УХВАЛА

ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

17 грудня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд, суддя    Гавдик З.В. розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу                                        № 2а-7661/09/1370 за адміністративним  

позовом ОСОБА_1, представник – ОСОБА_2 (довіреність від 30.06.2007 року)

до Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції, представник – не з’явився,

Головного управління юстиції Львівської області, представник – не з’явився

про скасування постанови ВП № 13300909 від 15.06.2009 року, визнання дій та бездіяльності незаконними

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції, Головного управління юстиції Львівської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії.  

У позовних вимогах позивач просить:

1. Скасувати постанову ВП № 13300909 Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа).

2. Зобов’язати Відділ державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції скасувати заходи по забезпеченню позову, застосовані ухвалою господарського суду Львівської області від 17.08.2007 року у справі № 19/219 та накладені відповідною постановою Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції.    

3. Визнати дії Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції незаконними.

4. Визнати бездіяльність Головного управління юстиції Львівської області незаконною.

На думку позивача її права порушені відділом державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції щодо невиконання ухвали Господарського суду Львівської області, в частині скасування заходів забезпечення позову  по справі, у якій позивачка була третьою особою без самостійних вимог на предмет спору.

На запитання суду, до представника позивача про підсудність даної справи адміністративному суду, представник відповів, що при поданні позову позивач керувалась листом ВАС України від 28.09.2009 року. Також представник позивача пояснив, що позивач приймала участь у господарській справі як тертя особа без самостійних вимог на предмет спору із правами визначеними ГПК України, щодо закриття провадження у праві покладається на думку суду.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд при постановлені ухвали виходить з наступного:

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України судоустрій, судочинство, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства визначаються виключно законами.

Згідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (ч. 1 ст. 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і

судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України.

Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Згідно ст. 121/2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом.

Згідно ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження», скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.

Правосуддя в Україні здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ по спорах відповідно до процесуального законодавства України.

Даний спір, з позиції позивача, по суті, виник у зв’язку з відмовою у прийнятті до провадження виконавчого документа, що виданий Господарський судом Львівської області по господарській справі, та у відкритті виконавчого провадження, про що винесена відповідна постанова.  

На думку суду, позивач, не погодившись з вказаною постановою, помилився в обранні відповідного способу захисту та звернувся до адміністративного суду по даній справі з вимогами, які по суті не можуть захисти порушені, на думку позивача, права свободи та інтереси, а відтак даний спір слід розглядати в порядку господарського судочинства, оскільки скарги на дії органів Державної виконавчої служби в порядку                 ст. 121/2 ГПК України, є невід'ємною частиною господарського процесу.

Згідно принципу диспозитивності, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуді.

Керуючись ст. ст. 157, 158, 159, 160, 165 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.   Провадження у справі № 2а-7661/09/1370 за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції,

Головного управління юстиції Львівської області

про скасування постанови ВП № 13300909 від 15.06.2009 року, визнання дій та бездіяльності незаконними  

закрити.

2. Роз’яснити позивачеві, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції господарський судів в порядку господарського судочинства.

3. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

4. Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                            Гавдик З.В.