КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2018 р. Справа№ К2/107-12/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Дідиченко М.А.

при секретарі судового засідання Мовчан А.Б.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2, адвокат, ордер №426467 від 25.06.2018;

від відповідача - представник не прибув;

від третіх осіб - представники не прибули,

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.11.2017 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 у справі № К2/107-12/13 (суддя Чонгова С.І., м. Київ) за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Нісема", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання статуту частково недійсним та зобов'язання повернути майно та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нісема" до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - акціонерного товариства "Реверта" про визнання права власності на нерухоме майно та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Акціонерного товариства "Реверта" до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "Нісема" про визнання статуту частково недійсним та визнання права власності на нерухоме майно.

встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.12.2013 року у справі № К2/107-12/13 відмовлено ОСОБА_3 (позивач за первісним позовом) у задоволенні первісного позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нісема", треті особи у справі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання частково недійсним статуту ТОВ "Нісема" та зобов'язання передати майно; прийнято відмову ТОВ "Нісема" від зустрічного позову до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Реверта", про визнання права власності на нерухоме майно, і припинено провадження у справі у вказаній частині; задоволено позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Акціонерного товариства "Реверта" до ОСОБА_3 та до ТОВ „Нісема" про визнання недійсним частково статуту ТОВ "Нісема", зареєстрованого 15.03.2012 року Тетіївською районною державною адміністрацією Київської області, в частині формування статутного капіталу товариства за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1032,30 м2, розташованого в будинку АДРЕСА_1; визнано за АТ "Реверта" (Reverta) (попередня назва - АТ "Парекс Банка" (PAREX BANKA) право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1032,30 м2, що становить 13/100 від всього домоволодіння, і що складаються з наступних приміщень:

- підвал: приміщення № 3: приміщення 1 пл. - 75,3 м2, приміщення 2 пл. - 43,7 м2, приміщення 3 пл. - 14,8 м2, приміщення 4 пл. - 24,9 м2, приміщення 5 пл. - 15,0 м2, приміщення 6 пл. - 2,0 м2, приміщення 7 пл. - 17,6 м2, приміщення 8 пл. - 28,6 м2, приміщення 9 пл. - 18,5 м2, приміщення 10 пл. - 8,5 м2, приміщення 11 пл. - 9,7 м2, приміщення 12 пл. - 6,4 м2, приміщення 13 пл. - 5,0 м2, приміщення 14 пл. - 10,8 м2, приміщення 15 пл. - 6,0 м2, приміщення 16 пл. - 55,5 м2, приміщення 17 пл. - 9,8 м2, приміщення 18 пл. - 11,3 м2, приміщення 19 пл. - 9,4 м2, всього по підвалу - 372,8 м2;

- 1-й поверх: приміщення 1 пл. - 2,2 м2, приміщення 2 пл. - 84,1 м2, вітрина пл. - 2,1 м2, приміщення 3 пл. - 99,9 м2, вітрина пл. - 4,8 м2, приміщення 4 пл. - 72,8 м2, вітрина пл. - 2,5 м2, приміщення 5 пл. - 2,9 м2, приміщення 6 пл. - 58,3 м2, приміщення 7 пл. - 6,3 м2, приміщення 10 пл. - 44,8 м2, приміщення 11 пл. - 6,1 м2, приміщення 12 пл. - 1,8 м2, приміщення 13 пл. - 2,9 м2, приміщення 14 пл. - 7,3 м2, приміщення 14а пл. - 16,2 м2, приміщення 15 пл. - 10,2 м2, приміщення 16 пл. - 2,6 м2, приміщення 17 пл. - 1,5 м2, приміщення 18 пл. - 2,2 м2, приміщення 19 пл. - 9,1 м2, приміщення 20 пл. - 44,5 м2, вітрини пл. - 2,2 м2, приміщення 21 пл. - 18,3 м2, приміщення 22 пл. - 17,9 м2, приміщення 23 пл. - 25,0 м2, вітрина пл. - 1,0 м2, приміщення 24 пл. - 50,3 м2, вітрини пл. - 4,0 м2, приміщення 25 пл. - 0,9 м2, приміщення 26 пл. - 1,5 м2, всього по 1-му поверху - 606,2 м2;

