Справа №2-200-1/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2008 року

Солом'янський районний суд м.  Києва в складі:
головуючого - судді     Скрипки І.М.

при секретарі     Хранівській О.В.,  Бровко К.П.,  Швець І.В.,

Палійчук В.О.,  Стасюк P.O.,  Голдицькій К.С. ,  Зінченко С. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6,  Відділу паспортної,  реєстраційної та міграційної роботи Солом"янського РУ ГУМВС України в м. Києві про зобов"язання не чинити перешкод у користуванні власністю та зняття з реєстраційного обліку та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5,  ОСОБА_8 про усунення перешкод у здійсненні права користування житловою площею та вселення,  -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2007 року позивач ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до відповідачів про зобов"язання ОСОБА_6 не чинити перешкод у користуванні власністю та зняття його з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1,  посилаючись на те,  що при приватизації квартири АДРЕСА_1 в 1997 році право власності в рівних частках отримав відповідач ОСОБА_6 та їх мати ОСОБА_9 Після приватизації квартири відповідач продовжував жити однією сім"єю зі своєю дружиною,  шлюб з якою формально розірвав для прописки в спірній квартирі. В 1999 році відповідач,  продовжуючи проживати з сім"єю в АДРЕСА_1 продав їй ОСОБА_5 належну йому 1\2 частку спірної квартири №2. Після продажу відповідачем своєї частки житла квартира залишалася бути власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_9 Відповідач залишався прописаним в квартирі,  але в ній не проживав та за комунальні послуги не сплачував. В 2002 році він намагався без відома матері ОСОБА_9 укласти зі своїм сином договір дарування належної їй 54 частини квартири. Намагався вселитися згідно судового рішення в спірну квартиру,  безпідставно пояснюючи своє багаторічне не проживання в квартирі перешкодами,  які начебто мав з їх боку. Рішенням Солом"янського районного суду м. Києва від 30.03.2006 року у задоволенні позовних вимог відповідача про вселення було відмовлено з підстав їх не доведення. Відповідач залишаючи за собою реєстрацію за спірною адресою,  але не проживаючи в квартирі,  не бажає в добровільному порядку належним чином оформити своє постійне проживання в АДРЕСА_1  чим порушує право власності позивача на розпорядження належної їй нерухомості.

В травні 2007 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_6 подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_5,  ОСОБА_8 про усунення перешкод у здійсненні права користування житловою площею та вселення до спірної квартири,  посилаючись на те,  що він іншого житла в м. Києві немає,  свою 1\2 частину спірної квартири продав позивачу за первісним позовом ОСОБА_5,  а тому,  на його думку,  має право на вселення до квартири,  яка йому на праві власності не належить.

Представник відповідача Відділу паспортної,  реєстраційної та міграційної роботи Солом"янського РУ ГУМВС України в м. Києві про день,  час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином,  до суду направив лист про розгляд справи у їх відсутність.

За таких обставин справа підлягає розгляду у відсутність представника відповідача Відділу паспортної,  реєстраційної та міграційної роботи Солом"янського РУ ГУМВС України в м. Києві на підставі наявних у справі матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_5 підтримала свої позовні вимоги з підстав,  викладених вище,  і просила їх задовольнити,  зобов"язати ОСОБА_6 не чинити їй перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1  зобов"язати відділ паспортної,  реєстраційної та міграційної роботи Солом"янського РУ ГУМВС України в м. Києві зняти ОСОБА_6 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 Одночасно зазначила,  що вона є власницею всієї спірної квартири станом на день розгляду справи в суді,  оскільки її мати ОСОБА_9 14.06.2007 року перед смерттю подарувала їй належну на праві власності 1/2 частину спірної квартири,  а інша 1/2 частина квартири вона придбала у відповідача в 1999 році. Згоди на проживання ОСОБА_10 у належній їй на праві власності квартирі вона не надавала. У задоволенні зустрічного позову просила відмовити з підстав його необґрунтованості.

В судовому засіданні відповідач за первісним позовом ОСОБА_6 та його представник зустрічний позов підтримали з підстав,  викладених вище,  у задоволенні первісного позову просили відмовити,  посилаючись на те,  що ОСОБА_5 чинить ОСОБА_11 перешкоди у користуванні спірною квартирою,  і він має право,  на їх думку,  на вселення до даної квартири.

