Справа №22-ц-130 2007р. Головуючий у 1-й інстанції РиковВ.В.
Суддя-доповідач Данильченко Л.О.
УХВАЛА іменем України
20 лютого 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Смирнової Т.В.
суддів - Данильченко Л.О., Ільченко О.Ю.
з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.
та осіб, які приймають участь у справі - позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9.,
представник відповідача Пономаренко С.В., представник апелянта-
третьої особи ОСОБА_11.
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Центролит» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 листопада 2006 року у справі за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області, третя особа: Відкрите акціонерне товариство «Центролит», про визнання права власності.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді апеляційного суду Данильченко Л.О., пояснення представника апелянта-третьої особи, яка підтримала доводи апеляційної скарги, думку представника відповідача, заперечення на апеляційну скаргу позивачів, які присутні в апеляційній інстанції, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивачі звернулись до суду із позовами про визнання права власності на кімнати №НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 в гуртожитку АДРЕСА_1, обґрунтовуючи вимоги тим, що тривалий час проживали у цих кімнатах згідно ордерів, виписаних на їх сім'ї. Під час вирішення питання про приватизацію вказаних кімнат з'ясувалось, що гуртожиток АДРЕСА_1 не входить до статутного фонду ВАТ «Центролит», а лише перебуває на балансі даного підприємства. Власником будинку, в якому розташований гуртожиток, є держава. У наданні дозволу на приватизацію кімнат було відмовлено. Позивачі вважають, що цією відмовою порушені їх права, і вважають, що вони набули права власності на кімнати за набувальною давністю відповідно до ст. 344 ЦК України.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 листопада 2006 року позовні вимоги задоволені.
Визнано право власності в будинку АДРЕСА_1: на кімнату НОМЕР_1 - за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на кімнату НОМЕР_2 - за ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на кімнату НОМЕР_3 - за ОСОБА_5, ОСОБА_6 таОСОБА_7 на кімнату НОМЕР_4- за ОСОБА_8 та ОСОБА_9.
В апеляційній скарзі ВАТ «Центролит» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
При цьому апелянт зазначає, що суд неправильно дослідив та оцінив докази по справі, неправильно встановив обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права.
Зокрема, апелянт вважає, що суд невірно застосував норму ст. 344 ЦК України стосовно набувальної давності, оскільки позивачі ніколи не володіли і не розпоряджались нерухомим майном - кімнатами, а лише користувались ними. При цьому будинок, в якому розташований гуртожиток, ніколи не вибував із власності держави, і суд невірно визначив цей будинок як безхазяйну річ.
Суд розглянув справи за участю представників третьої особи ВАТ «Центролит» та Регіонального відділення Фонду держмайна України в Сумській області.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивачам, як працівникам ВАТ «Центролит», були видані ордери на житлову площу в гуртожитку АДРЕСА_1.ОСОБА_1 з сім'єю вселився в кімнату НОМЕР_1 в травні 1993 року, ОСОБА_3 з сім'єю вселився в кімнату НОМЕР_2 в листопаді 1993 року, ОСОБА_5 з сім'єю вселилася в кімнату НОМЕР_3 в травні 1993 року, ОСОБА_8 з сім'єю вселилася в кімнату НОМЕР_4в квітні 1998 року.
В квітні 2006 року позивачі звернулись до голови правління ВАТ «Центролит» з питанням про приватизацію кімнат в гуртожитку, однак у задоволенні звернення було відмовлено в зв'язку з тим, що власником будівлі є держава, і цим майном розпоряджається Фонд держмайна.
Позивачі звертались до суду з позовами про спонукання про надання дозволу на приватизацію кімнат, однак рішеннями суду в 2006 році в задоволенні їх позовів було відмовлено.
Судом також встановлено, що будинок будувався як гуртожиток і 31 грудня 1974 року прийнятий згідно акту державної прийомки як гуртожиток підприємства «Центролит» (а.с. 105-109).
При вирішенні питання про корпоратизацію підприємства «Центролит» гуртожиток АДРЕСА_1 не увійшов до статутного фонду ВАТ «Центролит», не став власністю цього підприємства, але перебуває на балансі ВАТ «Центролит». Про це свідчить довідка ВАТ «Центролит» 04 серпня 2006 року (а.с.104).
Питання про передачу гуртожитку до комунальної власності Сумської міської громади на даний час не вирішено між ВАТ «Центролит», Фондом держмайна та Сумською міською радою.
Між Фондом держмайна та ВАТ «Центролит» немає жодного договору щодо використання гуртожитку як об'єкта державної власності.
При зміні статусу ВАТ «Центролит» не переглянув умови проживання позивачів у гуртожитку, не уклав з ними договорі щодо подальшого використання майна і надання послуг.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що в зв'язку з бездіяльністю регіонального відділення Фонду держмайна та Сумської міської ради, майно гуртожитку ВАТ «Центролит» використовується без належного правового оформлення, що необхідно для вирішення подальшого правового статусу і долі гуртожитку. Тобто гуртожиток фактично не має власника, використовується безвідповідально, як безхазяйна річ.
Виходячи з цього, а також з того, що порушується конституційне право громадян на житло, суд першої інстанції задовольнив позови громадян і визнав за ними право власності на кімнати в гуртожитку.
Колегія суддів вважає, щ апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд з таких підстав.
Апеляційною інстанцією надіслано запит до КП «Сумське МБТІ» про надання інформації, за ким зареєстровано цей гуртожиток, однак з відповіді КП «Сумське МБТІ» вбачається, що приміщення гуртожитку НОМЕР_1 на праві власності ні за ким не зареєстроване.
В засіданні апеляційної інстанції представником Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Сумській області надано лист Фонду Державного майна України від 26 травня 2002 року, в якому зазначено, що спірний гуртожиток є об'єктом державної власності, управління яким здійснює Міністерство промислової політики України.
Як вбачається, постановленим судом рішенням по даній справі зачіпаються права і інтереси Міністерства промислової політики України, однак суд не притягнув дану особу до участі у справі, що в силу п. 4 ст. 311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 307, 311 п. 4, 313-315 ЦПК України, колегія суддів:
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Центролит» задовольнити частково .
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 листопада 2006 року в даній справі скасувати і направити справу до цього ж суду на новий розгляд в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.