Справа № 22-ц-1537/2008 року

Головуючий1 інілаїщії   Чижиченко Д.В.

Категорія : поновлення порушеного права.

доповідач    Ларенок В.І.

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2008 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеля ційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді:     -Міненкової Н.О.

- суддів:     -Ларенка В.І.

- Гальянової І.Г.,
при секретарі:     - Григоренко К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Харкові апеляційну скар гу ОСОБА_6 на рішення Жовтневого районного суду м.  Хар кова від 21 січня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7,  треті особи: служба громадянства ім міграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ ХМУ УМВС України в Харків ської області,  Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради - про поновлення порушеного права користування квартирою,  вселення ,  ви знання приватизацію квартири незаконною,  зобов'язання зареєструвати місце про живання,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2008 року позивач ОСОБА_6 звернувся у суд з позовом до відповідачів про поновлення порушеного права користування квартирою,  вселен ня ,  визнання приватизацію квартири незаконною,  зобов'язання зареєструвати міс це проживання.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав,  що він з 1990 року не проживає в АДРЕСА_1 у зв'язку з тим,  що був у 1990 році засуджений до 13 років позбавлення волі. Наймачем ква ртири була мати - ОСОБА_8,  яка померла у 1999 році. Крім по зивача,  його матері у спірній квартирі проживали і були прописані його вітчим ОСОБА_9 та відповідач - ОСОБА_7.

У 1991 році його було виписано з квартири,  так як на той час осіб засудже них до позбавлення воли виписували після набрання вироком законної сили.

Звільнившись з місць позбавлення волі 16 червня 2005 року він приїхав до м.  Харкова до свого брата - відповідача ОСОБА_7. Відповідач відмовив йому в реєстрації в квартирі,  та він вимушений зареєструватися у центрі соціальної адап тації за адресою АДРЕСА_1. У грудні 2005 року ОСОБА_7 приватизував квартиру на себе та свого батька ОСОБА_9 Вітчим помер у ве ресні 2006 року,  після чого відповідач здав квартиру в оренду. Позивач вважав свої житлові права порушеними,  оскільки діями відповідача він не тільки був позбавле ний можливості користуватися житлом,  а й був позбавлений можливості скористу ватися правом приватизації житла.

Відповідач ОСОБА_7 позов не визнав,  пояснив,  що позивач більш ніж

15 років житловою площею не користувався,  та не повідомляв про себе.    

Треті особи проти позову заперечували.

Рішенням Жовтневого   районного суду м.  Харкова від 21 січня 2008 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційний скарзі позивач ОСОБА_6 просить рішення суду скасу вати,  посилаючись на порушення судом першої інстанції матеріального і процесуа льного права та прийняти нове рішення яким задовольнити його позовні вимоги.

Наводить ти ж доводи,  що і в судовому засіданні суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до  ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги,  судова колегія вважає,  що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 - про понов лення порушеного права користування квартирою,  вселення ,  визнання приватиза цію квартири незаконною,  зобов'язання зареєструвати місце проживання,  суд першої інстанції виходив із того,  що вимога ОСОБА_6 не основана на за коні.

Судова колегія вважає,  що дані висновки суду є правильними,  оскільки вони зроблені відповідно до зібраним доказам,  вимогам  ст.  ст.  10,  57,  58,  59,  60,  213 ЦПК України,   ст.  71Житлового кодексу України,  Постанови Ради Міністрів СРСР «Про затвердження Положення про паспортну систему в СРСР» від 28 серпня 1974 року,  Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 че рвня 1992 року.

Судом встановлено,  що ОСОБА_6 був у 1990 році засуджений до 13 років позбавлення волі. У 1991 році його було виписано з квартири АДРЕСА_1,  наймачем якої була його мати ОСОБА_8,  яка померла у 1999 році. У квартирі проживали і були прописані його вітчим - ОСОБА_9 та відповідач - ОСОБА_7. У грудні 2005 року ОСОБА_7 приватизував квартиру на себе та свого ба тька ОСОБА_9 Вітчим помер у вересні 2006 року.

Ці факти ніким не заперечуються,  крім того підтверджуються матеріалами справи: технічним паспортом на квартиру,  свідоцтвом про право власності,  свідоц твом про смерть,  довідками,  приватизаційною справою ( а.с.  69,  71,  72,  111-144).

На момент виписки позивача з квартири діяла  ст.  71 ЖК України,  згідно до якої жиле приміщення зберігалося за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сімї понад шість місяців у випадках: взяття під варту - протягом усього часу перебування під перебуванням під слідством і судом.

На підставі діючої на той час Постанови Ради Міністрів СРСР «Про затвер дження Положення про паспортну систему в СРСР» від 28 серпня 1974 року ,  № 677,  - виписка осіб,  засуджених до позбавлення волі проводилася після набрання вироком законної сили відносно цих осіб. Вона здійснюється по надходженню на них з органів внутрішніх справ повідомлення про засудження.

Посилання позивача ОСОБА_6 на те,  що згідно до  ст.  71 ЖК Украї ни,  в яку 2 березня 2000 року були внесені зміни,  і яка тепер передбачає що жиле приміщення зберігається за особами засудженими до позбавлення волі протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання,  - не могуть бути підставою для задоволення позову,  тому що закони та інші нормативно-правові ак ти не мають зворотної дії в часі,  крім випадків,  коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.    

За таких обставин судова колегія приходить до висновку,  що права ОСОБА_6 на вказану квартиру порушені не були.

Відповідно до вимог  ст.  2,  5 Закону України «Про приватизацію державно го житлового фонду» від 19 червня 1992 року до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків де мешкають два і більше наймачів. Квартири передаються наймачеві та членам його сім'ї безоплатно. До членів сім'ї наймача включаються лише громадяни,  які постійно проживають в квартирі разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Позивач на момент приватизації в спірної квартирі не проживав,  зареєстрований в ній не був,  за ним право на житло не зберігалося. У грудні 2005 року ОСОБА_7 приватизував квартиру тільки на себе та свого батька ОСОБА_9

Таким чином,  суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те,  що приватизація квартири у даному випадку була проведена без порушення чин ного законодавства.

У зв'язку з вищевикладеним,  судова колегія вважає,  що рішення суду по становлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи позивача викладені в апеляційній скарзі були предметом розгляду суду першої інстанції,  та їм дана належна оцінка.

Висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Керуючись  ст.  ст.  303,  304,  307,  308,  313-315,  317,  319 ЦПК України,  судова колегія

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м.  Харкова від 21 січня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно,  але може бути оскаржена в касаційному порядкубезпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня ії проголошення.