Іллінецький районний суд Вінницької області
Справа № 131/1010/14-к
У Х В А Л А
12.06.2014 Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді: Волошина С.В.
при секретарі: Бойко Л.В.,
за участю представника Іллінецького РВ УМВС – ОСОБА_1
скаржника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, скаргу ОСОБА_2 на постанову начальника СВ Іллінецького РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_1 від 12 травня 2014 року «Про визначення розміру відшкодованої шкоди», -
ВСТАНОВИВ:
До Іллінецького районного суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_2 на постанову начальника СВ Іллінецького РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_1 від 12 травня 2014 року «Про визначення розміру відшкодованої шкоди».
Скарга мотивована наступним.
На заяву ОСОБА_2 «Про відшкодування майнової шкоди завданої органами досудового слідства», яку скаржник написав 30.10.2013 року, отримано просту відповідь керівника СВ ОСОБА_1 та на заяву від 24.05.2014 року отримано Постанову від 12.05.2014 року.
Дану постанову скаржник ОСОБА_2 вважає незаконною, оскільки винесена вона з порушеннями норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з наступних причин.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно – розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду» та п. 7 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" відшкодуванню підлягають: 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи попереднього слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги;
Підставами для скасування вказаної Постанови ОСОБА_2 вказує:
1. При винесенні вказаної постанови не досліджувались питання відшкодування заробітку та інших грошових доходів, які він втратив внаслідок незаконних дій (відповідні запити органом досудового розслідування не надсилались та не досліджувались).
2. Майно, яке оскаржуваною постановою йому запропоновано забрати, знаходиться в неробочому стані, а тому підлягає відшкодуванню вартість такого майна станом на час прийняття рішення про відшкодування шкоди.
3. Оскаржуваною постановою від 12.05.2014 року вирішено відшкодувати йому затрати на адвоката лише по двох квитанціях, в сумі 650 грн., не взявши до уваги інших квитанції по оплаті послуг адвоката ОСОБА_3 в період його кримінального переслідування з 31 серпня 2006 року по 2 грудня 2011 року.
4. Вказана постанова не відповідає ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», в частині викладення всіх необхідних реквізитів, які необхідні для того, аби вказана постанова була прийнята до виконання.
В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав внесену на розгляд суду скаргу на постанову від 12.05.2014 року та суду пояснив, що вказана постанова не може залишатись в силі, оскільки при її винесенні не були досліджені факти та обставини, що вилучені у нього комп’ютери використовувались для здійснення підприємницької діяльності. Він є фізичною особою підприємцем і зареєстрований як такий з 18.03.1999 року. Як підприємець він отримував дохід та звітував про отримані доходи перед податковими органами. Незважаючи на вказане, йому відмовлено у відшкодуванні шкоди по неотриманим доходам. На даний час комп’ютери вийшли з ладу, про що свідчить долучена ним до матеріалів скарги копія експертизи, а тому він вважає, що йому має бути компенсована вартість цього майна. Адвокатські послуги надавались йому адвокатом ОСОБА_3 в період з 31 серпня 2006 року по 2 грудня 2011 року, однак всі представлені ним квитанції на оплату послуг адвоката не взято начальником СВ до уваги. Також зазначив, що постанова не відповідає вимогам, що висуваються до виконавчого документу, а це є обов’язковим, оскільки саме на підставі вказаного документу здійснюється виконання рішення правоохоронного органу про відшкодування йому шкоди.
В судовому засіданні начальник СВ Іллінецького РВ УМВС України у Вінницької області ОСОБА_1 в задоволенні скарги просила відмовити, та залишити постанову від 12 травня 2014 року в силі, оскільки нею повністю при винесенні оскаржуваної постанови дотримано вимоги закону щодо її форми та змісту, зокрема зазначила, що під час розслідування кримінальної справи, по обвинуваченню ОСОБА_2 були надіслані запити до державного реєстратора, на що отримано відповідь від 22.09.2006 року від реєстратора ОСОБА_4, що ОСОБА_2 в державному реєстрі не зареєстрований. Вона переконана, що ОСОБА_2М не мав права здійснювати діяльність по видачі сертифікатів і навчати дітей, тому вона вважає, що він не має права на відшкодування шкоди. При визначенні розміру компенсації по витратах на адвоката, вона взяла до уваги лише 2 квитанції (від 18.04.2007 року та від 28.05.2007 року), оскільки дати їх підписання найбільш наближені до дати участі адвоката ОСОБА_3 в кримінальній справі. Також зазначила що зміст та форма постанови від 12.05.2014 року повністю відповідає вимогам Закону та Положенню. На запитання головуючого повідомила, що всі висновки, щодо відшкодування шкоди вона особисто робила на підставі матеріалів кримінальної справи та з будь – якими запитами до підприємств, установ та організацій з приводу визначення розміру матеріальної шкоди вона не зверталась.
