Справа № 2-552/2009 р.

                                                             РІШЕННЯ

                                                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    26 листопада 2009 року.    

    Гусятинський районний суд  Тернопільської області

    в складі:

    головуючого судді                     Цвинтарної Т.М.

    при секретарі                            Рудніцькій О.П.

    за участю позивача                             ОСОБА_1

    представника

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2    ОСОБА_3  

    відповідачів                                          ОСОБА_4,

                                ОСОБА_5

    адвоката                                                ОСОБА_6

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1  до  ОСОБА_4, ОСОБА_5   про стягнення матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_1  звернулися до суду з  позовом  до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення   5770,31 грн. спричинених збитків, посилаючись на те, що рішенням Гусятинського районного суду від 21.07.2008 року задоволено їх позовні вимоги по справі за їх позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5   про поділ спільного майна і стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5  на їх користь   40000 грн. затрат на добудову, 1630  грн. витрат по справі, всього 41630 грн. Вважають, що зазначена сума розрахована та стягнута на час розгляду справи, тобто станом на 21.07.2009 року. Проте, відповідачі протягом майже року з надуманих причин, вказане рішення не виконували, внаслідок чого їм спричинено збитки у зв»язку   з інфляцією, розмір яких – 5770,31 грн.

Позивачі  в судовому засіданні позовні вимоги збільшили і просили стягнути крім суми, зазначеної в позовній заяві від 06.06.2009 року, 234,89 грн. спричинених збитків, посилаючись на вищенаведене та на обставини, викладені у позовній заяві   просили позов задовольнити. Також позивачі та їх представник додали, що збитки їм завдані тому, що вчасно невідшкодована сума згідно рішення. Присуджена сума згідно рішення суду на їх користь повернута відповідачами 17 червня 2009 року в повному обсязі. Вважають, що строк виконання зобов»язань (ст.530 ЦК України) настав  після пред»явлення позову про поділ спільного майна з часу проведення експертизи  до 17 червня 2009 року. Зазначили, що якби кошти були сплачені до судового рішення цього б питання не виникло.    Відповідачами добровільно рішення не виконано, тому вважають позов підставним.

Відповідачі, їх адвокат позов не визнали і пояснили, що кошти згідно рішення Гусятинського районного суду від 21.07.2008 року відшкодували позивачам 17 червня 2009 року, у зв»язку з тим, що дане рішення ними оскаржувалося як апеляційній так в касаційній інстанціях і, після отримання ухвали Верховного Суду України про відхилення касаційної скарги вони позивачам кошти відшкодували.   Твердження позивачів про невчасне виконання рішення суду ними з надуманих причин, вважають необгрунтованими, оскільки процедура виконавчого провадження має свій порядок, вважають, що затримка в сплаті ними коштів є підставною.

Суд, заслухавши   пояснення сторін, їх представників, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що в позові слід відмовити.

Судом встановлено , що  згідно рішення Гусятинського районного суду від 21 липня 2008 року з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 стягнуто на користь позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_1 40000 грн. грошової компенсації за збудовану добудову в смт.Гримайлів, вул.Л.Українки,56; 1200 грн. за проведення  будівельно-технічної експертизи, 400 грн. судового збору і 30 гривень витрат на інформаційно-технічне  забезпечення розгляду справи.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 11 вересня 2008 року рішення Гусятинського районного суду від 21 липня 2008 року залишено без змін.

27.10.2008 року старшим державним виконавцем відділу ДВС Гусятинського районного управління юстиції винесено дві постанови про відкриття виконавчого провадження,  згідно яких до 03.11.2008 року надано боржника строк для добровільного виконання рішення суду.

Як    вбачається із постанови старшого державного виконавця відділу ДВС Гусятинського районного управління юстиції від 04.11.2008 року  у зв»язку з невиконанням в строк наданий для добровільного виконання боржниками постанови, 04.11.2008 року винесено постанову про приєдняння виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 04.11.2008 року.

Ухвалою Верховного Суду України від 21 листопада 2008 року  зупинено виконання рішення Гусятинського районного суду від 21 липня 2008 року до закінчення касаційного провадження. І на підставі вказаної ухвали Верховного Суду України старший державний вокнавець відділу ДВС Гусятинського районного управління юстиції   03.12.2008 року зупинив виконавче провадження з примусового   виконання вкзаного рішення суду.

Ухвалою  Верховного Суду України від 15 квітня 2009 року касаційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_4, відхилено, рішення Гусятинського районного суду від 21 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 11 вересня 2008 року залишено без змін.

На підставі зазначеної ухвали Верховного Суду України старшим державним виконавцем відділу ДВС Гусятинського районного управління юстиції 13.05.2009 року поновлено виконавче провадження з примусового виконання Гусятинського районного рішення суду від 21.07.2008 року.

17.06.2009 року вищевкзаане рішення  Гусятинського районного суду відповідачами ОСОБА_5 виконане в повному обсязі, що стверджується актом державного виконавця від 17.06.2009 року та розписками ОСОБА_1, ОСОБА_2 від 17.06.2009 року і на підставі цих документів старшим державним виконавцем відділу ДВС Гусятинського районного управління юстиції  26.06.2009 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-213 від 13.10.2008 року Гусятинського райнного суду про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 40000 грошової компенсації за збудовану добудову, 400 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення та 1200 грн. за проведення експертизи.

Враховуючи вищезазначені обставини справи, суд вважає, що виконання рішення суду від 21 липня 2008 року відбулося через : знаходження справи в апеляціній і касаційній інстанціях, зупинення провадження касаційною інстанцією, а тому винних дій відповідачів у затриманні виконання рішення не встановлено.

Будь-яких інших  доказів вини відповідачів у несвоєчасному виконанні рішення суду позивачами відповідно до вимог ст.ст.10,11 ЦПК України не надано.

Згідно ч.1,2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється  від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Посилання позивачів та їх представника на те, що слід проводити індексацію з часу проведення експертизи, суд не приймає до уваги, як таке, що немає правового значення для даного спору, оскільки вони не змінювали позовних вимог в процесі судового розгляду справи.

На підставі викладеного ст. 1166 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88,  209, 212 - 215, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ :    

В задоволенні позовних вимог  ОСОБА_2, ОСОБА_1  до  ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області через Гусятинський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: підпис

З оригіналом вірно

Рішення суду не набрало законної сили

Суддя Гусятинського районного суду             Т.М. Цвинтарна