Справа №2-а-34/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 травня 2009 року Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої - судді Марущак Р.М.
при секретарі - Волошенко С.Я.
з участю позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Глобинському районі Полтавської області про визнання дій щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності не правомірними, зобов»язання здійснити перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
ВСТАНОВИВ:
3.02.2009 року ОСОБА_1 звернувся до Глобинського районного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області про визнання неправомірними його дій щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності та зобов»язання здійснити перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України від 28.02.1991 року № 796- ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі закон № 796-ХІІ).
Мотивував тим, що він є інвалідом ІІ групи (безстроково) внаслідок захворювання пов»язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до категорії 1, отримує державну та додаткову пенсії, виплата яких передбачена ст. ст. 50 та 54 закону № 796-ХІІ .
Згідно названого закону пенсія інвалідам ІІ групи не повинна бути нижчою 8 мінімальних пенсій за віком, а розмір додаткової пенсії інвалідам II групи має становити 75% мінімальної пенсії за віком. В порушення цих вимог відповідач, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 3.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» розрахунок пенсій здійснив із значно нижчого розміру – 19 грн. 91 коп.
Посилаючись на те, що розмір призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідає розміру, передбаченому названим законом, та на відмову Управління ПФ привести їх у відповідність з вимогами закону, прохав суд визнати дії відповідача неправомірними, та зобов»язати його здійснити відповідні перерахунки, починаючи з 12.12.2006 року – дати призначення пенсії , застосувати при цьому індекси інфляції у зв»язку з порушенням строків виплати пенсії.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримував, прохав їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, прохала відмовити у його задоволенні. Пояснила, що пенсія позивачу управлінням ПФ нараховувалася на підставі Постанови КМУ від 3.01.2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких
-2-
здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", якою встановлено, що розрахунок пенсій (додаткових пенсій), призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводиться з розміру 19 грн. 91 коп. Зазначила, що згідно ст.117 Конституції України постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України видані ним в межах своєї компетенції, є обов"язковими для виконання. Виконуючи вказану Постанову КМУ, управління ПФ діяло правомірно.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши надані суду докази в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 віднесений до першої категорії як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № 444546 від 20 грудня 2006 року.
Позивачу з 12.12.2006 року встановлена П група інвалідності безстроково із зазначенням причини інвалідності - захворювання, пов'язане з виконанням обов»язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджено довідкою МСЕК..
З 12.06.2006 року йому виплачувалася державна пенсія в сумі 624 грн. 40 коп., додаткова в сумі 14 грн. 93 коп., з 1.01.2008 року – державна пенсія в сумі 1090 грн., додаткова пенсія -99 грн. 60 коп.
29.12 .2008 року позивач ОСОБА_1 подав заяву до Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області про перерахунок йому пенсії (державної та додаткової) відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
Листом № 158/р-04 від 6.01.2009 року відповідач відмовив позивачу у перерахунку зазначених пенсій, посилаючись на відсутність підстав для цього та правомірність здійснення управлінням розрахунку.
Статтею 49 закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 закону № 796-ХІІ, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам віднесеним до категорії 1, та у зв»язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, ніж, по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 цього закону інвалідам ІІ групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст. 53 зазначеного закону здійснюється повністю, незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно з ч.1 ст. 28 закону від 9.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» ( далі закон № 1058-ІV ) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України «Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14 та Закон України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-Ш., згідно ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 «Про внесення змін до Закону України «Про
-3-
державний бюджет України на 2005 рік»), яка діє з 31 березня 2005 року, передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Законами України «Про Державний бюджет на України на 2006 рік» від 25.12.2005 року № 3235-ІV, «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V (ст.62), «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року № 107-VI (ст..58) був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність на 2006 рік : з 1 січня – 350 грн., з 1 квітня – 359 грн., з 1 жовтня – 366 грн., на 2007 рік : з 1січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн., на 2008 рік : з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Законом України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік» від 19.10.2004 року № 2089-ІV встановлено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність в сумі 332 грн.
Оглядом пенсійної справи ОСОБА_1 № 151750 в суді встановлено, що розрахунок пенсії позивача відповідач здійснив, виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» розміру, що становить 19 грн. 91 коп.
Таким чином Кабінет Міністрів України, всупереч положенням ст. 50, 54 закону № 796-ХІІ , встановив розмір суми з якої проводиться розрахунок пенсії, який не відповідає розміру мінімальної пенсії за віком і є від нього значно нижчим, а отже, допустив звуження змісту та обсягу прав інвалідів - чорнобильців, встановлених спеціальним законом, що є неправомірним і недопустимим в контексті рішень Конституційного Суду України № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005, від 22.05.2008 року у справі щодо конституційності окремих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», та в контексті рішень Європейського суду у справах «Проніна проти України», «Кечко проти України» і ін.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, суд дійшов до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст. ст. 50, 54 закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого у законі про державний бюджет на відповідний рік, з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення ч.3 ст. 28 закону № 1058-ІV не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов»язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком, отже, в даному випадку застосовується аналогія закону.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача щодо виплати пенсій позивачу (державної та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю) у розмірах, менших від восьми мінімальних пенсій за віком, та 75% мінімальної пенсії за віком є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам
-4-
частини 4 статті 54, ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій.
