Лисичанський міський суд Луганської області

м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, 38, 93100, (06451) 7-30-92

2-а-66/2011 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2011 року        м. Лисичанськ

Судця Лисичанського міського суду Луганської області Чернобривко Л.Б. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни",

встановив:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області, в якому зазначив, що має правовий статус дитини війни. Відповідач має виплачувати йому підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (далі Закон), але оскільки таке підвищення йому не виплачується, просить визнати бездіяльність відповідача протиправною у зв'язку з не нарахуванням та невиплатою підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зобов'язати відповідача здійснити нарахування та доплату підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 21 червня 2010 року по день розгляду справи.

До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

Від відповідача надійшли заперечення проти позову, у яких він посилається на наступне. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2105-ГУ, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Визначення мінімального розміру пенсії за віком міститься лише в ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у якій зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та застосовується лише до пенсій, призначених за цим законом. Питання про розмір мінімальної пенсії за віком, що застосовувався б для обчислення підвищення до пенсії особам, які мають статус "дітей війни", законодавчо не врегульовано. Постановою КМУ від 28.05.2008 року №530 встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання або державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22.05.2008 року -48,10 грн., з 01.07.2008 року -48,20 грн., з 01.10.2008 року -49,80 грн. Статтею 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Позивачу виплачено підвищення до пенсії за 2009 рік у розмірі 10%, що складає 49,8 грн. в місяць, оскільки прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність залишився на рівні грудня 2008 року у сумі 498 грн., тому просив відмовити у задоволенні позову. Просив застосувати строк звернення до адміністративного суду.

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус "дитини війни", що підтверджується пенсійним посвідченням. Позивач звертався до відповідача з заявою про нарахування підвищення до пенсії за 2010 рік, але йому було відмовлено з посиланням на те, що з 1 січня 2008 року йому виплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, що набрав чинності 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", відповідно до пункту 8 якої встановлено, що "дітям війни" до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах, така доплата в 2009 році складала 49,80 грн.

Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання протиправною бездіяльності Управління ПФУ в м. Лисичанську в порушенні права на отримання підвищення до пенсії з 01 січня 2010 року відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.

Розмір мінімальної пенсії за віком є єдиною соціальною гарантією для усіх непрацездатних громадян, та відповідно до Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000р. №2017 та до Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999р. №966 він не може бути меншим за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, оскільки обмеження цих норм тягне за собою не тільки порушення права позивача, встановленого спеціальним законом, а ще й порушення його конституційних прав, передбачених ст. ст. 22, 46, 48 Конституції України.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Позивач звернувся до суду 21 грудня 2010 року у встановлений законом шестимісячний строк, тому позов підлягає задоволенню за період з 21 червня 2010 року по день розгляду справи 04 січня 2011 року. Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд не визначає розмір підвищення до пенсії, яке підлягає виплаті, оскільки його визначення та нарахування відноситься до компетенції відповідача.

Згідно ст. 94 ч.1 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України стягуються судові витрати у розмірі 03 грн.40 коп.

На підставі викладеного, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 2, 17, 18, 99,100, 122, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд. –

Постановив:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" задовольнити .

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області щодо нездійснення підвищення до пенсії за віком позовом ОСОБА_1 та її виплати, як "дитині війни" за період 21 червня 2010 року по 04 січня 2011 року включно.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області здійснити виплату підвищення до пенсії позовом ОСОБА_1 як "дитині війни" згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 21 червня 2010 року по 04 січня 2011 року включно у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплаченого.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: