Справа № 11-246/09

Головуючий по 1 інстанції ЧИРВА О.І.

Категорія  ст.  286 ч. 1

КК України

Доповідач в апеляційній інстанції НЕДІЛЬКО М. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"7" квітня 2009 р. Колегія судців судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого     НЕДІЛЬКА М. І.

суддів     КЕКУХА В.Ф.,  ОХРІМЕНКА І.К.

за участю прокурора     КОЖУШКО Н.В.

адвоката     ОСОБА_2

розглянула кримінальну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3,  на постанову Золотоніського міськрайонного суду від 18.02.2009 року,  якою відмовлено в задоволенні його заяви про відновлення терміну на касаційне оскарження постанови Золотоніського міськрайонного суду від 21.02.2008 р. про застосування відносно нього закону України «Про амністію».

Згідно матеріалів кримінальної справи,  органом досудового слідства ОСОБА_3,  був притягнутий до кримінальної відповідальності за  ст.  286 ч. 1 КК України.

При цьому слідством було встановлено,  що він 19.07.2005 р. близько 9 год. в с Хрущівка Золотоніського району,  рухаючись на автомобілі ЗАЗ-968,  держномер К 8895 ЧК,  допустив зіткнення з велосипедом під керуванням ОСОБА_4,  внаслідок чого вона отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В даній дорожній ситуації ОСОБА_3,  були порушені вимоги п. 13.1 ПДР України.

Постановою Золотоніського міськрайонного суду від 21.02.2008 р. відносно ОСОБА_3,  подання органу слідства було задоволене і кримінальну справу закрито на підставі п. «б»  ст.  1 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 р.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням ОСОБА_3,  в касаційній скарзі,  адресованій Верховному суду України,  просить відновити йому строк на оскарження та скасувати вказану постанову Золотоніського міськрайонного суду,  виклавши мотиви своєї незгоди із нею.

Постановою цього ж Золотоніського суду від 18.02.2009 p.,  заява ОСОБА_3,  про відновлення строку на касаційне оскарження постанови про його звільнення від кримінальної відповідальності згідно Закону «Про амністію» залишена без задоволення і у відновленні такого строку йому відмовлено.

В скарзі на цю постанову ОСОБА_3 просить її скасувати та постановити свою постанову,  якою задовольнити його вимоги про продовження терміну на касаційне оскарження судового рішення від 21.02.2008 р.

Зазначає,  що при закритті справи йому не роз'яснялись наслідки прийняття такого судового рішення.

Він же,  не визначаючи своєї вини в скоєнні ДТП та не будучи ознайомленим із справою,  помилково вважав,  що вина його слідством не встановлена.

З цих причин ним своєчасно і не була оскаржена постанова суду.

Заслухавши доповідача,  ОСОБА_3,  та його адвоката,  підтримавших скаргу,  прокурора,  - про відмову в задоволенні скарги та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає,  що постанова суду підлягає до скасування з наступних підстав.

Так,  відмовляючи ОСОБА_3 в поновленні строку на оскарження постанови суду від 21.02.2008 р.,  суд в постанові зіслався,  як на доказ,  на його заяву про застосування до нього закону України «Про амністію» та на дані,  викладені в протоколі судового засідання,  про його присутність при розгляді подання органу слідства та про роз'яснення її змісту,  порядку та строків оскарження постанови.

Заперечуючи проти цього,  ОСОБА_3 під час розгляду скарги пояснив,  що судового засідання,  як такого,  не проводилось і питання про його звільнення від відповідальності там не вирішувалося. При цьому йому не роз'яснювався і зміст,  порядок та строки оскарження постанови,  і в тім числі того,  що він звільнений лише від кримінальної відповідальності.

В підтвердження сказаного пояснив,  що родом він сам із с Кривоносівка Золотоніського району і на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей. В той же час,  згідно постанови суду,  родом він із с.  Кропивна і на його утриманні перебуває одна неповнолітня дочка.

Викладене свідчить про те,  що він участі в розгляді подання не приймав і ці дані записані не з його слів. Доводи ОСОБА_3 стосовно цього підтверджені змістом постанови суду,  де дійсно зазначено,  що родом він із с Кропивна і має одну неповнолітню дочку.

За таких обставин колегія суддів вважає,  що судове засідання по розгляду подання належним чином не проводилось.

Не виясненим залишається і питання про те,  яким чином ОСОБА_3 роз'яснювався зміст постанови і чи роз'яснювалось при цьому,  що він звільняється лише від кримінальної відповідальності,  чи і від матеріальної.

Його посилання відносно цього про зворотне,  належним чином не спростовані.

В підтвердження упередженості суду до даної справи ОСОБА_3 зіслався і на те,  що з метою відшкодування збитків потерпілій,  із суду на його адресу двічі надходили повістки. При вияснення причин виклику було встановлено,  що в суді відсутні справи про стягнення з нього матеріальної шкоди на користь ОСОБА_4,  що вказує,  на його думку,  про зацікавленість суду у відшкодуванні тій збитків. Стосовно цього надав копії повісток.

Викладене в сукупності свідчить про те,  що постанова в передбачений законом строк ОСОБА_3 не була оскаржена з поважних причин,  а тому суд поновлює йому строк на касаційне оскарження цього рішення.

Керуючись  ст.   ст.  353,  351,  365,  366 КПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.02.2009 р. про відмову йому в заяві про відновлення строку на касаційне оскарження постанови Золотоніського міськрайонного суду від 21.02.2008 р. про застосування відносно нього Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 р. скасувати та поновити йому строк на касаційне оскарження постанови Золотоніського міськрайонного суду від 21.02.2008 року,  якою він звільнений від кримінальної відповідальності за  ст.  286 ч. 1 КК України і кримінальна справа відносно нього провадженням закрита на підставі зазначеного закону про амністію.