму, що підлягає відшкодуванню.

Щодо доводів Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в апеляційній скарзі про необхідність опрацювання органами державної податкової служби вищого рівня інформації щодо платників податків, за деклараціями яких сума заявленого бюджетного відшкодування становить більше 100 тис. грн., та отримання відповідної узагальненої інформації по заявлених позивачем сумах бюджетного відшкодування, то колегія суддів вважає їх безпідставним, оскільки зазначене питання стосується порядку взаємодії органів всередині централізованої податкової системи, що регулюється відомчими нормативними документами. А тому, правові механізми взаємодії між окремими ланками системи органів державної податкової служби не можуть обмежувати законодавчо встановлені права платника податків.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, відхиляються колегією суддів, оскільки такі не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку не виконаний.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 04 липня 2018 року.

Головуючий суддя В.Ю.Ключкович

Судді О.А. Губська

Н.М. Літвіна