- антресолі 1-го поверху: приміщення 8 пл. - 47,0 м2, приміщення 9 пл. - 6,3 м2, всього по антресолі 1-го поверху - 53,3 м2.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року рішення господарського суду Київської області від 26.12.2013 року у даній справі скасовано в частині задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Акціонерного товариства "Реверта" і у вказаній частині припинено провадження у справі; в іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2014 року у справі №К2/107-12/13 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року і справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 року скасовано рішення господарського суду Київської області від 26.12.2013 року в частині задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Акціонерного товариства "Реверта" та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, в іншій частині рішення господарського суду Київської області від 26.12.2013 року у даній справі залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2015 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 року у даній справі в частині скасування рішення господарського суду Київської області від 26.12.2013 року у справі № К2/107-12/13 і прийняття нового рішення про відмову Акціонерному товариству "Реверта" у позові; рішення господарського суду Київської області від 26.12.2013 року в цій частині залишено в силі; в іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 року залишено без змін.

Після постанови Вищого господарського суду України від 12.01.2015 у справі № К2/107-12/13, за заявою ОСОБА_4 від 12.02.2015 рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 у даній справі переглядалось за нововиявленими обставинами, і за наслідками перегляду рішення від 26.12.2013 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 30.03.2016 постанову Вищого господарського суду України від 12.01.2015 у справі № К2/107-12/13 скасовано, справу № К2/107-12/13 передано на новий розгляд до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 у справі № К2/107-12/13 скасовано в частині повного задоволення апеляційних скарг ОСОБА_3 та в частині скасування рішення господарського суду Київської області від 26.12.2013 у справі № К2/107-12/13 і прийняття нового рішення про відмову Акціонерному товариству "Реверта" у позові. Рішення господарського суду Київської області від 26.12.2013 у справі № К2/107-12/13 у цій частині залишено в силі. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 у справі № К2/107-12/13 залишено без змін.

ОСОБА_3 звернулася до Господарського суду Київської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 у справі №К2/107-12/13, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 26.12.2013 у даній справі; позовні вимоги ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Нісема" задовольнити; у задоволені позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - АТ "Реверта" - відмовити.

У поданій заяві заявник посилається на те, що рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 06.09.2012 у справі №1026/1613/12 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 було визнано недійсним шлюбний договір, укладений 28.03.2007 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пивоваровим О. К., зареєстрованим в реєстрі за №326.

Отже, за доводами заявника, ОСОБА_4 не мав права передавати в іпотеку без згоди іншого з подружжя майно, яке є спільним майном подружжя, а тому у АТ "Реверта" не було підстав для звернення стягнення на спірне нерухоме майно.

Таким чином, заявник вважає, що у задоволенні позовних вимог АТ "Реверта" слід відмовити.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2017 заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 у справі №К2/107-12/13 залишено без задоволення, а рішення - без змін.

Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що вказані заявником обставини не спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення, а саме не спростовують постанови, рішення судів, які в силу ст. 35 ГПК України, є преюдиціальними при розгляді даної справи, тобто такими, що не потребують додаткового дослідження та доказування. Заявлені обставини, стосуються взаємовідносин між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та АТ "Реверта". У даному позові не заявляються та не розглядаються будь-які вимоги ОСОБА_4 та/або ОСОБА_5 щодо спірного майна або порушення їх прав, у тому числі з зазначенням вказаних обставин, які вже були їм відомі на час розгляду справи.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_3 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з двома апеляційними скаргами, в яких просить ухвалу Господарського суду Київської області по справі № К2/107-12/13 від 30.11.2017 скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким заяву про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 у справі №К2/107-12/13 за нововиявленими обставинами задовольнити повністю, рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 у справі № К2/107-12/13 скасувати, позовні вимоги позивача за первісним позовом задовольнити, у задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - відмовити.

В апеляційних скаргах апелянт посилається на ті ж обставини, що були ним покладені в обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 у справі №К2/107-12/13.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 апеляційні скарги ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.11.2017 у справі №К2/107-12/13 об'єднані в одне провадження.

Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні підтримав вимоги за апеляційними скаргами.

Відповідач та треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та АТ "Реверта" правом на участь своїх представників у судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, ухвали суду направлялись за належними адресами.

Згідно п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Стосовно повідомлення АТ "Реверта", слід зазначити наступне.

Вказана особа про розгляд даної справи повідомлялася в порядку, передбаченому Договором про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах, яка ратифікована Україною 22.11.1995 та набула чинності 12.07.1996.

Так, Київський апеляційний господарський суд звертався через Міністерство юстиції України з відповідним судовим дорученням про вручення документів до Компетентного органу Латвійської Республіки у порядку, встановленому вказаною міжнародною угодою.

