АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Справа № 22-а-25742/11 Головуючий суддя І інстанції Дегтярчук
Провадження № 22-а/2090/17857/11 Суддя доповідач Ларенок В.І.
Категорія:
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2011 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого: судді Ларенка В.І.
суддів: Міненкової Н.О., Колтунової А.І.
розглянула у порядку письмового провадження в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Лозівської районної державної адміністрації Харківської області на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 3 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 Управління праці та соціального захисту населення Лозівської районної державної адміністрації Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання до перерахунку суми щорічної допомоги на оздоровлення
В СТАНОВИЛА:
13.07.2010 року позивач звернувся у суд з вказаним позовом до відповідача.
В обґрунтування вимог зазначав, що він є інвалідом 3 групи і віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, отримує додаткові виплати у вигляді щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат на підставі ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Однак йому була в 2009 році нарахована та виплачена соціальна виплата у розмірі 90 грн. згідно до Постанов Кабінету Міністрів, якими істотно звужується обсяг встановлених законом та гарантованих Конституцією України прав на соціальний захист.
Позивач вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено йому в перерахунку суми зазначених виплат за 2009 рік, оскільки законодавством передбачений більш високий розмір цих виплат, якій слід розраховувати із законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком на відповідний період часу. А тому просив стягнути з відповідача 2 510 грн.
Управління праці та соціального захисту населення Лозівської районної державної адміністрації Харківської області надав письмові заперечення в яких зазначав, що виплати щорічної разової грошової допомоги на 2009 рік встановлювався виходячи із обсягів видатків, виділених на цю мету при формуванні показників Державного бюджету на відповідній рік та відповідною постановою Кабінету Міністрів України, яким було визначено розмір виплат та порядок їх проведення.
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 3 серпня 2010 року позов задоволено частково.
Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Лозівської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік згідно вимог ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати, та провести виплату належної суми відповідно до закону, з урахуванням виплаченої суми.
В задоволенні іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Лозівської районної державної адміністрації Харківської області ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Наводяться ті ж доводи що і в письмових запереченнях на позов.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши наведені в скарзі доводи та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.
Матеріали справи свідчать, що позивач є інвалідом 3 групи і віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивач має право на додаткові виплати у вигляді щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат на підставі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Наявність права позивача на отримання щорічної допомоги у розмірах, встановлених вищезгаданим законом, є визначальним для вирішення даного спору.
Крім того, таке право позивачеві гарантується Конституцією України, статтею 46 якою передбачено право громадянина на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру на отримання щорічної допомоги у розмірах, встановлених вищезгаданим законом, позивачеві підлягають застосуванню положення ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і внесення змін до деяких законодавчих актів України», - яким внесені зміни в Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» яким істотно звужується обсяг встановлених законом та гарантованих Конституцією України прав на соціальний захист.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08 р внесені до базових законів зміни законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - визнані неконституційними.
Що стосується соціальних виплат позивачу у 2009 році, то суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про те, що на 2009 рік ні Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 р. за № 835, - ні іншими Законами України в 2009 році не вносились зміни до ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тобто, в 2009 році відповідач повинний був діяти відповідно до приписів зазначеного вище закону.
В 2009 році позивачеві була виплачена щорічна допомога на оздоровлення в сумі 90 грн., тобто після 22.05.2008 року, а отже органи соціального захисту населення, застосовуючи положення законів, що визнані неконституційними, діяли протиправно, всупереч приписам базових законів, які підлягали застосуванню при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення, в зв’язку з чим суд правомірно задовольнив позовні вимоги.
Правильним є і висновок суду першої інстанції, що за основу при нарахуванні позивачеві щорічної допомоги береться мінімальна пенсія за віком, та мінімальний заробіток на момент виплати.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та обставин справи.
Судова колегія, перевіряючи законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, визнає , що рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи ,- що відповідно до ст. 200 КАС України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 206 КАС України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лозівської районної державної адміністрації Харківської області - відхилити.
Рішення Лозівського районного суду Харківської області від 3 серпня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня отримання її копії шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді: