Справа № 2-639/2009

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

іменем  України

17 листопада 2009 року                                                      Глобинський районний суд

                                                                                                                  Полтавської області

в складі : головуючого судді Іващенка Ю.А. ,

при секретарі Марченко О.В. ,

з участю: прокурора Доля В.Б.,

представника ВАТ «Державний ОСОБА_1 банк України» ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине цивільну справу за позовом Прокурора Глобинського району в інтересах держави в особі

ВАТ «Державний ОСОБА_1 банк України» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ  :

Прокурор Глобинського району в інтересах держави в особі ВАТ «Державний ОСОБА_1 банк України» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу, мотивуючи тим, що згідно статті 121 Конституції»України на прокуратуру, покладено обов'язок представництва інтересів держави у випадках передбачених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про Прокуратуру" підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень економічних інтересів держави внаслідок протиправних дій фізичних осіб, що вчиняють у відносинах між ними та держаною. У даному випадку економічні інтереси держави ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Глобинське відділення № НОМЕР_1 «Державний ощадний банк України».

Між ВАТ " Державний ОСОБА_1 банк України" та ОСОБА_3 , паспорт КН № 955765 виданий Автозаводським РВ КМУ УМВС України в Кіровоградській області 17.09.1999 року, ідентифікаційний код НОМЕР_2, був укладений кредитний договір № 289 від 26 березня 2008 року, та договори поруки № 1 від 26 березня 2008 року ОСОБА_4 паспорт серії КО № 232271 виданий Глобинським РВ УМС України в Полтавській області 09 липня 2001 року, ідентифікаційний код НОМЕР_3 та № 2 від 26 березня 2008 року ОСОБА_5 паспорт серії КН № 982838 виданий Глобинським РВ УМВС України в Полтавській області, 14.10.1999 року , ідентифікаційний код 30400610333.

26 березня 2008 року гр. ОСОБА_3 згідно кредитного договору № 289 від 26.03.2008 року отримала кредит у ВАТ "Державний ОСОБА_1 банк України'' строком на 36 місяців (тридцять шість місяців) в сумі 5000,00 грн. (п'ять тисяч грн. ОС коп.) з виплатою 23 відсотків річних на поточні потреби, що підтверджується заявою на видачу готівки за № 1 від 26 березня 2008 р.

Згідно з зазначеним вище кредитним договором позичальник повинен щомісячне починаючи з 26березня 2008 року, вносити платежі в погашення основного боргу рівними частинами за кредитом та відсотки по ньому.

Всього сплачена сума по кредиту станом на 08 вересня 2009 року становить - 1945 грн. 00 коп. та відсотках - 1921 грн. 00 коп. за кредитним договором № 289 від 26.03.2008 року.

З "25" березня 2009 року позичальник ОСОБА_3 взяті на себе зобов"язання за кредитним договором № 289 від 26.03.2008 р. та поручителі, ОСОБА_4, договір поруки № 1 від 26.03.2008, ОСОБА_5, договір поруки № 2 від 26.03.2008 р., не виконують. Загальна заборгованість станом на 08 вересня 2009 року становить 9634 грн. 62 коп., що складається з: основний затишок по кредиту - 5277 грн. 74 коп., прострочений залишок по кредиту становить - 2777 грн. 26 коп., основні відсотки – 192 грн. 88 коп., прострочені відсотки - 1986 грн. 74 коп.

В результаті навмисних дій відповідача порушено інтереси держави, яка є власником ста відсотків акцій ВАТ "Державний ОСОБА_1 банк України" від 20 травня 1999 року №106 постанови Кабінету Міністрів банку України від 21 травня 1999 року № 876 перетворення Державного спеціалізованого комерційного банку України у Державний ОСОБА_1 України з організаційно-правовою формою Відкрите Акціонери Товариство, який зареєстровано Національним банком України 26 травня 1999 року, №4. І назву якого змінено на Відкрите Акціонерне Товариство "Державний ОСОБА_1 України", що зареєстровано Національним Банком України 28 травня 1999 року, недоотримує прибуток за несплату по кредитному договору № 237. Зроста заборгованість перед ВАТ "ОСОБА_1 банком України". Це в свою чергу призводить до неповного функціонування. Наслідками викладеного може бути економічна та соціальна нестабільність у державі. Усунення цієї нестабільності відповідно до Конституції України складає вищий інтерес держави.

