ВИРОК
Іменем України
2007 року лютого 22 дня колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі :
головуючого - Безверхого О.М.
суддів - Рунова В.Ю., Крамаренка В.І.
з участю прокурора - Матвієнка Є.Г.
потерпілих - ОСОБА_5, ОСОБА_2 і ОСОБА_3
засудженого - ОСОБА_1
захисника - ОСОБА_8 розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Охтирка Сумської області, українця, громадянина України, військовозобов'язаного, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого
за ст.286 ч.2 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Буринського районного суду Сумської області від 28 листопада 2006 р. ОСОБА_1 був засуджений за ч.2 ст.286 КК України із застосуванням ст.69 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Цим же вироком суду були частково задоволені цивільні позови потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та було стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - 2197,50 грн. матеріальної шкоди і 10000 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по 10000 грн. кожній моральної шкоди, на користь ОСОБА_5 - 56,55 грн. матеріальної шкоди і 3000 грн. моральної шкоди. Також з ОСОБА_1 було стягнуто на користь Сумського відділення Харківського НДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса за проведення експертизи -1416,35 грн.
За вироком ОСОБА_1 був визнаний винним у тому, що 24.06.2006 р. близько 20-25 години, керуючи у стані алкогольного сп'яніння автомобілем «Москвич ІЖ-412» держномер НОМЕР_1У та рухаючись по вул.ХVIII Партз'їзду від вул.8-го Березня в м.Буринь, в порушення п.п.12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України не врахував дорожню обстановку і не справився з керуванням автомобілем, внаслідок чого з'їхав з проїзної частини і здійснив наїзд на потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які сиділі біля господарства НОМЕР_2. В результаті ДТП потерпілий ОСОБА_7 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, а потерпіла ОСОБА_6 - тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона в той же день померла у районній лікарні.
В поданих апеляціях : - прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Рудейчук В.П.
вважає вирок суду незаконним і необгрунтованим у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, т.я. суд безпідставно застосував положення ст.69 КК і не прийняв до уваги, що засуджений формально визнав свою вину, намагався
Справа № 11 - 132 / 2007 р. Головуючий в 1-й інстанції - Куцан В.М.
Категорія ст.286 ч.2 КК України Доповідач - Рунов В.Ю.
уникнути справедливого покарання, давав покази, які суттєво протирічили встановленим обставинам справи. Крім того, ОСОБА_1 практично не вживались заходи по відшкодуванню шкоди. Просить скасувати вирок районного суду і постановити новий вирок, яким визначити ОСОБА_1 за ч.2 ст.28б КК покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням його права керувати транспортними засобами на строк 3 роки;
· потерпіла ОСОБА_5 вважає вирок суду в частині призначення покарання та визначення розміру відшкодування моральної шкоди неправильним, т.я. суд необгрунтовано застосував ст.69 КК, не врахував в повній мірі пережиті нею моральні страждання, втрату нею батька Крім того, ОСОБА_1 перед її батьком не вибачився, жодного разу в лікарню до нього не з'явився і заподіяну злочином шкоду не відшкодував. Просить скасувати вирок суду та направити справу на новий судовий розгляд;
· потерпіла ОСОБА_2 вважає, що вирок постановлений в порушення вимог закону щодо призначення покарання, тя. суд необгрунтовано застосував ет.69 КК, не врахував тяжкі наслідки, думку державного обвинувача та потерпілих, відсутність щирості і каяття з боку засудженого, перебування його у стані алкогольного сп'яніння та намагання уникнути відповідальності і відшкодування заподіяної ним шкоди. Просить скасувати вирок у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання;
· засуджений ОСОБА_1 вважає вирок суду занадто суворим, просить його змінити та пом'якшити призначене йому покарання з тим, щоб воно не було пов'язане з позбавленням чи обмеженням волі, а також просить змінити вирок суду в частині визнання ОСОБА_5 потерпілою, оскільки він повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, позитивно характеризується, має дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, злочин скоїв з необережності, розповів про дійсні обставини справи, у стані алкогольного сп'яніння не перебував і автомобілем не керував, вжив заходи до відшкодування шкоди потерпілим, внаслідок ДТП він сам отримав серйозні тілесні ушкодження, проходив лікування в стаціонарі і не мав змоги повністю відшкодувати потерпілим шкоду. Рахує, що ОСОБА_5 не може бути згідно ст.49 КК визнаною потерпілою по справі, т.я. смерть її батька ОСОБА_7 ніяким чином не була пов'язана з наслідками ДТП.
Вислухавши доповідь судді, думку прокурора Матвієнка Є.Г., який підтримав апеляцію прокурора Буринського району і просив постановити новий вирок, за яким призначити ОСОБА_1, за ч.2 ст.286 КК покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням його права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, пояснення потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_2, які підтримали свої апеляції та просили призначити ОСОБА_1 запропоноване прокурором покарання, потерпілої ОСОБА_3, яка погодилась з апеляціями прокурора та інших потерпілих щодо м'якості покарання, засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_8, які просили змінити вирок, пом'якшити призначене покарання та застосувати до ОСОБА_1 положення ст.75 КК, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданих учасниками процесу апеляцій, колегія суддів вважає, що вказані вище апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Рудейчука В.П. та потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, а апеляція засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновки суду 1-ї інстанції про доведенність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за обставин, викладених у вироку, в поданих апеляціях прокурора, потерпілих та самого засудженого фактично не оспорюються. Юридична кваліфікація дій ОСОБА_1 є вірною і сумніву у колегії суддів не викликає.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 вирішені судом 1-ї інстанції відповідно до вимог ст.ст.1167, 1168 і 1201 ЦК України і будь-яких законних підстав для їх зміни чи скасування колегія суддів не вбачає. При цьому, колегія суддів вважає необгрунтованими доводи ОСОБА_1, про те, що ОСОБА_5 не є потерпілою по справі, т.я. смерть її батька ОСОБА_7ніяким чином не була пов'язана з наслідками ДТП, оскільки потерпілий ОСОБА_7 попав до лікарні через неправомірні дії саме водія ОСОБА_1 і саме діями останнього йому була заподіяна шкода. Оскільки ОСОБА_7 помер у лікарні, то його рідна донька ОСОБА_5 має на відшкодування заподіяної злочином шкоди.
Разом з тим, призначаючи покарання, місцевий суд не в повній мірі врахував вимоги ст.ст.65 і 69 КК України та визначив ОСОБА_1 основне покарання, яке за своїм розміром не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок його м'якості.
Оскільки є необхідність у застосуванні до ОСОБА_1 більш суворого покарання, ніж було визначено судом 1 -і" інстанції, то колегія суддів вважає за необхідне вирок районного суду в частині призначення покарання скасувати та постановити в цій частині свій вирок.
При призначенні ОСОБА_1 нового покарання колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, сукупність всіх обставин, що характеризують цей злочин, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується позитивно, щиро кається, має на утриманні малолітню дитину та дружину, яка знаходиться у відпустці по її догляду, частково відшкодував заподіяну ним шкоду.
Дані обставини колегія суддів визнає такими, що пом'якшують покарання.
Твердження ОСОБА_1 про те, що він у стані алкогольного сп'яніння автомобілем не керував, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам та суперечить дослідженим по справі доказам. Зокрема, із протоколу НОМЕР_3 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння від 24.06.2006 р. (т.1 а.с.28) вбачається, що 24 червня 2006 р. о 22-05 годині ОСОБА_1 був обстежений відповідним лікарем, який зробив висновок - алкогольне сп'яніння (26.06.2006 р. висновок НОМЕР_4- етиловий спирт в крові в кількості 2,22 %о.
Той факт, що ОСОБА_1 вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, колегія суддів визнає обставиною, що обтяжує покарання.
Враховуючи вказані вище обставини, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 основне покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Керуючись стхт.378, 379 КПК України, колегія суддів, -
ЗАСУДИЛА:
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції РУДЕЙЧУКА В.П. та потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_2 задовольнити частково, а апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Буринського районного суду Сумської області від 28 листопада 2006 р. відносно ОСОБА_1 в частині призначеного покарання - скасувати та призначити йому покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити утримання під вартою.
В іншій частині вирок Буринського районного суду Сумської області від 28 листопада 2006 р. - залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду України через Апеляційний суд Сумської області протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 - в той строк з моменту вручення йому копії даного вироку.