Суд, заслухавши скаржника ОСОБА_2, начальника СВ Іллінецького РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_1, детально дослідивши докази в їх сукупності та проаналізувавши матеріали справи приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють ОРД, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», розмір відшкодовуваної шкоди зазначеної у пунктах 1,3,4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно – розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову. У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду.
Згідно з п. 14 Положення про застосування Закону № 266/94 – ВР, питання про відшкодування шкоди, зазначеної у п. 2 ст. 3 цього Закону вирішується також в порядку ст. 12 Закону.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно – розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду» та п. 7 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" відшкодуванню підлягають: 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи попереднього слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги;
Відповідно до п. 12. Положення у місячний термін з дня звернення громадянина один з органів, перелічених в п.11 Положення, залежно від того, хто з них здійснював слідчі дії або розглядав справу, витребовує від відповідних державних і громадських організацій всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить передбачену частиною 1 ст.12 Закону постанову (ухвалу).
В судовому засіданні встановлено, що під час винесення оскаржуваної постанови від 12.05.2014 року начальником СВ Іллінецького РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_1 не дотримано порядку визначення розміру спричиненої шкоди, оскільки всі висновки вказаної службової особи щодо розміру матеріальної шкоди ґрунтуються (як встановлено в засіданні) виключно на матеріалах кримінальної справи.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 є фізичною особою підприємцем, що зареєстрований з 18.03.1999 року, та який взятий на облік, як платник податків, про що свідчать відповідно долучені в судовому засіданні скаржником витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, та довідка про взяття на облік платника податків від 06.12.2000 року № 43, з видом діяльності: надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп’ютери. Консультування з питань інформатизації.
Відповідно до п. 12 Положення від відповідних державних і громадських організацій не витребувано всіх необхідних документів, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, не встановлено розмір доходу (прибутку) чи заробітку, який ОСОБА_2 отримував від вказаної діяльності (якщо таке мало місце) а відповідно і не визначено належним чином які втрати матеріального характеру поніс ОСОБА_2 по причинні незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності та як наслідок вилучення у нього комп’ютерної техніки.
Аналогічно начальником СВ Іллінецького РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_1 належним чином не перевірено, яку суму витрат поніс скаржник ОСОБА_2 на правову допомогу, що надавалась адвокатом ОСОБА_3 Зокрема з метою перевірки доводів скаржника ОСОБА_2 щодо суми витрат на правову допомогу слід надіслати запит на ім’я адвоката ОСОБА_3, щоб він зі свого боку надав інформацію про кількість витрат на правову допомогу ОСОБА_2 у вказаний період, з вказівкою на дати її надання. Вказана дія, у разі її вчинення, підтвердить або спростує доводи скаржника.
Зі змісту оскаржуваної постанови від 12.05.2014 року вбачається, що в процесі її винесення не досліджувалось питання комплектності техніки, що була вилучена у скаржника ОСОБА_2 та відповідно не визначалась (у разі її реального пошкодження) її вартість (9 системних блоків).
Доводи начальником СВ Іллінецького РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_1 з приводу того, що ОСОБА_2 не має права на відшкодування шкоди, оскільки він не мав права здійснювати підприємницьку діяльність не заслуговують на увагу, оскільки вказане твердження спростовано скаржником долученими ним документами, про те, що свою діяльність як підприємець він здійснював законно.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова від 12 травня 2014 року підлягає скасуванню, оскільки винесена вона з істотним порушенням Закону України «Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно – розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду» та Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», оскільки розмір шкоди визначений оскаржуваною постановою на рівні 650 грн. встановлений на підставі поверхневого дослідження обставин справи та в порушення регламентованої Законом та Положенням процедури.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно – розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду» та п. 7, 12, 14 «Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди»», завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», -
У Х В А Л И В:
Скаргу задовольнити.
Постанову начальника СВ Іллінецького РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_1 від 12.05.2014 року «Про визначення розміру відшкодування шкоди» - скасувати, як таку що винесена з порушенням визначеного законом порядку та на підставі неповно зібраних та досліджених матеріалів.
У разі незгоди з винесеною ухвалою суду громадянин має право оскаржити її до суду вищої інстанції, у порядку та строки визначені Законом.
Суддя: ОСОБА_5