На підставі викладеного, Прокурор Глобинського району в інтересах держави в особі ВАТ «Державний ОСОБА_1 банк України»  прохав кредитний договір №289 від 26.03.2008 року між ВАТ «Державний ОСОБА_1 банк України»  та ОСОБА_3 – розірвати, стягнути з громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно заборгованість по вищевказаному кредитному договорі у сумі 9634 грн. 62 коп. та судові витрати.

В судовому засіданні позивач, представник прокуратури Глобинського району ОСОБА_6 позов підтримав, прохав його задовольнити.

Представник ВАТ «Державний ОСОБА_1 банк України» ОСОБА_2 прохала позовні вимоги задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Судом за згодою представника позивача проведено заочний розгляд справи.

Таким чином, з’ясувавши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

З”ясувавши обставини справи на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.

Судом встановлено наступне.  

26 березня 2008 року між ВАТ «Державний ОСОБА_1 банк України» (далі ОСОБА_1) та ОСОБА_3 (далі позичальник) було укладено кредитний договір №   289, який складався з кредитної заявки, з якими було ознайомлено позичальника та який погодився отримати кредит відповідно до умов договору. Відповідно до кредитного договору  ОСОБА_3 отримала у позивача грошові кошти в сумі 10000 грн. на 36 місяців зі строком остаточного повернення кредиту не пізніше 26 березня 2011 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 23% річних, комісійної винагороди та інших платежів в порядку, на умовах та в строки, визначені договором.

  Оформлення кредитних відносин було проведено шляхом перерахування банком грошових коштів в сумі 10000,00 грн. згідно заяви про видачу готівки №1 від 26.03.2008 року, відповідно до якої ОСОБА_3П отримала грошові кошти в сумі 10000,00 грн.

Сума сплачена по кредиту станом на 08 вересня 2009 року становить – 1945,00 грн. та відсотках 1921,00 грн. за кредитним договором.

Станом на 08 вересня 2009 року відповідач має заборгованість за кредитним договором  на загальну суму 9634,62 грн., яка складається з : 5277,74 грн. – основний залишок по кредиту, 2777,26 грн. – прострочений залишок по кредиту, 192,88 грн. – основні відсотки, 1386,74 грн. – прострочені відсотки, що підтверджується відповідним розрахунком позивача.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. ст.  610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, як це передбачено ст. 614 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_3 протягом тривалого часу не виконуються зобов"язання щодо сплати заборгованості за кредитними договором, а саме погашення основного боргу та процентів за користування кредитом, що в своїй сукупності дає суду підстави зробити висновок про істотність допущених порушень умов договору відповідачем ОСОБА_3

Відповідачем не доведено, що він вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, а також не доведено, що порушення ним зобов’язання сталося внаслідок випадку або непереборної сили з урахуванням того, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів, про що зазначено в ст. 617  ЦК України.

Тому суд вважає позовні вимоги в частині розірвання кредитного договору є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також відповідно до договору поруки від 26 березня 2008 року №1 , укладеного між ОСОБА_4 (далі поручитель) , ВАТ «Державний ОСОБА_1 банк України»  (далі кредитор) та ОСОБА_3. (далі боржник) , поручитель зобов"язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов"язання за кредитним договором №289 від 26 березня 2008 року.

Згідно договору поруки від 26 березня 2008 року №2 , укладеного між ОСОБА_5 (далі поручитель) , ВАТ «Державний ОСОБА_1 банк України»  (далі кредитор) та ОСОБА_3. (далі боржник) , поручитель зобов"язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов"язання за кредитним договором №289 від 26 березня 2008 року.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. ст. 549, 550  ЦК україни неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов”язується надати кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит і сплатити відсотки.

    Питання про судові витрати  має бути вирішене згідно ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 526, 549, 550,554, 610, 611, 614, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України,

ВИРІШИВ :

Позов Прокурора Глобинського району в інтересах держави в особі ВАТ «Державний ОСОБА_1 банк України» - задовольнити.

Кредитний договір №289 від 26 березня 2008 року між ВАТ «Державний ОСОБА_1 банк України» та ОСОБА_3 – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, солідарно, на користь ВАТ «Державний ОСОБА_1 банк України» 9634 грн. 62 коп. заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 32 грн. 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь державного підприємства “Судовий інформаційний центр” витрати з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 40 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 32 грн. 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь державного підприємства “Судовий інформаційний центр” витрати з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 40 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 32 грн. 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь державного підприємства “Судовий інформаційний центр” витрати з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 40 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Глобинським районним судом за письмовою заявою відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Глобинського

   районного суду                                                                               ОСОБА_7