Справа № 2-а-1342\09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2009 року Бородянський районний суд
Київської області в складі : головуючої – судді Міланіч А.М.
при секретарі – Рассказовій М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про визнання дій органу владних повноважень неправомірними, зобов»язання провести перерахунок пенсії та стягнення недоотриманих сум,
в с т а н о в и в :
У вересні 2009 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і внаслідок захворювання, пов»язаного з наслідками аварії, його визнано інвалідом IІІ групи. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» його віднесено до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі цього Закону йому призначено державну пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоров'ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законодавством.
Вважав, що відповідно до ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, та розмір його пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком. Відповідач усупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування цих пенсій та не проводить їх перерахунок після встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як це передбачено ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тому він \позивач звернувся до відповідача щодо проведення відповідного визначення та перерахунку зазначених пенсій, однак йому було в цьому відмовлено.
Також, оскільки він проживає у зоні посиленого радіологічного контролю, то має право на доплату в розмірі однієї мінімальної заробітної плати на підставі ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Просив визнати дії управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області неправомірними, зобов»язати відповідача провести перерахунок його основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, та щомісячної грошової доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю неправомірними, зобов»язати відповідача провести перерахунок його основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю та щомісячної грошової доплати з жовтня 2008 року по даний час.
В судовому засіданні позивач позов підтримав.
Відповідач - управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області свого представника в судове засідання не направив, просив справу розглядати без його участі. В своїх письмових поясненнях позов вважав безпідставним, а дії управління правомірними.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії і йому з 1 березня 2005 року встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов»язаного з впливом аварії на ЧАЕС \а.с.7,8\.
Як вбачається з повідомлення та заперечення відповідача \а.с.9,16-19\, позивачу в зв»язку зі встановленням вказаної інвалідності на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначена державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну її здоров»ю, розмір яких визначено згідно з постановою КМ України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», виходячи з базової величини для обчислення конкретних державних пенсій та додаткових пенсій за шкоду, заподіяну особам, віднесеним до 1 категорії, відповідно 19,91 грн. Розрахунок доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, який передбачений статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться відповідно до постанови КМ України № 836 від 26 липня 1996 року в розмірі 5,20 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч. 4 ст. 54 вищевказаного Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
За таких обставин суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI п.28 розділу ІІ вносились зміни в Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, в ст. 50 та ч. 3 і 4 ст. 54, які викладались в новій редакції та змінювали у бік зниження особам, віднесеним до категорії І, інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, - з 50% прожиткового мінімуму до 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та нижній розмір пенсії з 6 мінімальних пенсій за віком до 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення вказаних статей Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнано неконституційними.
Також постановою КМУ від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» також було знижено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю для інвалідів ІІІ групи до 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче для інвалідів ІІІ групи - 600 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», та від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Також суд не звертає увагу на посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
При цьому суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», з якого випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов»язань, які встановлені ст.46 Конституції України та статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім»ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Позивач звернувся до управління ПФУ у Бородянському районі із заявою та просив провести відповідні перерахунки його пенсії, однак йому листом від 7 травня 2009 року в цьому було відмовлено.
За таких обставин суд вважає, що дії управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі щодо відмови у перерахунку призначеної позивачу пенсії в розмірі, визначеному ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», слід визнати неправомірними, зобов»язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з 21 жовтня 2008 року по 17 листопада 2009 року, нарахувавши державну пенсію по інвалідності в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячну грошову доплату за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю – в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та провести виплату даної пенсії з урахуванням отриманих коштів.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 39 ЗУ України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Частину першу та другу статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було замінено однією частиною такого змісту: «Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 вищевказані зміни до Закону визнано неконституційними, тобто такими, які не відповідають Конституції України.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
З 2004 року розмір мінімальної заробітної плати встановлювався Законом України «Про Державний бюджет України» (на відповідний рік). Положення Законів України «Про Державний бюджет України» не містить обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Тому суд вважає за необхідне, задовольняючи позовні вимоги і в цій частині, зобов»язати відповідача провести перерахунок позивачу як пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, сум щомісячної грошової доплати до пенсії з 21 жовтня 2008 року по день винесення судом рішення - 17 листопада 2009 року.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк і згідно ст. 100 вказаного Кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Приймаючи до уваги клопотання відповідача про застосування до спірних правовідносин річного строку звернення до суду, суд вважає за необхідне позов в частині вимог за період з 1 по 20 жовтня 2008 року залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 86, 87, 90, 98, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», суд
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про визнання дій органу владних повноважень неправомірними, зобов»язання провести перерахунок пенсії та стягнення недоотриманих сум частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області щодо нарахування ОСОБА_1 з 21 жовтня 2008 року державної пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю та щомісячної грошової доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю в меншому розмірі, ніж передбачено ст.ст.39,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неправомірними.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 21 жовтня 2008 року по 17 листопада 2009 року відповідно до ст.39,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нарахувавши державну пенсію по інвалідності в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячну грошову доплату за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю – в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та провести виплату даної пенсії з урахуванням отриманих коштів.
В іншій частині в позові відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського апеляційного адміністративного суду через Бородянський районний суд Київської області.
Головуюча-суддя Міланіч А.М.