Справа № 1-88/2009  року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12 березня 2009 року                     м. Івано-Франківськ

     Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:                      Лазарів О. Б.

секретаря:                         Дунди Л.Р.,

прокурора                               Чепіля Ю.Д.,

 захисника                                         ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,  ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, одруженого, непрацюючого, раніше несудимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.368 ч.2, 15-368 ч.2 КК України, -

встановив:

    Підсудний ОСОБА_2 вчинив зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів та в інших особистих інтересах, використання службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило істотну шкоду охоронюваним законом інтересам держави та окремим громадянам, вчиненим працівником правоохоронного органу.

      Злочини скоєно за наступних обставин. 04.12.2006 року ОСОБА_2, який працював на посаді оперуповноваженого відділення державної служби боротьби з економічною злочинністю ОСОБА_3 УМВС України в Івано-Франківській області, спільно із о/у ВДСБЕЗ МВ УМВС ОСОБА_4 було проведено оперативно-розшукові заходи, в ході яких було виявлено факт збуту та зберігання з метою збуту фальсифікованої горілки громадянкою ОСОБА_5, жителькою м.Івано-Франківська, вул.С.Бандери, 60/1/53. За результатами проведеної перевірки 09.12.2006 року слідчою СВ ОСОБА_3 УМВС ОСОБА_6 відносно ОСОБА_5 було порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.204 ч.1, 204 ч.3 КК України, яку прийнято нею до провадження. В процесі дослідчої перевірки та в ході розслідуваної кримінальної справи о/у ВДСБЕЗ МВ УМВС ОСОБА_2 будучи службової особою та виконуючи свої посадові обов'язки по виявленні та розкритті злочинів, взаємодії із слідчими органами, забезпеченню оперативного супроводження порушених кримінальних справ до їх розгляду в суді та притягнення винних до кримінальної відповідальності, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи умисно з метою отримання незаконної наживи, став вимагати та отримав впродовж грудня 2006 року в приміщенні квартири ОСОБА_5, від неї незаконну грошову винагороду в сумі 400 грн. в три етапи (100 грн., 130 грн. та 170 грн.) за перекваліфікацію її дій на відповідну частину ст.204 КК України. В подальшому протягом грудня 2006 року - січня 2007 року підсудний ОСОБА_2, діючи умисно з метою подальшої незаконної особистої наживи, будучи службовою особою, став додатково вимагати в ОСОБА_5 за перекваліфікацію дій останньої кошти в сумі 300 доларів США, проте ОСОБА_5 відмовилась передати вказану ним суму коштів.

      Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненому не визнав, суду  пояснив, що працюючи   о/у ВДСБЕЗ ОСОБА_3 УМВС 04.12.2006 року спільно із ОСОБА_4 виявив факт реалізації фальсифікованої горілки  ОСОБА_5 В подальшому ОСОБА_5 було доставлено в ОСОБА_3 УМВС для відібрання відповідних пояснень. По дорозі жінка говорила, що вона має  фальсифіковану горілку, проте не знає в якій кількості.  Про виявлений факт реалізації горілки підсудний написав рапорт на ім”я начальника ОСОБА_3 В подальшому відносно ОСОБА_5 було порушено кримінальну справу за ст.204 КК України, розслідуванням якої займався слідчий Івано-Франківського МВ УМВС, а підсудний лише здійснював супровід по справі. Так, слідча ОСОБА_6 давала підсудному доручення про необхідність виклику ОСОБА_5 Підсудний разом з ОСОБА_7 поїхавши на Європейську площу, відшукали ОСОБА_5 та вручили їй повістку. Приблизно за тиждень слідча повідомила, що їй потрібно ще викликати ОСОБА_5 Підсудний ОСОБА_2 разом з  співробітником ОСОБА_4 поїхали додому до ОСОБА_5 по вул.С.Бандери та на сходовій клітці передали повістку, однак ОСОБА_5 на виклик так і не з”явилася, саме тому, до останньої було застосовано примусовий привід. В процесі виконання постанови про примусовий привід ОСОБА_5 категорично відмовилася  спілкуватися з працівниками міліції та з”являтись в ОСОБА_3 УМВС.

           Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_2 свою вину не визнав, його вина у вчиненому доводиться сукупністю таких доказів:

-   показаннями свідка ОСОБА_5, яка підтвердила, що в грудні 2006 року працівниками міліції її було затримано на Європейській площі в м.Івано-Франківську за реалізацію горілки. Серед працівників міліції був і ОСОБА_2 В подальшому підсудний неодноразово (близько 10-ти раз) приходив до свідка додому та казав, що необхідно дати гроші і її не будуть викликати до слідчого. Свідок підтвердила, що вона дала підсудному 400 грн. по 100 грн., 130 грн. та 170 грн. Пізніше ОСОБА_2 почав казати, що необхідно дати ще 300 доларів США, щоб передати слідчій та прокурору, на що свідок категорично відмовилася та звернулася до СБУ. Після цього їй було передано диктофон за допомогою якого ОСОБА_5 записувала розмови з підсудним. Свідок ствердила, що вона тричі записувала розмови з ОСОБА_2, які відбувалися, один раз на кухні, а два рази на коридорі її квартири. При цьому диктофон весь час стояв в кишені її халата. ОСОБА_5 підтвердила, що вона просила ОСОБА_2 повернути назад 400 грн., які вона йому дала. Останній погодився та повернув її лише 250 грн.

-   показаннями свідка ОСОБА_4, який підтвердив, що він разом з підсудним 04.12.2006 року здійснювали оперативні заходи щодо виявлення факту реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв ОСОБА_5 Вони вилучили горілку та кошти від її реалізації, а свідка ОСОБА_5 було доставлено в ОСОБА_3 УМВС для відібрання відповідних пояснень. В подальшому оформленням всіх матеріалів займався ОСОБА_2 Свідок підтвердив, що були випадки коли він привозив додому до ОСОБА_8 слідчу та ОСОБА_2, однак перша двері своєї квартири не відкривала. Одного разу свідок приїжджав на квартиру ОСОБА_9, двері якої відчинив чоловік, який представився її сином та з яким у свідка був словесний конфлікт, в ході якого чоловік казав, що його мама похилого віку та нікуди не буде їхати,

-   показаннями свідка ОСОБА_10, який підтвердив, що на початку грудня 2006 року прийшовши додому він побачив свою дружину ОСОБА_5 та ще двоє чоловік, які щось шукали в його квартирі. Його дружина була налякана та пізніше просила гроші, які необхідно було дати міліції. ОСОБА_5 говорила, що працівник міліції ОСОБА_2 вимагає в неї гроші, інакше “посадить її в тюрму”. Свідок дав своїй дружині 100 грн. ОСОБА_10 також підтвердив, що ОСОБА_2 другий раз приходив до його дружини на квартиру, проте всередину квартири не заходив. Більше підсудного свідок не бачив,  

-    показаннями свідка ОСОБА_11, який підтвердив, що його мама ОСОБА_5 розповідала йому, що ОСОБА_2 вимагав в неї гроші, частину з яких мама йому вже передала. ОСОБА_11 порадив своїй мамі записати розмови з ОСОБА_2 на диктофон. Свідок приніс ОСОБА_5 диктофон та показав, як ним користуватись. ОСОБА_11 також підтвердив, що одного разу коли свідок був  на квартирі АДРЕСА_1 (к.1), приходив ОСОБА_2, який представивши посвідчення працівника міліції казав, що ОСОБА_5 необхідно проїхати в ОСОБА_3 УМВС,

-   показаннями свідка ОСОБА_12, який підтвердив, що 04.12.2006 року працівники міліції попросили його купити в жінки, яка знаходилась навпроти ОСОБА_3 обласної дитячої лікарні дві пляшки горілки, що він і зробив. В подальшому його та жінку в якої він купив горілку було доставлено в приміщення ОСОБА_3 УМВС для відібрання відповідних пояснень,