В свою чергу, Міністерством юстиції України були надіслані до апеляційного суду документи, складені під час виконання на території Латвійської Республіки судового доручення про вручення судових документів представнику АТ "Реверта".

Так, згідно підтвердження про видачу документів ухвала суду про призначення справи до розгляду була отримана представником АТ "Реверта" 22.03.2018.

Отже, АТ "Реверта" про розгляд даної справи було повідомлено належним чином.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутніми в даному судовому засіданні від відповідача та третіх осіб до суду не надійшло.

За наведених обставин, а також враховуючи те, що неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду судом апеляційних скарг, вони розглянуті по суті у даному судовому засіданні з прийняттям постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України (у попередній редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" передбачено, що статтею 112 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Згідно п. 2 вказаної Постанови до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Позивач, як на нововиявлену обставину, посилається на те, що рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 06.09.2012 у справі №1026/1613/12 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 було визнано недійсним шлюбний договір, укладений 28.03.2007 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пивоваровим О. К., зареєстрованим в реєстрі за №326.

Отже, за доводами заявника, ОСОБА_4 не мав права передавати в іпотеку без згоди іншого з подружжя майно, яке є спільним майном подружжя, а тому у АТ "Реверта" не було підстав для звернення стягнення на спірне нерухоме майно.

При цьому, позивач зазначає, що про існування шлюбного договору між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 28.03.2007, йому стало відомо 20.12.2016 з реєстру судових рішень, а саме з рішення Тетіївського районного суду Київської області від 06.09.2012 у справі №1026/1613/12.

Колегія суддів, розглянувши матеріали даної справи, дійшла висновку про те, що вказані обставини не є нововиявленими, з огляду на наступне.

Як вже зазначалось, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Отже, відсутність хоча б однієї із трьох вказаних умов свідчить про відсутність існування нововиявлених обставин.

У даному випадку обставини, на які посилається позивач, а саме визнання шлюбного договору недійсним, були відомі заявнику ще під час розгляду даної справи судом по суті.

Так, 12.02.2015 року ОСОБА_4 звертався до Господарського суду Київської області із заявою про перегляд рішення цього ж суду від 26.12.2013 року у справі № К2/107-12/13 за нововиявленими обставинами.

При цьому, нововиявлені обставини у даній справі заявник пов'язував із рішенням Печерського районного суду міста Києва від 17.01.2014 року у справі №757/27188/13-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 та АТ "Реверта", яким визнано недійсним договір іпотеки №2.1.16.4.-07/22-ІЕ1 від 23.08.2007 року та вилучено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку № 93755 щодо нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1032,30 м2, що становить 13/100 від всього домоволодіння.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.03.2015 року у справі №К2/107-12/13 (суддя Ярема В.А.) заяву ОСОБА_4 про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 року у цій же справі за нововиявленими обставинами задоволено; скасовано рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 року у справі № К2/107-12/13, в частині задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Реверта" до ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нісема" про визнання права власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1032,30 кв. м. та визнання недійсним статуту ТОВ "Нісема", зареєстрованого 15.03.2012 року Тетіївською районною державною адміністрацією Київської області, в частині формування статутного капіталу товариства за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1032,30 кв. м.; відмовлено в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Реверта" до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1032,30 кв. м. та визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Нісема", зареєстрованого 15.03.2012 року Тетіївською районною державною адміністрацією Київської області, в частині формування статутного капіталу товариства за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1032,30 кв. м. та припинено провадження у справі в частині вищезазначених позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 року скасовано рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2015 у справі № К2/107-12/13, у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 року у справі № К2/107-12/13 відмовлено; рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 року у справі № К2/107-12/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 року у справі №К2/107-12/13 залишено без змін.

Суд касаційної інстанції у постанові зазначив, що переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вірно вказав на помилковість висновку суду щодо наявності станом на момент прийняття господарським судом Київської області рішення - 17.03.2015 року у даній справі вищезазначених нововиявлених обставин, оскільки вони були відомі останньому під час перегляду Київським апеляційним господарським судом рішення господарського суду Київської області від 26.12.2013 року, під час перегляду постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року Вищим господарським судом України, а також при повторному перегляді Київським апеляційним судом рішення господарського суду Київської області від 26.12.2013 року та перегляду постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 року Вищим господарським судом України, тобто неодноразового та тривалого розгляду даної справи.

