Справа № 22-ц-257 2007 р.                                          Головуючий у 1-й інстанції - Бондар C.O.

Категорія 40                                                                Суддя-доповідач - Ільченко О.Ю.

УХВАЛА

іменем України

2007 року лютого 20 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого                          Смирнової Т.В.

суддів                                     Данильченко Л.О.

Ільченко О.Ю. з участю секретаря судового засідання       Пархоменко А.П.

та осіб, які приймають участь у справі: представник відповідача

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ "Крименерго" на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 14 грудня 2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Крименерго", 3-тя особа: ОСОБА_2 про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

встановила:

В апеляційній скарзі ВАТ "Крименерго" просить скасувати рішення Зарічного районного суду м.Суми від 14.12.2006 року, яким позовні вимоги були задоволені частково.

Визнані незаконними накази НОМЕР_1, НОМЕР_2 та ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Судовим рішенням поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 ВАТ "Крименерго".

Стягнуто з відповідача на користь позивача 14739 грн. 85 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Стягнуто з ВАТ "Крименерго" на користь держави судовий збір в сумі 155 грн. 90 коп. та 30 грн. витрат за ІТЗ.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства 5000 грн. в рахунок відшкодування шкоди.

В доводах скарги ВАТ "Крименерго" посилається на неповне з'ясування обставин справи, а саме, що судом не досліджувались посадові обов'язки позивача та не враховані факти невиконання ним завдань, що були доведені до підрозділів наказом НОМЕР_3, а контроль виконання було покладено на позивача. Крім того вважало помилковими висновки щодо пропущення строку притягнення до дисциплінарних стягнень та порушення норм процесуального права в тім, що ухвалою суду від 17.01.2007 року було не роз'яснено рішення суду, а уточнено. З цих та інших підстав просило скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові.

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1-ї інстанції виходив з того, що в невиконанні приписів вина ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 не була доведена відповідачем, оскільки приписи були адресовані до виконання голові правління, крім того суд вважав, що не знайшов підтвердження факт наявності вини позивача в тім, що в 1 кварталі 2006 року внаслідок його дій чи бездіяльності виріс показник технологічних витрат електроенергії.

При цьому суд послався на ті обставини, що в січні 2006 року позивач знаходився на лікуванні та на порушення відповідачем порядку накладення стягнень.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду в межах доводів скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з таких підстав.

Вирішуючи наявний спір та задовольняючи позов, суд 1-ї інстанції обґрунтовано виходив з тих обставин, що відповідачем не надано відповідних доказів на підтвердження наявності факту винних дій позивача в тім, що в 1 кварталі 2006 року був понаднормовий показник технологічних витрат електроенергії (ТРЕ). Крім того, зі змісту наказу від 11.01.2006 р. (а.с.53) вбачається, що правлінням товариства намічався план заходів на 2006 рік по зниженню ТРЕ, а не поквартально.

Із змісту наказу НОМЕР_1 (а.с.12) вбачається, що в квітні 2006 року Кримським територіальним представництвом НКРЕ під час перевірки товариства було встановлено неузгодженість витрат на здійснення інших видів діяльності, крім ліцензованої.

Разом з тим, відповідачем не надано відповідних актів перевірок по встановленню винних осіб в виниклій ситуації; тобто, без службової перевірки відповідач вирішив питання про накладення дисциплінарного стягнення на позивача.

Не знайшов підтвердження і той факт, що позивач в 1 кварталі не дотримувався 100% розрахунків з оптовим ринком. Так, із наданої довідки розрахунку відповідача (а.с.119) вбачається, що в лютому та березні 2006 року було досягнуто 100% оплати і тільки в січні цей показник склав 65,71%, тобто в проміжок часу, коли позивач був на лікарняному, тому не міг відповідати за результати показників в цьому періоді.

Суд 1 інстанції, перевіряючи питання про обґрунтованість накладення дисциплінарних стягнень, вірно виходив з вимог трудового законодавства щодо строків та порядку застосування стягнень.

З цими висновками колегія суддів погоджується, оскільки відповідач наказом від 12 травня 2006 року наклав стягнення на позивача за невиконання приписів Держенергонагляду, які були надіслані голові правління в 2005 році (а.с. 18, 22), крім того зі змісту цих приписів вбачається, що вони були адресовані голові правління для відповідного реагування. Аналогічно припис від 10 березня 2006 року (а.с.24), який не містить даних щодо проведення конкретних дій позивачем в строк до 01.04.2006 року. З огляду на викладене, можна зробити висновок, що відповідач не провів відповідну перевірку по з'ясуванню причин невиконання приписів, а також причин збільшення рівня витрат електроенергії в січні-березні 2006 року та в зв'язку з цим не потребував пояснення у відповідача.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта в тій частині, що ухвалою суду від 17 січня 2007 року порушуються їх процесуальні права, оскільки зазначена ухвала була постановлена у зв'язку з клопотанням позивача і суд уточнив рішення в частині скасування наказу НОМЕР_1 (а.с.66 т.2). Крім того, цією ухвалою аж ніяк не зачіпаються права позивача.

Разом з тим під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було встановлено, що позивач після поновлення звільнився з роботи за згодою сторін, тобто відповідач сам уже не погодився з підставами, що мали місце при першому звільненні.

За викладених умов колегія суддів вважає, що суд повно та всебічно з'ясував обставини справи та визначився в спірних правовідносинах, тому відсутні правові підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1, 313-314 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу "Крименерго" - відхилити, а рішення Зарічного районного суду м.Суми від 14 грудня 2006 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набрала законної сили, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.