АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 22-а-25301/11                Головуючий суддя І інстанції Жмуд

Провадження № 22-а/2090/17411/11        Суддя доповідач Ларенок В.І.

Категорія:

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2011 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-        Ларенка В.І

суддів:        Колтунової А.І., Міненкової Н.О

розглянула у порядку письмового провадження в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «дітям війни»,-

В СТАНОВИЛА:

23.06.2010 року позивач звернувся у суд з позовом до Управління пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та покладання обов'язку здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії, посилаючись на те, що він відноситься до категорії «Діти війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком з 01 січня 2006 року по 31.12.2009 року.

Відповідач у своєму запереченні на позов посилався на те, що органи Пенсійного фонду мають використовувати кошти тільки на виплати, вичерпаний перелік яких визначений діючим законодавством, до яких виплати підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відносяться.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20 липня 2010 року позов задоволено частково.

Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області провести перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.І ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління пенсійного фонду ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши наведені в скаргах доводи та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційні скарги не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.

Справа судом першої інстанції розглянута з дотриманням діючих на час ухвалення рішення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Судом достовірно встановлено, що позивач народився у 1938 році і в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» набув статусу «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Щодо права позивача на отримання підвищення до пенсії в 2006 році, то відповідно до ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в редакції, викладеній у Законі

України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року, визначено умови впровадження таких виплат. Однак такі умови на отримання підвищення до пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в 2006 році не настали.

Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові в частині покладання обов'язку здійснити перерахунок та виплату позивачки підвищення до пенсії в період з 1 січня по 31 грудня 2006 року.

Що ж до підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України, ( є неконституційним) положення п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».

Згідно до п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції: «Дітям війни ( крім тих, на яких поширюються дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується у підвищеному розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.»

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема положення п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Зазначені рішення Конституційного суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, і такими, що мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що позивач в період з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року не мав права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма , якою передбачено це право, була зупинена, а в період з 1 січня 2008 року до 22 травня 2008 року закон діяв в іншій редакції.

Право на перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивач має з дня визнання неконституційними ряду положень Законів України про Державний бюджет на 2007 рік та 2008 рік відповідно в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача нараховувати та здійснювати доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2009 рік позов підлягає задоволенню, оскільки дія положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ніякими законодавчими актами, у тому числі Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» не зупинялася та не обмежувалася.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплати підвищення пенсії з врахування індексу інфляції за несвоєчасну виплату щомісячної надбавки у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 31.12.2009 року.

Також суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що обчислення розрахунку підвищення до пенсії необхідно проводити з визначеного ч.І ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Судом першої інстанції при вирішенні справи правильно не взято до уваги заперечення відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Також не впливають на висновки суду першої інстанції доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії і не можуть бути причиною невиконання покладених на управління

Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація позивачем права на підвищення пенсії, яке базується на Законі України, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань.

Доводи апеляційної скарги позивача також не спростовують висновків суду першої інстанції та обставин справи.

Судова колегія , перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, визнає , що рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 200 КАС України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 205, 206, 211 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Харківської області - відхилити.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20 липня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня отримання її копії.

Головуючий

Судді