Судове рішення 1-145 від 05.01.2010

Судове рішення #7228348

справа № 1-145/2009р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Гусятинський районний суд Тернопільської області

14 грудня 2009 року

в складі: головуючого судді Цвинтарної Т.М.

при секретарі Рудніцькій О.П.

з участю прокурора Кнобеля Ю.В.

потерпілих ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Гусятин кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, з середньою

освітою, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_3, увійшовши в довіру потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5 в період з квітня 2009 року по червень 2009 року, діючи умисно, з метою власного збагачення, неодноразово, шляхом обману, заволодів майном потерпілих, чим заподіяв потерпілим матеріальну шкоду на загальну суму 35240 грн.

Так, 3 квітня 2009 року підсудний ОСОБА_3 в с.Яблунів Гусятинського району, домовившись з потерпілою ОСОБА_4 про купівлю зерна пшениці в кількості 23т. за ціною 1000 грн. за 1 тону, взяв під реалізацію в ОСОБА_4 зерно пшениці в зазначеній кількості, проте при розрахунку оплатив потерпілій 13 тис. гривень за реалізоване зерно, 10 тис. не повернув, а використав на власні потреби, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на 10 тис. грн.

В другій половині квітня 2009 року підсудний ОСОБА_3 в смт.Гримайлів Гусятинського району, повторно, домовившись з потерпілим ОСОБА_2 про купівлю зерна пшениці в кількості 5250 кг. за ціною 1000 гривень за 1 тону, взяв під реалізацію у ОСОБА_2 зерно пшениці в зазначеній кількості, проте з потерпілим не розрахувався, а отримані кошти від реалізації зерна потратив на власні потреби, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 5250 грн.

27 травня 2009 року підсудний ОСОБА_3М.в с.Коцюбинці Гусятинського району, повторно домовившись з потерпілим ОСОБА_1, - головою ПСАФ «Нічлава» про купівлю зерна пшениці в кількості 16940 кг. за ціною 900 грн. за 1 тону, взяв під реалізацію в ОСОБА_1 зерно пшениці в зазначеній кількості, однак з потерпілим не розрахувався, а отримані кошти від реалізації зерна потратив на власні потреби, чим спричинив потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 15240 грн.

26 червня 2009 року підсудний ОСОБА_3 в с.Целіїв Гусятинського району, продовжуючи свою злочинну діяльність, домовившись з потерпілим ОСОБА_5 директором СФГ «Діброва» про купівлю зерна ячменю в кількості 10500 кг. за ціною 950 грн. за 1 тону, взяв під реалізацію у ОСОБА_5 зерно ячменю в зазначеній кількості, проте при розрахунку оплатив потерпілому 5000 грн. за реалізоване майно, 4750 грн. не повернув, а використав на власні потреби, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 коровайному І.М. матеріальну шкоду на зазначену суму.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину стосовно кожного із епізодів злочину, вказаних в обвинуваченні, а також повністю визнав цивільні позови ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5 і показав, що дійсно у зазначений в обвинуваченні період часу та при вказаних в ньому обставинах на початку 2009 року у зв»язку з тим, що він не працює, вирішив займатися перекупкою зернових культур з метою отримання прибутку . Для цього він вирішив скуповувати зерно у сільськогосподарських виробників району та перепродавати приватним підприємцям по більшій ціні. Тому, дізнавшись у різний час зі слів людей, від кого саме він не знає, що ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5 мають намір продати зерно пшениці, в період з квітня 2009 року по червень 2009 року у кожного з них, увійшовши їм в довіру, шляхом обману заволодів їх майном на загальну суму 35240 грн. Зокрема, в перших числах квітня 2009 року, домовившись з жителькою с.Яблунів ОСОБА_4 про купівлю зерна пшениці в кількості 23т. за ціною 1000 грн. за 1 тону, взяв під реалізацію в неї зерно пшениці в зазначеній кількості, проте продавши його на загальну суму 23000 грн., при розрахунку оплатив потерпілій 13 тис. гривень за реалізоване зерно, а 10 тис. не повернув, а використав на власні потреби. Вищевказаним способом, в другій половині квітня 2009 року, повторно шляхом обману він заволодів майном жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 В.В., потративши на власні потреби отримані кошти в сумі 5250 грн від реалізації наданого йому потерпілим 5250 кг. зерна за ціною 1000 гривень за 1 тона. Також, вищевказаним способом, 27 травня 2009 року в с.Коцюбинці Гусятинського району він повторно, домовившись з ОСОБА_1 - головою ПСАФ «Нічлава», про купівлю зерна пшениці в кількості 16940 кг. за ціною 900 грн. за 1 тону, взяв під реалізацію в ОСОБА_1 зерно пшениці в зазначеній кількості, однак з ним не розрахувався, а отримані кошти від реалізації зерна в розмірі 15240 грн. потратив на власні потреби. Аналогічним чином, 26 червня 2009 року в с.Целіїв Гусятинського району, домовившись з ОСОБА_5, директором СФГ «Діброва», про купівлю зерна ячменю в кількості 10500 кг. за ціною 950 грн. за 1 тону, взяв в потерпілого під реалізацію зерно ячменю в зазначеній кількості, проте при розрахунку оплатив потерпілому 5000 грн. за реалізоване майно, 4750 грн. не повернув, а використав на власні потреби.