-   показаннями свідка ОСОБА_13, який підтвердив, що він допомагав ОСОБА_2 здійснювати протоколювання  факту виявлення реалізації фальсифікованої горілки ОСОБА_5, зокрема, свідок запрошував понятих та відбирав в них пояснення,    

-   показаннями свідка ОСОБА_14, який підтвердив, що 04.12.2006 року він був присутнім в якості понятого під час добровільної видачі працівникам ВДСБЕЗ ОСОБА_3 УМВС у приміщенні центрального міського відділу міліції у ОСОБА_5 фальсифікованої горілки та грошей в сумі 5 грн.,

-   показаннями свідка ОСОБА_15, який підтвердив, що 04.12.2006 року він попав в ДТП і знаходився в приміщенні ОСОБА_3 УМВС. В цей час його попросили бути понятим при добровільній видачі фальсифікованої горілки та грошей. Добровільна видача горілки та грошей відбувалася в приміщенні кабінету МВ УМВС в якому був присутній працівник ОСОБА_2 та жінка. Все було спокійно без будь-якого тиску,

-   показаннями свідка ОСОБА_16, який підтвердив, що наприкінці 2006 року позичав своїй знайомій ОСОБА_5 гроші в сумі 100 грн.,

-   даними протоколу допиту свідка ОСОБА_6, відповідно до якої свідок з липня 2006 року до 20.04.2007 року працювала слідчим Івано-Франківського МВ УМВС. В неї на розгляді знаходилась кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст.204 ч.1, ч.3 КК України, яка була направлена з обвинувальним висновком до суду. Про вимагання працівником міліції ОСОБА_2 грошей в ОСОБА_5 свідку нічого не відомо (а.с.105-106 т.1),

-   показаннями експерта ОСОБА_17, який підтвердив, що він разом з експертом ОСОБА_18 проводив експертизу матеріалів та засобів відео-запису. На експертизу були представлені  апарат магнітного запису (ОСОБА_11 М-455) та дві мікрокасети. Експерт підтвердив, що представлені на дослідження фонограми є оригінальними,

-   даними висновків №2927/2928 експертиз матеріалів та засобів відео-звукозапису від 12.10.2007 року, відповідно до яких, на досліджуваних фонограмах (плівках касет) зафіксована розмова ОСОБА_5, а також зазначається, що досліджувані фонограми не мають ознак механічного монтажу (а.с.125-141 т.1),

-   даними протоколом очної ставки від 08.11.2007 року між підсудним ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_5, відповідно до якого остання підтвердила факт передачі підсудному 400 грн.,    

-   даними протоколу прийняття усної заяви від 19.02.2007 року відповідно до якого ОСОБА_5 заявила, що ОСОБА_2, використовуючи психологічний тиск та погрози примусив передати йому частину грошей в сумі 400 грн.,

-   даними функціональних обов”язків оперуповноваженого ВДСБЕЗ ОСОБА_3 УМВС ОСОБА_2 (а.с.92-93 т.1),

-   даними протоколу огляду речових доказів, зокрема, готівкових коштів в сумі 250 грн., які були надані ОСОБА_5 повернуті ОСОБА_2 (а.с.198 т.1),

-   даними речових доказів, апаратом магнітного запису (ОСОБА_11 М-455) та мікрокасетами на яких зафіксовані розмови ОСОБА_5, про вимагання в неї грошових коштів, що були відтворені в ході судового слідства,

-   даними вироку Івано-Франківського міського суду від 06.02.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_5 було засуджено за ст.ст.204 ч.3, 204 ч.1 КК України до 600 грн. штрафу з вилученням та знищенням вироблених товарів та конфіскацією обладнання для їх виготовлення за фактом незаконного зберігання, виготовлення та збуту алкогольних напоїв,  що мало місце 04.12.2006 року на Європейській площі в м.Івано-Франківську (а.с.104 т.1),

