Справа № 22-ц-1657\2008р.

Головуючий 1 інст  Федюшин И.В.

Категорія: відшкодування шкоди .

доповідач - Ларенок В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2008 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого     -     суддіМіненкової Н.О.
суддів     -     Ларенка В.І., Гальянової І.Г.,

при секретарі    -     Григоренко К.Ю.

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   в   м.    Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Жовтневого районного суду м.  Харкова від 13 лютого 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 83 Жовтневого району м.  Харкова про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири,

встановила:

В червні 2004 року позивачка ОСОБА_1  звернулась у суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди у сумі 1 949 грн. та моральної шкоди у сумі 2 000 грн.,  посилаючись на те,  що 12.04.2004 року з вини відповідача,  якому належить квартира АДРЕСА_1,  збулося залиття її квартири № 6 ,  яка розташована двома поверхами нижче.

Вартість відновлюваних робіт згідно до кошторису на виконання ремонтних робіт складає 1 949 грн. Моральну шкоду,  заподіяну відповідачем вона оцінює у 2 000 грн.,  тому що не спала в ніч з 12 на 13 лютого 2004 року. їй були спричинені душевні страждання. У результаті залива квартири було відключено опалення. Квартира сильно намокла,  що спричинило незручності. Вона буде змушена витратити на ремонт кошти,  за які планувала придбати одяг.

В процесі слухання справи до участі у справи у якості співвідповідача було залучено   Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 83 ( далі КЖП № 83 ) Жовтневого району м.  Харкова.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечував,  посилаючись на те,  що його вини в заливі квартири немає,  вважає винним комунальне підприємство,  тому що причиною залива квартири послугувало порив стояка системи опалення розташованого у його квартирі.

Представник відповідача КЖЄП № 83 проти позову заперечує. Пояснив,  що

стояк знаходиться у квартирі ОСОБА_2 Згідно із Правилами користування жилими приміщеннями та прибудинковими територіями власник квартири за свої власні кошти зобов'язаний утримувати квартиру та інженерне обладнання в загальному стані.

Рішенням Жовтневого районного суду м.  Харкова від 13 лютого 2007 року в позові ОСОБА_1  про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено з посиланням на те,  що позивачкою не надано доказів на підтвердження вартості спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 1 949 грн. та не надано доказів спричинення моральної шкоди.

Не погоджуючись із таким рішенням районного суду позивачка ОСОБА_1  просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення,  яким задовольнити її позов у повному обсязі. Наводить ті ж доводи,  що і в судовому засіданні суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до  ст.  303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги,  судова колегія вважає що вона не підлягає задоволенню,  з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири,  суд першої інстанції виходив з того,  що залив квартири мав місце,  однак позивачем не надано доказів на підтвердження вартості спричиненої матеріальної та моральної шкоди.

Судова колегія вважає,  що дані висновки суду є правильними,  оскільки вони зроблені відповідно до зібраним по справі доказам,  вимогам  ст.  ст.  10,  11,  60 ЦПК України,   ст.  1166,  1167 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи,  позивачка ОСОБА_1  є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_3 є власником квартири НОМЕР_1,  розташованої вище . 12 лютого 2004 року мав місце залив квартири у зв'язку з поривом труби опалення,  розташованої у квартирі ОСОБА_3 Причина пориву труби не вияснена.

Згідно до  ст.  1166 ЦК України майнова шкода,  завдана майну фізичної особи,  відшкодовується в повному обсязі особою,  яка її завдала.

Відповідно до  ст.  1167 ЦК України,  моральна шкода,  завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю,  відшкодовується особою,  яка її завдала за наявності її вини.

Статтею 11 ЦПК України передбачено,  що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,  які приймають участь у справі.

Відповідач не визнає своєї вини у тому що залив квартири водою відбувся по його вині.

Судом для з'ясування дійсної причини пориву труби стояка опалення та вартості ремонтно - відбудовчих робіт завданої заливом призначалася двічі судово-будівельно-технична експертиза (а.с.  49, 57 ). Однак позивачка не провела оплату за провадження експертизи,  і тому експертиза була знята з провадження.

А тому районний суд правильно вважав,  що позивачем не надано доказів

на підтвердження вартості спричиненої матеріальної шкоди,  не надано доказів тому,  що відповідач є винним в пориві труби та залитті квартири водою.

Відмовляючи в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди внаслідок    залиття квартири,  суд першої інстанції також правильно виходив з того,  що позивачем не надано доказів на підтвердження вартості спричиненої моральної шкоди та наявності вини відповідача в залитті квартири.

Таким чином,  доказів,  яки б вважалися достовірними та свідчили про вину відповідача у заливі квартири,  позивачем надано не було.

Акт складений 23.02.2004 року робітниками КЖЄП - 8 (а.с.  8 ) не може бути підставою вважати,  що залиття квартири збулося з вини відповідача,  тому що в ньому не вказана причина пориву труби опалення.

У зв'язку з вищевикладеним,  судова колегія вважає,  що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи,  викладені в апеляційній скарзі,  були предметом розгляду суду першої інстанції,  та їм дана належна оцінка.

Висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Керуючись  ст. 303,   304,   307,   308,   313,   314,   315,   317,   319  ЦПК України,  судова колегія

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Жовтневого  районного суду м.  Харкова від 13 лютого 2007 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення,  але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.