Про порушення відповідачем права на одержання пенсії в розмірі визначеному законом позивач дізнався у грудні 2008 року після поміщення в ЗМІ оглядових публікацій з практики застосування законодавства з питань призначення та виплати пенсій чорнобильцям. З цих підстав суд вважає, що строк звернення до суду за захистом порушеного права не є пропущеним.
Визначаючи період , з якого необхідно провести перерахунок, суд керується наступним.
Правила перерахунку та виплати пенсії, встановлені приписами ст. 45 Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування» та ст. 84 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , які прив»язують перерахунки пенсій до дати звернення пенсіонера про проведення такого перерахунку, на думку суду, на позивача не поширюються, оскільки вони регулюють перерахунок та виплату пенсій, які призначаються на підставі відповідного страхового трудового стажу та розміру отримуваної заробітної плати. Перерахунки цих пенсій передбачаються в разі зміни страхового стажу та з більш високого заробітку.
Пенсія позивачу, як інваліду-чорнобильцю, призначена з інших підстав - даних про роботу в зоні відчуження, а не із наявного страхового стажу. Порядок її призначення регулюється спеціальним законом - «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Провівши нарахування та виплачуючи позивачу пенсію в значно нижчому розмірі, ніж передбачено названим спеціальним законом, управління ПФ у Глобинському районі спричинило йому збитки у виді упущеної вигоди (п.2 ч.2 ст. 22 ЦК України), які полягають в реальному зменшенні доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Вони мають бути відшкодовані відповідачем , відповідно до позовних вимог. Позивач прохав провести перерахунок пенсій з 12.12.2006 року, тобто з дати їх призначення.
Відповідно до ч.2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Оскільки назване питання не врегульоване спеціальним законом № 796-ХІІ від 28.02.1991 року, необхідно застосувати аналогію названого закону, який регулює подібні відносини .
Суд погоджується, що перерахунок пенсій позивача, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, має бути проведений з 12 грудня 2006 року, відповідно до його позовних вимог.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім»ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.
Вказана норма є імперативною і встановлює , що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Проаналізувавши чинність всіх вищеназваних законів у часі, суд прийшов до
-5-
висновку , що:
- прив»язку розрахунку пенсії інвалідам-чорнобильцям до мінімальної пенсії за віком було встановлено ст. 28 закону від 28.02.1991 року № 796-ХІІ ;
- законом № 1058-ІV від 9.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком було встановлено у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- законом № 2505-ІV від 25.03.2005 року, який набрав чинності з 31 березня 2005 року, визначено, що прожитковий мінімум на одну особу затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік;
- в 2005 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, було встановлено Законом України від 19.10.2004 року № 2089-ІV «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік».
Таким чином, починаючи з 1 січня 2005 року в Україні існувала нормативна база для проведення розрахунків, перерахунків пенсій інвалідам-чорнобильцям, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка рівнялася розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З огляду на викладене, суд вважає позов таким, що ґрунтується на законі, доведеним, і задовольняє його повністю.
Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Судом встановлено, що в пунктах 2-3 резолютивної частини позову позивач прохає лише про проведення перерахунку державної та додаткової пенсії з 12 грудня 2006 року, і не ставить питання про виплату йому суми недоплаченої пенсії, хоча це необхідно для повного захисту його права на отримання пенсії в повному обсязі, відповідно до розмірів встановлених законодавством. Крім цього, він прохає визначити розмір його пенсії на рівні 8 мінімальних пенсій за віком на час виплат, тобто в мінімальному розмірі, визначеному законом. При проведенні перерахунку пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, може виникнути сума, вища від встановленого мінімального розміру пенсій для інвалідів ІІ групи. Тому суд вважає за необхідне вийти за межі позову при його вирішенні з метою повного захисту прав позивача, а тому сформулює резолютивну частину постанови з врахуванням викладеного.
Перераховані пенсії підлягають індексації відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення, в зв»язку з порушенням строків їх виплати.
Позивач, відповідно до чинного законодавства, звільнений від сплати судового збору. Доказів про те, що він поніс інші судові витрати не надав.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 50, 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум», Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати», ст. 10, 11, 71, 94, 99, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області задовольнити .
-6-
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Глобинському
районі Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсій (державної та додаткової) відповідно до ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 12 грудня 2006 року державної пенсії по інвалідності, як інваліду ІІ групи, щодо якого встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ., та здійснити виплату недоплаченої державної пенсії , починаючи з 12 грудня 2006 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 12 грудня 2006 року щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, як інваліду ІІ групи, щодо якого встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком , відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ та здійснити виплату недоплаченої додаткової пенсії, починаючи з 12 грудня 2006 року.
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області при обрахуванні недорахованої частини державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 застосувати індексацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати».
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ Р.М. МАРУЩАК