            Одночасно, суд приходить до переконання про невірну кваліфікацію дій підсудного органом досудового слідства. Так, в ході судового слідства судом було встановлено, що підсудний ОСОБА_2 працюючи оперуповноваженим відділення державної служби боротьби з економічною злочинністю ОСОБА_3 УМВС України в Івано-Франківській області  вимагав в ОСОБА_5 грошові кошти, а також отримав в останньої 400 грн. за перекваліфікацію її злочинних дій з однієї частини статті 204 КК України на іншу. Проте, судом також встановлено, що кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_5 за ст.ст.204 ч.1, 204 ч.3 КК України була на розгляді у слідчої ОСОБА_3 УМВС ОСОБА_6 і жодного відношення до згаданої кримінальної справи, тим більше до прийняття відповідних процесуальних рішень по  перекваліфікації дій ОСОБА_5 підсудний ОСОБА_2 не мав.

        Суд звертає увагу на те, що відповідно до змісту ст.368 КК України, відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, якщо службова особа одержала його за виконання чи невиконання будь-яких дій з використанням свого службового становища.

      Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про хабарництво” №5 від 26.04.2002 року, дії службової особи, яка, одержуючи гроші чи матеріальні цінності начебто для передачі іншій службовій особі як хабар, мала намір не передавати їх, а привласнити, належить кваліфікувати не за ст.368 КК України, а за відповідними частинами статтей 190 і 364 КК України.

          Однак, враховуючи, що сума коштів отриманих в ОСОБА_5 в розмірі 400 грн. є недостатньою для кваліфікації дій за ст.190 КК України, з урахуванням суми неоподатковуваного мінімуму, який вираховується на рівні податкової соціальної пільги визначеної Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” №889-4 від 22.05.2003 року, дії підсудного ОСОБА_2, враховуючи, що він вчинив злочин будучи працівником правоохоронного органу, слід кваліфікувати саме за ч.3 ст.364 КК України.            

          Таким чином, оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії підсудного слід кваліфікувати за ст.364 ч.3 КК України, оскільки він вчинив зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів та в інших особистих інтересах, використання службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило істотну шкоду охоронюваним законом інтересам держави та окремим громадянам, вчиненим працівником правоохоронного органу.

    При призначенні підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а саме те, що ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягується вперше. До обставин, що пом'якшують підсудному покарання, суд відносить те, що підсудний одружений, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, підсудний має незадовільний стан здоров”я. Обставин, які б обтяжували підсудному покарання судом не встановлено.

      Враховуючи згадані вище пом"якшуючі обставини, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливає на пом'якшення покарання, суд вважає за можливим застосувати до підсудного ч.2 ст.69 КК України та не призначити йому додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, що передбачено ч.3 ст.364 КК України.

       Також, суд вважає можливим застосувати до підсудного ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та поклавши на нього відповідні обов'язки.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

засудив:

    ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.364 ч.3 КК України, та призначити покарання, з застосуванням ч.2 ст.69 КК України,  – у виді п»яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах пов»язаних із здійсненням функцій представника влади на строк два роки без конфіскації майна;

         На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю два роки.

      Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 наступні обов'язки:

-     повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи;

-     періодично з'являтись для реєстрації у органи кримінально-виконавчої системи.

         Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 - підписку про невиїзд - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

        Речові докази, кошти в сумі 250 грн., (а.с.203 т.1) повернути ОСОБА_5, диктофон, марки АМЗ “SONY M-455”, серії №1603788 та мікрокасети, марки “Panasonic MS-60”, серійний №F1L402, марки “TDK MC-90”, серійний №АТАВ 320 (а.с.119 т.1) залишити при матеріалах справи.

    Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п’ятнадцяти діб з часу проголошення шляхом подачі апеляції через Івано-Франківський міський суд.

    Суддя:                                  Лазарів О. Б.