Підсудний в тому, що скоїв щиро розкаюється, просить врахувати визнання ним своєї вини, те що він попросив вибачення у потерпілих, та просив призначити йому покарання, не пов’язане з ізоляцією від суспільства, суворо не карати, оскільки усвідомив свою вину, запевнив суд, що більше подібне вчиняти не буде.

Потерпілий ОСОБА_1, в судовому засіданні підтвердив свої покази, дані ним на досудовому слідстві, і показав, що ОСОБА_3, який вдруге вже брав у нього зерно пшениці під реалізацію, за яке до цього завжди розраховувався, зловживаючи його довірою, шляхом обману, заволодів його майном - зерном пшениці в кількості 16940 кг. за ціною 900 грн. за 1 тону, а кошти від його реалізації в сумі 15240 грн., які обіцяв йому через декілька днів повернути, не повернув, а при їх зустрічі 18 липня 2009 року пояснив, що грошей не має і дав йому лише розписку про те, що зазначений борг поверне, проте цього не зробив. Просив до підсудного не застосовувати міру покарання у виді реального позбавлення волі та просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь 15240 грн. матеріальної шкоди.

Потерпілий ОСОБА_2 також надав покази аналогічні даними ним на досудовому слідстві, і показав, що ОСОБА_3, домовившись з ним про купівлю зерна пшениці в кількості 5250 кг. за ціною 1000 гривень за 1 тону, взяв в зазначеній кількості зерно пшениці в нього під реалізацію, проте реалізувавши дане зерно, не розрахувався, чим заподіяв йому матеріальну шкоду на суму 5250 грн., які просить з нього стягнути, а також відшкодувати йому моральну шкоду, які він оцінив в сумі 4750 грн. Також просив до підсудного не застосовувати міру покарання у виді реального позбавлення волі.

Крім повного визнання своєї вини підсудним, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується доказами, зібраними під час досудового слідства, з якими підсудний ознайомився після закінчення досудового слідства і повністю визнав їх в судовому засіданні та вважає їх об’єктивними та достовірними, відмовившись від їх дослідження під час судового слідства.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вина підсудного знайшла своє об’єктивне підтвердження, його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України, оскільки він, діючи умисно, повторно, шляхом обману та зловживання довірою, заволодів чужим майном.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного і обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання підсудного.

Зокрема, обставинами, що пом’якшують покарання підсудного, суд визнає те, що підсудний щиро розкаявся, те, що він попросив вибачення у потерпілих.

Обставин, передбачених ст.67 КК України, які б обтяжували покарання підсудного, суд не знаходить.

Крім цього, при призначенні покарання, суд враховує особу винного, зокрема те, що він за місцем проживання характеризується позитивно, його молодий вік, виріс і проживає без батька.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, зазначених обставин, особи винного, суд вважає, що підсудному слід призначити покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а саме покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, звільнивши підсудного від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Крім того, суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення на його користь з ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 15240 гривень підлягає задоволенню, так як йому внаслідок злочинних дій підсудного заподіяна матеріальна шкода на зазначену суму.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про стягнення на його користь з ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 4750 гривень підлягає задоволенню, так як йому внаслідок злочинних дій підсудного заподіяна матеріальна шкода на зазначену суму.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про стягнення на її користь з ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 10000 гривень підлягає задоволенню, так як їй внаслідок злочинних дій підсудного заподіяна матеріальна шкода на зазначену суму.

Також цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про стягнення на його користь з ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 5250 грн . підлягає задоволенню, так як йому внаслідок злочинних дій підсудного заподіяна матеріальна шкода на зазначену суму.

Крім того потерпілим ОСОБА_2В заявлено цивільний позови про стягнення з ОСОБА_3 на його користь 4750 грн. моральної шкоди.

Вирішуючи питання про стягнення з підсудного на користь потерпілого ОСОБА_2 моральної шкоди, суд при визначенні її розміру враховує моральні страждання, які були спричинені йому вказаними злочинними діями відносно нього, а також вимушеність змін у його підприємницькій діяльності, а тому вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_2В про стягнення на його користь моральної шкоди в сумі 4750 грн. підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

В силу ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов’язки :

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання;

- періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 15240 (п’ятнадцять тисяч двісті сорок) грн. матеріальної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди - 5250 (п’ять тисяч двісті п’ятдесят) грн. та 4750 (чотири тисячі сімсот п’ятдесят) грн. спричиненої моральної шкоди.