Судове рішення #7237882

Справа № 2-а-1284/09

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 листопада 2009 року                                                                      Бородянський районний суд

Київської області в складі : головуючої – судді Міланіч А.М.

розглянувши у письмовому провадженні в залі суду в смт.Бородянка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про визнання дій щодо відмови в перерахунку підвищення до пенсії неправомірними та зобов»язання провести нарахування недоплачених сум вказаного підвищення,

в с т а н о в и в:

         У вересні 2009 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни і відповідно до ст.6 цього Закону з 1 січня 2006 року має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі тридцяти відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак, в 2006 році він зазначену допомогу не отримував, а в 2007-2008 роках отримував у значно меншому розмірі. На його звернення до управління Пенсійного фонду у Бородянському районі про перерахунок допомоги відповідно до ст.6 ЗУ  «Про соціальний захист дітей війни» ним отримана відмова.

Тому просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов”язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 3651,45 гривень.

В судове засідання позивач не з”явився, просив справу розглядати без його участі.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області свого представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. В своєму письмовому запереченні зазначив, що за відсутності встановленого Законами України розміру мінімальної пенсії за віком, Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі при нарахуванні вказаної допомоги керувалося Постановами Кабінету Міністрів України. Встановлений Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком не може застосовуватись для визначення розміру щомісячної соціальної допомоги, оскільки відповідно до ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії встановлений цим Законом застосовується винятково для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону. Також вважав, що позивачем пропущено строк звернення до суду, який просив застосувати.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, перебуває на обліку в управлінні ПФУ у Бородянському районі Київської області, отримує пенсію за віком, є дитиною війни, що підтверджується копіями його паспорту, пенсійного посвідчення з відповідною відміткою \а.с.6-8,10\.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 20 грудня 2005 року N 3235-IV, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак, дію вказаної норми на 2006 рік було зупинено на підставі Закону України від 20 грудня 2005 року.  

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» № 3367-IV від 19 січня 2006 року, було відновлено дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», та внесено зміни до Закону  України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких статтю 110 було викладено в новій редакції та встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 запроваджуються  у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Кабінет Міністрів України з цього приводу ніяких постанов не приймав.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги позивача за 2006 рік не підлягають задоволенню.

На 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на підставі п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Згідно рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 на 2007 рік, передбачене пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

В 2008 році статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідно до підпункту 2 пункту 41 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28 грудня 2007 року, було викладено в новій редакції відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008.

Тому суд  вважає, що позивач в 2007 році з 9 липня по 31 грудня, а в 2008 році з 22 травня по 31 грудня мав право на отримання підвищення до пенсії відповідно до положень вказаного Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст.62 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в 2007 році становив: з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн., відповідно до ст.58 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в 2008 році становив:  з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

При цьому суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Також судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що позивачу вказане підвищення нараховувалось та виплачувалось відповідно до розмірів встановлених   Постановами  Кабінету Міністрів України, оскільки згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення пенсії позивачеві застосуванню підлягають норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати відмову відповідача в перерахунку щомісячного підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірною та, оскільки позивачу невірно проводилось нарахування щомісячної соціальної державної допомоги, суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в межах річного строку звернення до суду -  з 25 вересня 2008 року до 31 грудня 2008 року відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В іншій частині позову суд вважає за необхідне відмовити, оскільки позивачем не наведено поважних причин пропуску ним передбаченого ст.99 КАС України річного строку звернення до суду, підстав для поновлення вказаного строку не вбачається, а представник відповідача наполягає на застосуванні даного строку.

Керуючись ст.ст.1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»,  Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28 грудня 2007 року,  ст. 11, 99, 122,159-163 КАС України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про визнання дій управління неправомірними, стягнення недоплаченої допомоги та зобов»язання нарахувати недоплачену державну допомогу задовольнити частково.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області в перерахунку ОСОБА_1 з 25 вересня 2008 року щомісячної соціальної державної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», неправомірною.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 як дитині війни суми підвищення до пенсії з 25 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині в позові відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського апеляційного адміністративного суду через Бородянський районний суд Київської області.

       

Головуюча-суддя                                                                   Міланіч А.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація