02.04.2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-217/2010 р.

02 квітня 2010 року        м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Крамаренко Т.В.

при секретарі Пучко І.В.,

за участю позивачки,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 17 716 грн. 86 коп. в рахунок повернення позики з урахуванням індексу інфляції станом на травень 2009 року за договором від 31.03.2008р., 457 грн. 80 коп. в рахунок 3 % річних за порушення строків виконання зобов'язання за цим договором за період з 25 квітня 2008 року по 25 квітня 2009 року та 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що 31 березня 2008 року між нею та відповідачкою було укладеного договір, згідно якого остання позичила в неї 2000 доларів США, які зобов’язалась повернути до 25 квітня 2008 року, про що відповідачка написала розписку. У передбачений договором строк відповідачка борг не повернула, а тому вона вправі вимагати повернення суми боргу з урахуванням індексу інфляції в судовому порядку, а також стягнення з відповідачки 3% річних та компенсації за моральну шкоду, завдану несвоєчасним виконанням зобов’язань.

У судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала та не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про місце і час судового розгляду, у судове засідання не з’явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши надані нею докази, суд дійшов наступного.

31 січня 2008 року між сторонами було укладено договір позички, за яким позивачка передала у власність відповідачці 2000 доларів США, а остання зобов'язалася повернути їй у строк до 25 квітня 2008 року таку ж суму грошових коштів, що підтверджується відповідною розпискою.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ту обставину, що грошове зобов’язання за договором позики, укладеним між сторонами, було визначено в іноземній валюті, суд не вважає можливим застосовувати положення ч. 2 ст. 625 ЦК України про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції, оскільки споживчі ціни на території України визначаються в національній валюті, якою є українська гривня, а не долари США.

Згідно ст. 533 ЦК України, грошове зобов’язання має бути виконано у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Станом на момент ухвалення рішення офіційний курс долара США по відношенню до гривні Національним банком України встановлено 792,5 грн. за 100 доларів США.

Виходячи з викладеного, вимоги позивачки про стягнення боргу за договором позики підлягають частковому задоволенню, а саме в рахунок повернення позики 15850 грн. (2000x7,925), та 475 грн. 50 коп. (2000х3%х7,925).

Вимога позивачки про стягнення з відповідачки 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої несвоєчасним виконанням зобов’язань за договором позики, з огляду на положення ст. 611 ЦК України, задоволенню не підлягають, оскільки договором, укладеним між сторонами, такі наслідки порушення зобов’язань за цим договором не передбачено.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивачки підлягають стягненню пропорційно задоволеної частини позовних вимог судові витрати у розмірі 391 грн.11 коп..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 10, 88. 209, 212-215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15850 (п'ятнадцять тисяч вісімсот п’ятдесят) гривень - в рахунок виконання основного зобов’язання за договором позички від 31.03.2008р. та 475 (чотириста сімдесят п’ять) гривень 50 копійок - в рахунок 3 % річних за період з 25 квітня 2008 року по 25 квітня 2009 року, а всього 16 325 (шістнадцять тисяч триста двадцять п’ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 391 (триста дев’яносто одну) гривню 11 копійок - в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення є заочним та може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з моменту отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги, або в порядку ст. 294 ЦПК України.

У випадку залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Головуючий: