Справа № 22-ц-2736\2008 року
Головуючий 1 інстанції- Єрмоленко В.Б.
Категорія : відшкодування шкоди.
доповідач Ларенок В.І.
ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2008 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеля ційного суду Харківської області в складі:
головуючого-судді -Міненкової Н.О.
- суддів: - Ларенка В.І.
- Гальянової І.Г.,
при секретарі: - Григоренко К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скар гу ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Хар кова від 22 квітня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Фрунзенського районного суду м. Харкова, третя особа ОСОБА_5 - про відшкодування майнової та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2008 року ОСОБА_4 звернулась у суд з позовом до Фрунзенсь кого районного суду м. Харкова про відшкодування майнової та моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що в 25 Л 2.2007 року вона звер нулася до Фрунзенського районного суду м. Харкова зі скаргою на постанову ДІМ Фрунзенського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області від 11.11.2007 ро ку про відмову в порушенні кримінальної справи. ВВажая, що її скарга підлягала розгляду протягом десяти днів, проте звернувшись в канцелярію суду 8 січня 2008 року з проханням надати матеріали справи для ознайомлення, їй було в цьому від мовлено, а головою суду повідомлено, що скарга зникла. 12 січня 2008 року нею одержана офіційна письмова відповідь на заяву від 10 січня 2008 року, з якої вба чається, що на протязі з 25 грудня 2007 року по 10 січня 2008 року скарга знаходи лася в канцелярії суду і лише Юсічня 2008 року передана для розгляду судді Бон даревій І.В. Позивачка вважає, що діями і бездіяльністю посадових осіб Фрунзен ського районного суду м. Харкова їй завдана моральної шкоди, пов'язана з перене сеним стресом, стражданнями і переживаннями за матір - ОСОБА_7, яка дізна вшись про це, 9 січня 2008 року потрапила до лікарні і знаходилася на стаціонар ному лікуванні до 17 січня. Заподіяну немайнову шкоду позивачка оцінює у роз мірі 1 000 грн. за кожен день не розгляду скарги судом. Крім того, за ствердженням позивачки, вона стала свідком погроз їй, її матері і представнику - третій особі у справі з боку адвоката, що представляє інтереси протилежної сторони, в процесі судових засідань при розгляді цивільної справи у 2007 році. У зв'язку з первинним зверненням до Апеляційного суду Харківської області з позовом до Фрунзенського районного суду м. Харкова, вона також просить стягнути з відповідача матеріаль ний збиток у сумі 81 грн., який складається з судових витрат.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2008 року в позові ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, посила ючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуально го права та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Посила ється на те, що суд розглянув справу за відсутності представника відповідача. При розгляді справи суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; в матеріалах справи відсутні копії документів, які були подані нею до апеляційній скарги на ухвалу судді від 28.01.2008 року ( копія позовної заяви, копія відповіді голови Фрунзенського районного суду м. Харкова, ксерокопії квитанцій про сплату держмита, копії ухвали судді апеляційного суду про визначення підсудності цієї справи від 21.01.2008 року).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення майнової та моральної шкоди, районний суд виходив з того, що ОСОБА_4 не надала суду доказів завданої їй моральної шкоди. Не довела те, що причиною хво роби матері і находження її у стаціонарному лікуванні у зв'язку з тим, що її скарга не була розглянута судом. Не доведений і факт спричинення такої шкоди внаслідок не ознайомлення ОСОБА_4 з тими матеріалами справи 8 січня 2008 року, які саме вона надала суду при зверненні зі скаргою 25.12.2007 року. Сплачені при по дачі позову до суду судові витрати не відносяться до майнової шкоди і підлягають розподілу між сторонами при повному або частковому задоволенні позовних ви мог.
Судова колегія вважає, що дані висновки суду є правильними, оскільки вони зроблені відповідно до зібраним по справі доказам, вимогам ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 1167, 1173, 1174 ЦК України.
Судом встановлено, що
Статтею 1167 ЦК України встановлені загальні підстави для відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю іншої особи. Вона відшкодовується за наявності вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.
Даний випадок що мав місце з позивачкою, не передбачений частиною дру гою статті 1167 ЦК.
Згідно із положеннями Конституції України та ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених , невизнаних або оспо рюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про судоустрій України» голова міс цевого суду здійснює організаційне керівництво діяльністю суду і застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення. На заяву ОСОБА_4 від 10.01.2008 року щодо розшуку її скарги та притягнення винних до відповідальнос ті, голова суду надав відповідь, яка ґрунтується на положеннях Закону України «Про звернення громадян» і містить в собі роз'яснення відносно мір реагування які їм застосовані в межах наданих йому повноважень та відповідно до чинного законодавства.
Крім того, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідально сті обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
ОСОБА_4 заявила вимоги про відшкодування моральної шкоди у сумі 15 000 грн., оскільки в передбачені законом строки її скарга не була розглянута су дом і внаслідок дій і бездіяльності посадових осіб суду мати позивачки потрапила до лікарні, а ОСОБА_4 через це пережила стрес, біль, страждання і переживан ня. Між тим, доказів, які б вважалися достовірними та свідчили що саме це стало причиною хвороби матері позивачки і находження її на лікуванні суду не надано. Не доведений і факт спричинення такої шкоди внаслідок не ознайомлення ОСОБА_4 з тими матеріалами справи, які саме вона надала суду при зверненні зі скар гою.
Доказів на підтвердження факту заподіяння позивачки моральних чи фізич них страждань позивачка суду не надала.
За таких обставин суд першої інстанції правильно відмовив в позові позива чці.
Що ж стосується посилання в апеляційній скарзі на те, що справа розгляну та за відсутності представника відповідача, то в справі мається письмова заява представника відповідача, де він просить розглядати взагалі справу за його відсут ності, а не тільки 1 квітня 2008 року.( а.с. 61 ). Ця обставина не є підставою у дано му випадку для скасування рішення суду.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом розгляду суду першої інстанції, та їм дана належна оцінка.
Висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.