В судовому засіданні відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_8 проти позову заперечувала,  посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість,  оскільки ні вона,  ні її мати ОСОБА_5 ніяких перешкод ОСОБА_6 не чинять,  а останній взагалі не має ніякого відношення до спірної квартири,  яка на праві власності належить ОСОБА_5,  і яка згоди на проживання ОСОБА_6 в даній квартирі не надає.

Суд,  вислухавши пояснення сторін,  покази свідків,  дослідивши матеріали справи,  вважає,  що первісний позов підлягає задоволенню,  а у задоволенні зустрічного слід відмовити з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні,  спірна квартира АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 24.01.1997 року належала на праві власності в рівних частках ОСОБА_6 та ОСОБА_9

Відповідно до договору купівлі продажу від 12.11.1999 року ОСОБА_6 продав ОСОБА_5 належну йому 1\2 частину АДРЕСА_1

Факт отримання грошей за продану 1\2 частину спірної квартири ОСОБА_6 не заперечує.

Відповідно до договору дарування частини квартири від 34.06.2007 року ОСОБА_9 -матір позивача ОСОБА_5 та відповідача ОСОБА_6 подарувала своїй дочці ОСОБА_5 належну їй Уї частину АДРЕСА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 у віці 87 років померла.

За життя ОСОБА_9 не висловлювала своєї згоди на вселення та проживання ОСОБА_6 за спірною адресою.

Статтею 156 ЖК України передбачено,  що члени сім"ї власника жилого будинку (квартири),  які проживають разом з ним у будинку (квартирі),  що йому належить,  користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири),  якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

За згодою власника будинку (квартири) член його сім"ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім"ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

До членів власника будинку (квартири) належать особи,  зазначені у ч.2  ст. 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Рішенням Солом"янського районного суду м. Києва від 30.03.2006 року у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6,  ОСОБА_12 до ОСОБА_9,  ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права власності і права користування жилим приміщенням та вселенням до спірної квартири було відмовлено.

Станом на липень 2008 року рішення набрало законної сили.

Суд не може прийняти до уваги покази свідків ОСОБА_12,  ОСОБА_13,  оскільки вони є близькими родичами сторін і заінтересованими особами у справі,  а покази свідків ОСОБА_14,  ОСОБА_15  щодо вкрай негативних відносин між сторонами не дають правових підстав вважати вимоги ОСОБА_6 на вселення до спірної квартири обґрунтованими.

Оскільки спірна квартира належить на праві власності ОСОБА_5,  відповідач ОСОБА_6 до спірної квартири не вселявся,  тривалий час в ній не проживає,  реєстрація відповідача ОСОБА_6 за спірною адресою є перешкодою для здійснення ОСОБА_5 свого права власності по відношенню до свого майна,  оскільки вона згоди на його проживання в належній їй квартирі не дає,  у зв"язку з його реєстрацією несе додаткові витрати по оплаті квартплати та комунальних послуг,  тому суд вважає позовні вимоги ОСОБА_5 доведеними в судовому засіданні,  а тому такими,  що підлягають задоволенню.

У зв"язку із задоволенням первісного позову підстав для задоволення зустрічного позову не вбачається.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  156 ЖК України,   ст. 4,  48 Закону України "Про власність",   ст.  ст.  10, 11,  60,  88,  209,  212-215,  218,  223 ЦПК України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6,  Відділу паспортної,  реєстраційної та міграційної роботи Солом"янського РУ ГУМВС України в м. Києві про зобов"язання не чинити перешкод у користуванні власністю та зняття з реєстраційного обліку -задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_6 не чинити перешкод ОСОБА_5 у користуванні квартирою АДРЕСА_1.

Зобов"язати відділ паспортної,  реєстраційної та міграційної роботи Солом"янського РУ ГУМВС України в м. Києві зняти ОСОБА_6 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_5,  ОСОБА_8 про усунення перешкод у здійсненні права користування житловою площею та вселення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.

При цьому заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений  ст. 294 цього Кодексу,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.