Даний факт підтверджено тим, що під час перегляду Київським апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду від 17.03.2015 року у справі № К2/107-12/13 ОСОБА_4 16.07.2015 року долучено до матеріалів справи належним чином засвідчені копії рішення Печерського районного суду міста Києва від 17.01.2014 року у справі №757/27188/13-ц, ухвалу апеляційного суду міста Києві від 22.04.2014 року у справі 22-ц/796/5938/2014ю та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2014 року, про що також зазначено в постанові Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 року.

При цьому, судами при розгляді заяви ОСОБА_4 було встановлено наступне.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 17.01.2014 по справі №757/27188/13-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 та АТ "Реверта" про визнання недійсним договору іпотеки та вилучення з реєстру запису про обтяження майна, позов задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки №2.1.16.4.-07/22-ІЕ1 від 23.08.2007 та вилучено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку №93755 щодо нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1032,30 м2, що становить 13/100 від всього домоволодіння.

Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 22.04.2014 рішення Печерського районного суду міста Києва від 17.01.2014 у справі №757/27188/13-ц залишено без змін, а постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2014 відмовлено АТ "Реверта" у відкритті касаційного провадження у справі №757/27188/13-ц.

Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.09.2014 та 12.01.2015 у допуску до провадження Верховного суду України вказаної справи відмовлено.

Як вже вказувалося, ОСОБА_4 ще у 2015 року долучено до матеріалів даної справи належним чином засвідчену копію, зокрема, рішення Печерського районного суду міста Києва від 17.01.2014 року у справі №757/27188/13-ц (т.15, а.с.10-12).

Із вказаного рішення вбачається, що підставою для задоволення позову ОСОБА_5 про визнання недійсним договору іпотеки та вилучення з реєстру запису про обтяження майна стало визнання недійсним шлюбного договору, укладеного між ОСОБА_5 до ОСОБА_4 28.03.2007.

Так, суд встановивши обставину з визнання недійсним шлюбного договору, зазначив, що передане в іпотеку ОСОБА_4 без згоди іншого подружжя ОСОБА_5 за оспорюваним Договором іпотеки нежитлове приміщення, яке придбано ОСОБА_4 у шлюбі, враховуючи положення ст. 60 СК України, є спільним майном подружжя, а тому зміст оспорюваного правочину суперечить ст. 6 Закону України "Про іпотеку", що в свою чергу стало підставою для визнання його недійсним.

При цьому, у рішенні Печерського районного суду міста Києва від 17.01.2014 року у справі №757/27188/13-ц міститься посилання на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 06.09.2012 у справі №1026/1613/12, яким шлюбний договір, укладений 28.03.2007 між ОСОБА_5 до ОСОБА_4, було визнано недійсним (т.15, а.с.11, 6 абзац).

У вказаній справі №757/27188/13-ц про визнання недійсним договору іпотеки та вилучення з реєстру запису про обтяження майна брала участь як третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 (заявник нововиявлених обставин у даній справі).

Отже, з обставинами ухвалення рішення у справі №757/27188/13-ц та підставами його прийняття ОСОБА_3 була обізнана.

При цьому, представником ОСОБА_3 у вказаній справі був ОСОБА_2, який наразі також представляє інтереси вказаної особи у даній господарській справі.

У рішенні Печерського районного суду міста Києва від 17.01.2014 року у справі №757/27188/13-ц зазначено, що представник третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_2 проти позову заперечень не мав, посилаючись на викладене в письмових поясненнях, вважав наявними підстави для його задоволення (т.15, а.с.10, зворотній бік аркуша).

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що позивачу про існування рішення Тетіївського районного суду Київської області від 06.09.2012 у справі №1026/1613/12, яким шлюбний договір, укладений 28.03.2007 між ОСОБА_5 до ОСОБА_4, було визнано недійсним, було відомо починаючи щонайменш з 17.01.2014, тобто з дати ухвалення Печерським районним судом міста Києва від 17.01.2014 року рішення у справі №757/27188/13-ц.

Отже, враховуючи те, що дана господарська справа неодноразово розглядалася судами, позивачу вказані вище обставини, а саме визнання недійсним шлюбного договору, були відомі вже станом на час першого апеляційного перегляду рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що викладені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України (у попередній редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 у справі № К2/107-12/13 та відповідно залишення вказаного рішення без змін.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що правові підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційних скарг відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 30.11.2017 у справі № К2/107-12/13 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційних скарг покласти на їх заявника - позивача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 02.07.2018 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Дідиченко