Справа № 22 - 2224/2008 р.  

 Головуючий у 1-й інстанції: Нєсветова Н.М.

Доповідач: Кравець В.А.

Ухвала

Іменем України

04 березня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.  Києва  в складі: головуючого - судді Кравець В.А. суддів - Мараєвої Н.Є.,  Кабанченко О.А. при секретарі - Козачук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м.  Києва від 22 грудня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  треті особи Комунальне підприємство Голосіївприватсервіс»,  Київське міське управління юстиції,  відділ громадянства міграції та реєстрації фізичних осіб Голосіївського РУГУ МВС України про визнання права власності на будинок,  господарські будівлі на прибудинковій території в порядку спадкування на спадщину за законом; вселення і виселення осіб,  які безпідставно займають та проживають в житлових приміщеннях,  усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням ,  -

встановила:

В квітні 2008 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачів про вселення і виселення осіб,  які безпідставно займають та проживають в житлових приміщеннях,  а також: усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням .

Ухвалою Голосіївського районного суду м.  Києва від 25 квітня 2008 року відкрито провадження в даній справі та призначено до розгляду на 01 липня 2008 року.

У вересні. 2008 року ОСОБА_1 та її представник подали до суду ще одну позовну заяву про визнання права власності на будинок,  господарські будівлі на прибудинковій території в порядку спадкування на спадщину за законом; вселення і виселення осіб,  які безпідставно займають та проживають в житлових приміщеннях,  усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.

01 жовтня 2008 року ухвалою Голосіївського районного суду м.  Києва позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Зокрема,  суд вказав,  що відповідно до  ст. . 121 ЦПК України вказана позовна заява підлягає залишенню без руху,  скільки вона подана без додержання вимог  ст. . ст.  119,  120 ЦПК України,  а саме: не чітко і не зрозуміло викладені позовні вимоги пункту 2,  3,  7,  9 зазначеного позову та обставини,  якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги в самому позові,  вимоги які ставить позивач в пункті 8 позову,  повинні розглядатись в окремих позовних провадженнях. Позивач в позові не чітко зазначив докази,  що містять в собі відомості про обставини,  які мають значення для справи,  на які посилається позивач в своєму позові та на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин,  що обґрунтовує вимоги позивача. Позивачці надано строк для усунення недоліків до 06 листопада 2008 року.

Ухвалою суду від 22 грудня 2008 року додаткову позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачці з вказівкою на те,  що позивач не позбавлений права на повторне звернення з такими вимогами в разі усунення ним недоліків,  що стали підставою для повернення заяви.

В апеляційній скарзі    представник    позивачки просить скасувати ухвалу суду,  посилаючись на порушення судом норм процесуального права. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 скаргу підтримав.

Вислухавши доповідь судді Кравець В.А.,  пояснення осіб,  що з'явилися в судове засідання,  обговоривши доводи апеляційної скарги ,  обставини справи,  колегія суддів приходит до висновку,  що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав:

За  ст. .118 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції,  яка має відповідати формі і змісту,  передбаченим  ст. . 119 ЦПК України.

Пред»являючи позов ,  позивач повинен насамперед зазначити у позовній заяві предмет позову,  сам повинен визначитися,  виходячи із принципу змагальності,  зі способом судового захисту - змістом позовних вимог ,  а далі у заяві за п. 5  ст.  119 ЦПК він повинен зазначити підстави позову - обставини,  з яких випливає право вимоги позивача та якими він обґрунтовує свої вимоги.

В додатковій позовній заяві представник позивачки,  зазначаючи вимоги,  не чітко і не зрозуміло їх виклав,  вказавши про внесення змін та доповнень до раніше поданого позову ,  обставини,  якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги в самому позові,  вимоги які ставить позивач в пункті 8 позову,  повинні розглядатись в окремих позовних провадженнях. Позивач в позові не чітко зазначив докази,  що містять в собі відомості про обставини,  які мають значення для справи,  на які посилається позивач в своєму позові.

Таким чином ,  встановивши невідповідність позовної заяви вимогам  ст. . 119 ЦПК України,  суд обґрунтовано надав строк для усунення недоліків ,  які вказав в ухвалі від 01 жовтня 2008 року.

Оскільки заява-клопотання ,  надана ОСОБА_1 08.12.2008 року (.т.1 а.с. 233) не може вважатися належним виконанням ухвали про виправлення недоліків ,  суд вірного висновку дійшов про визнання позовної заяви неподаною та її повернення позивачці.

Ухвала суду першої інстанції постановлена у відповідності до норм процесуального права,  тому підстав ,  передбачених  ст. . 312 ЦПК України для її скасування колегія суддів не вбачає.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятої ухвали не впливають.

Керуючись  ст.   ст. . 304,  307,  312-315 ЦПК України,  колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м.  Києва від  22 грудня 2008 року в  даній справі залишили без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  але може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.