С права № 2а-2239/2009 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2009 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Барашков В. В.
cекретаря: Пасічняк Л.І.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання неправомірними дій щодо відмови у виплаті підвищення до пенсії як дитині війни та зобов’язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 4077 грн. коп. за 2007-2009 роки, і зобов'язання нараховувати підвищену пенсію на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком в подальшому
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання протиправною відмови у виплаті підвищення до пенсії як дитині війни та зобов’язання здійснити підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період 2006-2009 р.р., мотивуючи тим, що згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, до яких вона відноситься, з 01.01.2006 р. пенсії підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком. Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» вказану статтю викладено в новій редакції. Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. та від 22.05.2008 року визнано неконституційними вказані положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік». Однак, відповідач не провів їй таке підвищення пенсії і не виплачував протягом 2006-2009 р.р. пенсію з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком. На її письмову заяву провести підвищення пенсії на 30% від мінімальної пенсії за віком відповідач відповів відмовою. Тому просила визнати таку відмову неправомірною та зобов'язати УПФ в м. Івано-Франківську здійснити їй підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 2006-2009 р.р..
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала і просила про їх задоволення з підстав, наведених в позовній заяві.
Представник відповідача — Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що мається відмітка на повідомленні . Причину неявки суду не повідомлено.
З урахуванням положень ч.4 ст. 128 КАС України суд ухвалив про проведення розгляду справи у відсутності представника відповідача та позивача.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Позивачка є пенсіонером та відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитина війни», тому згідно ст.6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до положень ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зазначене підвищення пенсії дітям війни в 2006 р. повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 р. так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії дітям війни, то позовна вимога за 2006 р. не підлягає задоволенню.
Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 р. було зупинено статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік” (з урахуванням положень п.12 ст.71 цього Закону).
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлено. Відповідно до п.5 резолютивної частини вказаного рішення воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. У відповідності з вимогами ч.2 ст.152 Конституції України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.
Однак, не зважаючи на існування спеціальної норми та Рішення Конституційного Суду України відповідач не нараховував та не виплачував позивачу вказане підвищення до пенсії починаючи з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. включно.
З урахуванням встановленого ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік” мінімального розміру пенсії за віком, згідно якої для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1% (з 01.04.2007 р. – 406 грн.+1%=410,06 грн., з 01.10.2007 р. – 411 грн.+1%=415,11 грн.), сума невиплаченого підвищення до пенсії позивача становить 710,93 грн., виходячи з наступного розрахунку. За 23 дні липня підвищення складає 91,29 грн. (410,06:31=13,23х23=304,29х30%); за серпень-вересень – 246,04 грн. (410,06х2х30%); за жовтень-грудень – 373,60 грн. (415,11х3х30%).
Положення ч.3 ст.28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст.28 вказаного Закону мінімального розміру пенсії за віком.
Стосовно вимоги за 2008 р. судом встановлено, що згідно п.41 розд.П Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Вказані положення визнані неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року. Не зважаючи на те, що з 22.05.2008 р. відновлено дію ст.6 Закону у попередній редакції, відповідач всупереч рішенню Конституційного Суду України в період з 22.05.2008р. до 31.12.2008 р. нараховував та виплачував позивачу підвищення до пенсії у розмірі лише 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З урахуванням встановленого ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімального розміру пенсії за віком, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (з 01.04. – 481 грн., з 01.07. – 482 грн., з 01.10. – 498 грн.), сума невиплаченого позивачу підвищення до пенсії становить 715,26 грн., виходячи з наступного розрахунку. За 10 днів травня підвищення складає 46,56 грн. (481:31=15,52х10=155,20х30%); за червень – 144,30 грн. (481х30%); за липень-вересень – 433,80 грн. (482х3х30%); за жовтень-грудень – 448,20 грн. (498х3х30%), тобто за вказаний період позивач мав отримати 30% підвищення до пенсії у розмірі 1072,86 грн., а фактично отримав 357,60 грн. (15,50 грн. за 10 днів травня – 48,10:31=1,55х10; і решту сум за червень – грудень згідно відповіді відповідача). Згідно до ЗУ “Про державний бюджет України на 2009 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить з 01.01.2009 року 498,00 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають до часткового задоволення. Слід визнати неправомірною відмову відповідача щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Відповідача також слід зобов’язати нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. у сумі 710,93 грн., за період з 22.05.2008 р. до 31.12.2008 р. у розмірі 715,26 грн., та з 01.01.2009 року по 01.07.2009 року в розмірі 1045,80 (тисячу сорок п”ять) грн. 80 коп.
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача проводити виплату перерахованої пенсії в подальшому, то така не підлягає до задоволення, оскільки суд не вправі вирішувати спори на майбутнє щодо обставин, які фактично не наступили.
На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, Рішення Коституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, ст. ст. 8-12, 17, 69, ч. 4 ст. 128 КАС України, керуючись ст. ст. 159-163, 167 КАС України, суд, –
п о с т а н о в и в:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську - задоволити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року, та з 01.01.2009 року по 01.07.2009 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську нарахувати та виплатити ОСОБА_1, підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року у сумі 710 (сімсот десять) грн. 93 коп., за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року у розмірі 715 (сімсот п’ятнадцять) грн. 26 коп., та з 01.01.2009 року по 01.07.2009 року в сумі 1045,80 (тисячу сорок п”ять) грн. 80 коп.
У решті вимог в позові відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду до Львівського апеляційного адміністративного суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАСУ – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються через Івано-Франківський міський суд.
Суддя: Барашков В. В.