Справа №22-1076/09
Головуючий у 1 інстанції - Мальченко О.В.
Доповідач - Українець Л.Д.
УКРАЇНА
УХВАЛА
Іменем України
11 лютого 2009 року Колегія судців судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду міста Києва
В складі: головуючого - Українець Л.Д.
суддів - Амеліна В.І.
Поливач Л.Д.
при секретарі - Мороз О.М.
з участю адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4
на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 01 грудня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа П»ятнадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання недійсним заповіту, свідоцтва про право власності, визначення порядку користування жилим приміщенням
встановила:
06 листопада 2008 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання недійсним заповіту, свідоцтва про право власності, визначення порядку користування жилим приміщенням
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 11 листопада 2008 року позовну заяву ОСОБА_4 залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків до 11 листопада 2008 року.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 01 грудня2008 року позовну заяву ОСОБА_4 визнано неподаною та повернуто позивачу
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалу суду скасувати, а справу повернути до районного суду для розгляду по суті позовних вимог.
Зазначив, що на усунення недоліків позовної заяви направив до суду письмове повідомлення про усунення недоліків позовної заяви щодо її обґрунтування, чіткого визначення позовних вимог та інших вимог. Вважає, що виконав вимоги ухвали суду від 11 листопада 2008 року, а повернення позовної заяви є безпідставним.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з"явидися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Надаючи позивачу строк на усунення недоліків, суддя в ухвалі зазначив, що подана заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, а саме : не конкретизований зміст позовних вимог щодо визнання заповіту та свідоцтва про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім. »я ОСОБА_5 недійсними та не зазначено в чому полягає неправильність складання заповіту ; не конкретизовані правові підстави за яких позивач просить визнати за ним право власності на Vi частину спірної квартири ; не викладено обставини якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги про визначення порядку користування спірною квартирою; не визначено ціну позову щодо заявлених вимог майнового характеру.
На виконання ухвали суду позивач 25 листопада 2008 року надав фактично не нову позовну заяву з виправленими недоліками, а перелік правових норм та вимоги з якими він звертається до суду у формі позовної заяви.
Відповідно до ч.2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 119 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Визнаючи заявою неподаною та повертаючи її позивачеві, суддя дійшов правильного висновку, що позивач не виконав вимоги ухвали від 11 листопада 2008 року.
Такий висновок суду ґрунтується на ст. 119 ЦПК України, якою передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, ціну позову щодо вимог майнового характеру, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (пункти 3, 4, 5 ч.2).
Як в позовній заяві, так і в письмовому повідомленні про усунення недоліків, позивач не виконав зазначені вимоги закону. Названі документи не містять викладу обставин, якими позивач обґрунтовує кожну вимогу, а зазначений лише перелік вимог та норми права, які позивач вважає необхідними суду застосувати для задоволення його вимог.
Заявляючи вимоги про встановлення юридичного факту проживання однією сім»єю чоловіка та жінки, в заяві зазначено наступне: «прошу встановити юридичний факт проживання однією сім»єю чоловіка та жінки з ОСОБА_6. та ОСОБА_4 з червня 1990 року по 13 серпня 2008 року, оскільки під час проживання однією сім»єю з небіжчицею ми придбали спільне майно на яке я у подальшому буду претендувати.
Зі змісту першої позовної заяви вбачається, що існує заповіт на ім»я відповідача, проте в заяві після усунення недоліків взагалі нічого не зазначено щодо заповіту.
У своїх вимогах позивач просить змінити черговість та надати йому право на спадкування майна спадкодавця, проте не зазначає хто є спадкоємцями і як це пов»язується з відповідачем по справі ОСОБА_5.. Чи є вона спадкоємцем за законом чи за заповітом.
У поданій на усунення недоліків заяві поставлено питання про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спірну квартиру видане на ім»я ОСОБА_5, проте в самій заяві не зазначено, коли та ким видано це свідоцтво ОСОБА_5, тобто не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує цю вимогу.
Аналогічне має місце щодо визначення об»єму спадкового майна та його вартості.
Ці обставини позивач також нічим в заяві не обґрунтовує.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач зазначає, що така позовна заява не може бути прийнята, оскільки порушить її право на судовий захи ст.
Крім того, на виконання ухвали суду про усунення недоліків позовної заяви позивач не подав нову позовну заяву яка б відповідала вимогам ст. 119 ЦПК України, а подав заяву про усунення недоліків позовної заяви, яка за своєю формою' відповідає ст. 119 ЦПК України лише в частині зазначення сторін по справі.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду від 01 грудня 2008 року відповідає вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 01 грудня 2008 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двдх місяців.